Питання до іспиту з дисципліни «фінанси»

1. Фінанси як економічна категорія

2. Функції фінансів

3. Об’єкти та суб’єкти фінансових відносин

4. Сутність контрольної функції фінансів

5. Вхідні та вихідні грошові потоки

6. Суть фінансової діяльності

7. Доходи за стадіями та методами формування

8. Розподіл та перерозподіл доходів

9. Фінансова система,її структура

10. Організаційні основи функціонування фінансової системи

11. Сутність та класифікація податків

12. Функції податків

13. Податкова система та принципи її побудови

14. Критерії податкової системи

15. Елементи податку

16. Класифікація платників податків. Принцип резидентства та принцип територіальності

17. Об’єкт та предмет оподаткування, податкова база

18. Види податкових ставок

19. Види методів оподаткування

20. Кумулятивна та некумулятивна системи числення податку

21. Суть та види податкових пільг

22. Принципи податкового законодавства України

23. Загальнодержавні та місцеві податки та збори в України

24. Види податкових (звітних) періодів в податковій системі України

25. Фінансові та адміністративні санкції в Податковому Кодексі України

26. Платники податку на додану вартість

27. Об’єкт оподаткування податком на додану вартість

28. Визначення бази оподаткування з ПДВ

29. Дата виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ

30. Ставки та пільги з ПДВ

31. Визначення податкових зобов’язань зі сплати ПДВ у бюджет

32. Платники та об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств

33. Порядок визначення доходів та їх склад з податку на прибуток підприємств

34. Порядок визначення видатків та їх склад з податку на прибуток підприємств

35. Порядок визнання доходів та видатків з податку на прибуток підприємств

36. Склад загальновиробничих та загальногосподарських видатків з податку на прибуток підприємств

37. Торгівельний патент як форма сплати податку на прибуток

38. Методи амортизації основних засобів у податковому обліку України

39. Податкова база, ставки та порядок числення податку на прибуток підприємств

40. Сутність та принципи фінансової політики держави

41. Складові грошово-кредитної політики держави

42. Фінансовий механізм та його елементи

43. Фінансові показники

44. Фінансове планування та його функції

45. Управління фінансами держави

46. Фінансовий контроль з боку держави

47. Функції та структура державних фінансів

48. Державний бюджет та його структура

49. Доходи та видатки Державного бюджету

50. Основи бюджетної побудови, структура та види бюджетних систем

51. Форми бюджетного фінансування

52. Стадії бюджетного процесу в Україні

53. Суть та структура фінансового ринку(67)

54. Інфраструктура фінансового ринку

55. Ринок кредитних ресурсів

56. Види банківських систем

57. Ринок грошей, його складові

58. Функціонування ринку цінних паперів

59. Структура ринку фінансових послуг

60. Ринок страхових послуг

45. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ держави. Державні фінанси — це сукупність розподільно-перерозподільних відносин, що виникають у процесі формування і використання централізованих фондів грошових коштів, призначених для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій. Управління — це діяльність, пов'язана з впливом керуючого суб'єкта на керований об'єкт з метою досягнення певних результатів. Управління притаманне всім сферам людської діяльності, в тому числі економічній і фінансовій. Управління фінансами — це складова частина управління економікою, його здійснює спеціальний апарат з допомогою специфічних прийомів і методів. В управлінні фінансами виділяють об'єкти і суб'єкти управління. Об 'єктами виступають фінансові відносини, в тому числі відносини, пов'язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів. Найважливіші об'єкти — це фінанси підприємств, організацій і установ, фінанси домогосподарств, державні фінанси. Суб'єктами управління виступають держава (в особі законодавчих і виконавчих, в тому числі фінансових органів), фінансові служби підприємств, організацій, установ. Сукупність всіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами, утворює фінансовий апарат. Управлінська діяльність включає наступні функціональні елементи: — планування займає важливе місце в управлінні фінансами, тому що саме в ході планування кожен суб'єкт господарювання оцінює свій фінансовий стан, виявляє резерви збільшення фінансових ресурсів, напрямки їх ефективного використання; — оперативне управління, як комплекс заходів, що проводяться на основі оперативного аналізу конкретної фінансової ситуації. Мета оперативного управління — досягти максимального ефекту при мінімальних затратах шляхом своєчасної зміни фінансових відносин, маневрування фінансовими ресурсами; — контроль, який пронизує всі стадії управлінської діяльності і в той же час має велике самостійне значення. В процесі контролю співставляються фактичні результати із запланованими, виявляються резерви. Розрізняють стратегічне (або загальне) і оперативне управління фінансами. Стратегічне управління здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, апарат Президента, Міністерство фінансів України. Стратегічне управління — це управління на перспективу, виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу для реалізації цільових програм, пов'язаних з піднесенням економіки України, проведенням її структурної перебудови, конверсії оборонних галузей, зміцнення аграрнопереробного комплексу, а також вирішення соціальних проблем. Оперативне управління фінансами здійснюють Міністерство фінансів України, дирекції позабюджетних фондів, страхових організацій, фінансові служби міністерств, підприємств та організацій і т.п.

46. Фінансовий контроль — специфічний вид діяльності, що здійснюється всіма ланками державної влади й управління, а також недержавними структурами стосовно забезпечення на основі законності відповідного рівня фінансової дисципліни, ефективного руху централізованих і децентралізованих фондів, а також пошуку шляхів удосконалення процесів розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у країні. Фінансовий контроль, як економічна категорія, поділяється на види за певними критеріями. Залежно від суб'єктів, які виконують фінансовий контроль, вирізняють державний, внутрішньогосподарський, аудиторський (незалежний), громадський, фінансовий контроль. Функції державного фінансового контролю розподіляються між вищими органами влади разом із функціями управління фінансовою системою. Державний контроль охоплює загальнодержавний і відомчий контроль.

Вирізняють основні форми фінансового контролю, як перевірка і ревізія. Перевірка — це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються у вигляді довідки або доповідної записки. Ревізія — форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку та звітності, спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень і крадіжок коштів та матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Ревізія є найдетальнішим обстеженням діяльності господарського суб'єкта з метою оцінювання рівня його фінансової дисципліни. Таку форму контролю здійснюють переважно усі органи контролю. Залежно від об'єкта ревізії поділяють на: повні, часткові, тематичні та комплексні. Залежно від обсягу даних розрізняють суцільні та вибіркові ревізії. За наслідками ревізії складається акт.

47. Функції та структура державних фінансів. Державні фінанси є найважливішим елементом фінансової системи держави. Через них держава впливає на економічний і соціальний розвиток країни загалом та окремих її регіонів і соціальних груп населення. До складу державних фінансів входять: - державний бюджет; - фонди цільового призначення; - державний кредит; - фінанси державного сектора. Державний бюджет - це основний фінансовий план держави, що має силу закону. За допомогою державного бюджету держава мобілізує кошти, необхідні для забезпечення розвитку країни та витрачає їх з метою виконання своїх функцій. Фонди цільового призначення - це централізовані фонди грошових коштів, що утворюються поза державним бюджетом для реалізації прав громадян на пенсійне і соціальне забезпечення та соціальне страхування. Державний кредит передбачає залучення коштів державою на позиковій основі. Залучені таким чином кошти спрямовуються в бюджет для використання через видатки на конкретні проекти. Фінанси державного сектора об'єднують фінанси державних підприємств і муніципального господарства. Функціонування державних фінансів характеризується державними доходами та державними видатками. Сутність державних фінансів виражається через функції, які вони виконують: 1. Формування централізованих фондів грошових коштів. Знаходить своє відображення у державних доходах. 2. Використання державних доходів. Має практичне втілення у державних видатках. 3. Контроль за розподілом фінансових ресурсів. Зовнішньою формою прояву цієї функції є державний фінансовий контроль.

48. бюджет – це план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функ­цій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Функція	Сутність функції
розподільча	держава концентрує грошові кошти і використовує їх з метою задоволення загальносуспільних потреб
контрольна	дозволяє своєчасно і повно оцінити фінансові ресурси, які над­ходять у розпорядження держави, а також яким чином складаються пропорції їх розподілу та наскільки ефективно вони використовуються
забезпечення існування держави	створення фінансової бази існування держави: для утри­мання президентської, законодавчої і виконавчої влади, правоохоронних і митних органів, податкової служби здійснення зовнішньо­еконо­мічної діяльності тощо
стимулююча	справедливий і неупереджений розподіл державних коштів між суб’єктами господарювання з метою стимулювання їх економічної активності