- •1.Загальні відомості про дп «Олевський лісгосп апк»
- •2. Організаційна структура управління підприємством.
- •3. Взаємозв'язок підприємства із зовнішніми контрагентами та з ринковою інфраструктурою.
- •4. Маркетингова діяльність на підприємстві.
- •5. Діагностика фінансово-економічного стану дп «Олевський лісгосп апк»
- •5.1 Основні завдання діагностики фінансово-економічного стану підприємств
- •Аналіз ліквідності та платоспроможності;
- •Аналіз фінансової стабільності;
- •Аналіз прибутковості.
- •5.2. Джерела діагностики фінансово-економічного стану підприємства
- •Основними джерелами інформації для діагностики фінансово-економічного стану є:
- •5.3 Аналіз майна і джерел їх утворення
- •1. Сума господарських засобів, які знаходяться в розпорядженні підприємства:
- •5.4 Аналіз ліквідності та платоспроможності
- •5.5 Аналіз фінансової стабільності
- •5.6 Аналіз ділової активності
- •5.7 Оборот кредиторської заборгованості і середній період її погашення
- •Валові чисті виробничих товари
- •5.8 Аналіз прибутковості
- •Прибуток на власний (акціонерний) капітал
- •Фінансовий ліверидж
- •6. Інноваційна та фінансова діяльність підприємства.
- •7. Управління персоналом.
- •8. Практика антикризового управління на підприємстві.
- •9 Oхорона праці
- •9.1. Законодавча база охорони праці
- •9.1.1. Закон України „Про охорону праці”
- •9.1.2. Законодавство про працю
- •9.1.3. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •9.1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •9.1.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці
5.8 Аналіз прибутковості
фінансовим підсумком господарської діяльності підприємства є його прибутковість, яка характеризується абсолютним і відносним показниками.
Абсолютний показник прибутковості – це сума прибутку, а відносний – це рівень рентабельності.
Передусім, загальновживаний у нас показник рентабельності як відношення прибутку до собівартості – не єдиний. Визначати рентабельність за такою формулою зобов'язують нас органи статистики, адже для статистичного аналізу цей важливий показник діяльності має бути порівнянним для різних підприємств. Формула П / S, де П — прибуток, а S —собівартість, корисна тим, що дозволяє визначити відносну величину прибутку, одержаного на кожну гривню, що була витрачена, а точніше вкладена у виробництво кінцевого продукту. Так визначається рентабельність (прибутковість) понесених витрат.
Проте лише показника рентабельності витрат замало для аналізу, результатами якого користуються керівники або інвестори (замовники, акціонери).
Рентабельність як показник дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства. При визначенні показника рентабельності прибуток (у чисельнику) співвідноситься з чинниками, які мають найбільший вплив на його отримання. Безумовно, одним з таких чинників є витрати. Але від того, що і скільки ми вкладаємо, залежить величина прибутку, який нам надходить у ціні реалізації разом із компенсацією понесених витрат.
Однак, витрачатися на виробництво (торгівлю чи інший вид звичайної діяльності) можна лише за умови наявності коштів для здійснення таких витрат. Зрозуміло, що кожному з інвесторів набагато цікавіше знати прибутковість (рентабельність) його власних інвестицій, аніж рентабельність понесених підприємством витрат. Тому собівартість готової продукції — це не що інше, як вкладення (інвестиції) підприємства у вже виготовлену ним продукцію. А власний капітал підприємства — це вкладення (інвестиції) в діяльність підприємства в цілому. Засновники (акціонери) інвестують свої кошти в підприємство, а підприємство, своєю чергою, як самостійна інституція інвестує як ці, так і інші фінансові ресурси в продукт своєї діяльності.
Якщо досі серед показників рентабельності найбільш поширеним був згаданий вище показник прибутковості інвестицій підприємства у вже виготовлений, а іноді навіть реалізований кінцевий продукт, то нині дедалі більшого значення набуває показник прибутковості коштів, інвестованих засновниками (акціонерами) в діяльність підприємства загалом.
Річ у тім, що перший з цих показників не дає уявлення про ефективність використання капіталу. Адже значна його частина залишилася за межами витрат на реалізовану продукцію: в товарах, запасах, коштах і дебіторах. Розмір оборотного (робочого) капіталу не повинен бути ні великим, ні малим, він має бути оптимальним. Можна досягти великої рентабельності витрат на готову (або реалізовану) продукцію — і водночас мати дуже низьку рентабельність власного капіталу через те, що значна його частина не працює, а здебільшого лежить на складах або ж надто довго кредитує покупців. У зв'язку з такою постановкою питання розглянемо кілька окремих показників рентабельності.