- •Розділ 1 постановка задачі
- •1.1. Характеристика задачі
- •1.2. Вхідна інформація
- •1.3. Вихідна інформація
- •Розділ 2 розробка алгоритму розв'язання задачі
- •Розділ 3 організація інформаційного забезпечення
- •3.1. Загальна характеристика інформаційного забезпечення
- •3.2. Побудова системи класифікації та кодування
- •3.3. Структура баз даних та інформаційних масивів
- •Розділ 4 розробка програмного забезпечення задачі
- •4.1. Опис головного модулю програми (головного вікна)
- •4.2. Опис розробленої програми
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 3 організація інформаційного забезпечення
3.1. Загальна характеристика інформаційного забезпечення
Вся необхідна інформація для сортування та підрахунку даних в базі даних розміщена у вигляді таблиці 3.1. База даних створена у форматі Microsoft Access (.mdb), адже цей формат є найбільш розповсюдженим серед користувачів.
Таблиця 3.1
Перелік і опис таблиць бази даних
№ з/п |
Назва таблиці |
Ідентифікатор |
Опис |
1 |
Данні про продану нерухомість |
Osnov |
Інформація про ціну, площу, розташування, стан. |
2 |
Довідник планів побудов нерухомості |
Sprav_plan |
Інформація про код плану та його назву |
3 |
Довідник районів |
Sprav_ray |
Інформація про код району та його назву |
4 |
Довідник ріелторів |
Sprav_riel |
Інформація про код агента та його фамілію |
5 |
Довідник вулиць |
Sprav_ul |
Інформація про код вулиці та її назву |
Для контролю введення інформації використовується «унікальність полів», тобто в таблиці, наприклад, не може бути однакового коду квартири. Також таблиці реляційно пов'язані між собою, і в довідниках також не допускається повтору коду.
3.2. Побудова системи класифікації та кодування
Кодування - процес створення і присвоєння об'єкту певного коду. За допомогою кодування ми маємо можливість прискорити пошук інформації в базі даних і зменшити кількість пам’яті яка потрібна в момент пошуку в базі даних. У моїй роботі використано реєстраційне кодування. Реєстраційне кодування застосовується для однозначної ідентифікації об'єктів і не вимагає попередньої їх класифікації. При цьому було обрано як метод кодування для поля «Код квартири» п’ятизначний чисельний код числами натурального ряду, також використано кодування полів «Код района», «Код улицы», «Код риелтора», «Код планировки» ризними за кількістю чисел кодами натурального ряду. У поля «Код района» трьохзначний чисельний код. У поля «Код улицы» використовується випадкове кодування, яке визначається користувачем. У поля «Код риелтора» використовується двозначний код, який має чіткі значення і пов’язаний з довідником. У поля «Код планировки» використовується двозначний код, так як значень цього поля не багато.
П’ятизначне кодування застосовується тому, що кількість об'єктів може бути величезною і для унікальності я використав це кодування. У роботі проводиться аналіз невеликої кількості угод агентства, але все таки потрібно цей факт враховувати на майбутнє. Порядок нумерації визначається агентом, який вносив інформацію в базу даних.
Трьохзначне кодування для районів використовується тому, щоб не було співпадання кодів інших полів.
Не обмежений код для поля «Код улицы» потрібен для того що вулиць існує дуже багато і для унікальності я використав цей метод.
Обрані методи кодування забезпечують:
однозначне визначення об'єкта у межах заданої множини;
необхідну інформацію про об'єкт;
оптимальну довжину коду, що спрощує заповнення документів,
спрощує їх перевірку, зменшує кількість помилок, розміри машинної пам'яті і час обробки;
- достатній резерв незайнятих кодів, щоб можна було кодувати нові об'єкти й угруповання, не порушуючи структури класифікатора.