Бюджет виступає у якості основного інструменту регулювання та впливу на розвиток економіки країни

Бюджет є важливим економічним важелем держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва у цілому. Органи державної влади мають можливість впливати через нього на фінансову діяльність місцевих органів влади, які формують бюджети адміністративно-територіальних одиниць.

Складовими державного бюджету є доходи і видатки. Кожна з цих складових бюджету поділена на два фонди: загальний і спеціальний. Залежно від співвідношення доходів і видатків бюджет може бути збалансованим, з дефіцитом або з профіцитом.

49. Доходи та видатки Державного бюджету Доходи бюджету виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування фондів грошових коштів, які надходять у розпорядження органів державної влади та управління

Видатки бюджету уявляють собою економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів і його використанням за цільовим призначенням. Значну кількість видів бюджетних видатків обумовлено низкою факторів: рівнем соціально-економічного розвитку країни, адміністративно-терито­ріальним устроєм держави та її функціями, формами надання бюджетних коштів тощо.

50. Бюджетна система України визначена “Бюджетним кодексом” України Відповідно до становлення сучасної бюджетної системи України, в основу законодавчих та інших нормативних документів покладені нетрадиційні принципи її побудови, а саме: Принципи побудови бюджетної системи України визначені Бюджетним кодексом: Єдність-Забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдиним порядком виконання бюджетів та ведення бюджетного обліку й звітності; Збалансованість-Повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету за відповідний бюджетний період; Самостійність-Забезпечується закріпленням за місцевим самоврядуванням відповідних доходів; правом місцевих органів визначати напрями використання власних, закріплених, регульованих доходів; правом місцевих рад незалежно одна від одної розглядати та затверджувати місцеві бюджети; Повнота-До складу бюджетів належать всі надходження та видатки, передбачені нормативно-правовими документами; у звіті про виконання бюджету відображаються кінцеві касові операції за розрахунками Державного казначейства; Обґрунтованість-Бюджет формується на основі реальних макропоказників економічного й соціального розвитку та розрахунків доходів і видатків за встановленими правилами й методиками; Ефективність-Досягнення усіма учасниками бюджетного процесу поставлених завдань при мінімальному залученні бюджетних коштів; Субсидіарність-Розподіл видатків між ланками бюджетної системи на засадах максимального наближення суспільних послуг до їх безпосередніх споживачів; Цільове використання коштів-Бюджетні асигнування використовуються лише на цілі, визначені бюджетними призначеннями та закріплені бюджетним розписом; Справедливість та неупередженість -Бюджетна система будується на засадах справедливого та неупередженого розподілу суспільного багатства між галузями соціальної сфери, громадянами країни, територіями; Публічність і прозорість-Прийняття через парламент Закону "Про державний бюджет", затвердження звіту про його виконання; прийняття рішень місцевих органів влади щодо місцевих бюджетів; висвітлення в ЗМІ показників бюджетів і звітів про їх виконання; Відповідальність-Кожний учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу. Можливі три підходи до структурної побудови бюджету: 1) створення єдиного для всієї країни бюджету; 2) формування регіональних бюджетів; 3) поєднання централізованих і децентралізованих ланок. В Україні застосовується третій підхід. Відповідно до вказаного Кодексу бюджетна  система України включає: Державний    бюджет; Республіканський бюджет АР Крим; Місцеві бюджети. До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні і сільські бюджети.

Бюджетна система – об’єднання всіх ланок держбюджету на єдиних принципах.

Структура бюджету розглядається у горизонтальному і вертикальному розрізах. У горизонтальному вона характеризується складом доходів і видатків, а також їх питомою вагою. У вертикальному розрізі структура бюджету розглядається за рівнями державної влади та управління і характеризується  взаємопов’язаними поняттями “бюджетний устрій” та “бюджетна система”. Бюджетний устрій визначає, яким  чином здійснюється побудова бюджетної системи. Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок  між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій грунтується на таких засадах: 1.      Відокремлення видів бюджетів, що створюються в даній країні. 2.      Встановлення принципів побудови бюджетної системи. 3.      Розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи. 4.      Визначення характеру і форм взаємовідносин між бюджетами.

51. Форми бюджетного фінансування. Використання грошових коштів бюджетів конкретними розпо­рядниками передує їх виділення (надання) відповідним юридичним особам. Надання грошових коштів з бюджетів різних рівнів відбу­вається на умовах безповоротності і безоплатності з метою забезпе­чення соціально-економічного розвитку суспільства, державного уп­равління, оборони тощо називається бюджетним фінансуванням. Суть бюджетного фінансування полягає у тому, що з його допомогою налагоджуються грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, та суб´єктами господарювання усіх форм власності — з іншого, щодо спрямування грошових коштів бюджетів. Своєчасність і повнота фінансування значною мірою залежать від рівня наповнюваності грошовими коштами бюджету. Бюджетне фінансування включає принципи, форми і методи на­дання грошових коштів бюджетів відповідним розпорядникам. Бюджетне фінансування здійснюється у таких формах, як кошто­рисне фінансування, державне фінансування інвестицій, надання до­тацій, субвенцій, субсидій. Найпоширенішою формою бюджетного фінансування є кошто­рисне фінансування. Виділення грошових коштів з бюджетів різних рівнів установам і організаціям соціально-культурної сфери, оборони, органам державного управління тощо відбувається на основі планово­го документа - кошторису доходів і видатків. Кошторис - це основний плановий документ, що підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання ними своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Кошторис включає дві складові: -  загальний фонд, що містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною кла­сифікацією на виконання бюджетною установою (організацією) ос­новних функцій; -  спеціальний фонд, що містить обсяг надходжень із спеціально­го фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною кла­сифікацією на здійснення видатків спеціального призначення та на реалізацію пріоритетних заходів, зумовлених виконанням установою основних функцій. Державне фінансування інвестицій — це надання грошових ко­штів бюджетів для інвестиційної та інноваційної діяльності. Таке фі­нансування здійснюється відповідно до бюджетної класифікації ви­датків на основні об´єкти економічного і соціального розвитку держави. Державні дотації — це форма бюджетного фінансування, що за­стосовується для виділення грошових коштів з державного та місце­вих бюджетів планово-збитковим підприємствам і організаціям для збалансування їх фінансових планів. Дотації також можуть надавати­ся з вищого бюджету нижчим за відповідних умов (при перевищенні видатків над доходами) для забезпечення виконання ними своїх функцій без обмеження сфери використання коштів. Субвенція — це виділення коштів місцевим органам влади з боку держави. На відміну від дотацій, субвенція спрямовується на фінансу­вання певних заходів, програм, проектів і за наявності частки власних джерел фінансування місцевих бюджетів. Вона підлягає поверненню у разі її нецільового використання. Субсидії —- це невідплатні поточні виплати підприємствам, ор­ганізаціям, які не передбачають компенсації у формі спеціально обу­мовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов´язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.

52. Бюджетний процес в Україні