5.5 Аналіз фінансової стабільності

В умовах ринку, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюються на принципах самофінансування, а при нестачі власних фінансових ресурсів - за рахунок позикових коштів, дуже важливо дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел. Запас джерел власних засобів - це запас фінансової сталості (стабільності) підприємства за умови, що його власні засоби перевищують позичені.

Фінансова сталість оцінюється за співвідношенням власних і позикових коштів в активах підприємства, за темпами нагромадження власних коштів у результаті господарської діяльності, співвідношенням довготермінових і короткотермінових позик, достатнім забезпеченням матеріальних оборотних засобів власними джерелами.

У практиці підприємств ринкової економіки для оцінки фінансової сталості використовують систему коефіцієнтів. Найважливішими з них є :

Коефіцієнт автономії, який характеризує співвідношення власних коштів та позичених коштів.

Тобто

р.380 ф.1 + р.430 ф.1

Ка = -----------------------------------------------,

р.480 ф.1 + р.620 ф.1 + р.630 ф.1

де р. 380 ф. 1 — власний капітал;

р. 430 ф. 1 — забезпечення наступних витрат і пла­тежів;

р. 480 ф. 1 — довгострокові зобов'язання;

р. 620 ф. 1— поточні зобов'язання;

р. 630 ф.1 — доходи майбутніх періодів.

Але навіть при одержанні високого показника фінансової стабільності не варто заспокою­ватись і припиняти аналіз. Високий коефіцієнт фінан­сової стабільності сам по собі не є ознакою цілко­витого благополуччя.

2) Не менш важливим в аналізі є коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) Кфа. Він об­числюється відношенням суми власних коштів до валюти балансу.

тобто

р.380 ф.1 + р.430 ф.1

Кфа = --------------------------------.

р.280 ф.1 або р.640 ф.1

3) До показників структури капіталу належить ко­ефіцієнт залежності підприємства від довгостроко­вих зобов'язань (якщо вони є, бо серед наших підприємців мало охочих користуватися довгостро­ковими кредитами, а ще менше фінансових установ, які хочуть їх надавати). Це той самий коефіцієнт, який у деяких наших методиках чомусь називають фінансовим лівериджем.

ресурсами.

Таблиця 5.2

Фінансовий коефіцієнт діяльності
Показник	2 009р.	2 010р.	2 011р.	Норма
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,727	0,534	0,605	>0,5
Коефіцієнт фінансової автономії	0,727	0,534	0,605	<1
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,88	0,87	0,74	0,85-0,9

5.6 Аналіз ділової активності

Для стабілізації фінансового стану важливе значення має швидкість руху грошових коштів. На підприємстві завжди повинен бути мінімальний залишок грошових коштів, що покриває поточні зобов’язання. Відсутність такого запасу свідчить про наявність фінансових ускладнень у підприємства. Надмірна її величина говорить про те, що реально підприємство зазнає збитків, пов’язаних з інфляцією і знеціненням грошей.

Прискорення оборотності оборотних засобів є фактором підвищення ефективності виробництва, збільшення його обсягів, раціонального ви­користання фінансових ресурсів

Число оборотів, що здійснюють оборотні засоби за аналізований період /як правило, за рік/, визначається діленням обсягу реалізації продукції на середню вартість оборотних засобів.

(р.010 ф.2)

Об = -------------------------------------------,

(р.260 ф.1 пп + р.260 ф.1 кп) : 2

де р.260 ф.1пп – вартість оборотних засобів на початок періоду;

р.260 ф.1 кп – вартість оборотних засобів на кінець періоду.

Протягом аналізованого періоду відбулося збільшення числа оборотів оборотних засобів.

Найбільш поширеним є розрахунок швидкості обороту оборотних за­собів. яка визначається часом /у днях/, необхідним для здійснення всіх стадій їх кругообороту.

де: тривалість періоду - число календарних днів у аналізованому періоді /місяць - 30 днів, квартал - 90 днів, рік - 360 днів/.

Прискорення оборотності призводить до вивільнення оборотних засобів, а сповільнення - до додаткового їх залучення в оборот підприємства.

Виділяють показники абсолютного і відносного вивільнення (чи додаткового залучення) оборотних засобів. Абсолютне вивільнення (чи залучення) засобів дорівнює різниці між величинами фактичних попередніх залишків і базових за попередні періоди/. Відносне вивільнення фактичних середніх залишків оборотних засобів є такою їх величиною, яка потрібна була б підприємству, якщо б швидкість їх обороту була на рівні базового періоду.

У разі необхідності можна проаналізувати структу­ру активів визначенням питомої ваги кожної зі ста­тей у загальній сумі валюти балансу, визначати їх зростання (зменшення) порівняно зі станом на по­чаток звітного періоду. При цьому значне зростан­ня залишків за статтями запасів і витрат не завжди є ознакою розширення виробництва. Причиною цього може бути сповільнення обороту цих активів. Щоб зробити правильний висновок, необхідно за­стосувати інші коефіцієнти, визначення яких по­требує не лише даних балансу (сальдо), а й звіту про фінансові результати (обороти).

Наприклад, коефіцієнт оборотності запасів. Значення коефіцієнта оборотності запасів дорівнює числу разів їх поповнення за період. Коефіцієнт оборотності запасів (Коз(р)) визначається відношенням виручки від реалізації без урахування ПДВ і акцизів до середньої суми негрошових оборотних (поточних) активів (НПА).

де р. 035 ф. 2 — чистий дохід (виручка) від ре­алізації продукції (товарів, робіт, послуг);

р. 100 ф. 1— виробничі запаси;

р. 110 ф. 1 — тварини на вирощуванні та відгодівлі;

р. 120 ф. 1 — незавершене виробництво;

р. 130 ф. 1 — готова продукція;

р. 140 ф. 1— товари;

р.150 ф.1— векселі одержані.

Величину виручки від реалізації за звітний період можна знайти в одному з перших рядків форми 2. Що стосується середньої суми негрошових поточних активів, то її визначають шляхом знаходження середньоарифметичної вели­чини між залишками на початок і кінець звітного періоду (форма 1):

Визначений таким чином коефіцієнт оборотності запасів не буде порівнюваним з середньогалузевим, але для внутрішнього аналізу він може знадобитись. Лише таким способом (відношенням величини собівартості, що припадає на реалізацію, до се­редньої величини запасів) можна визначити не тільки коефіцієнт оборотності запасів, але й отри­мати дані про середню норму запасів у днях.

Одержану таким чином величину слід порівнювати із середньою величиною відповідних залишків. Так визначають оборотність запасів за кожним їх видом, що, своєю чергою, дозволяє правильно орієнтуватися при визначенні потреби в них.

За допомогою регулярного проведення аналізу оборотності активів можна знайти можливість знизити величину оборотного капіталу, і внаслідок ліквідації його надлишку отримувати значно більше прибутку на гривню, вкладену в запаси. Це можливе за умови збереження при цьому кількісного рівня збуту і норми прибутку.

Подібно, як визначають коефіцієнт оборотності запасів, можна визначити тривалість обігу будь-яких активів. Наприклад, дебіторської заборгованості.

Таблиця 5.3

Динаміка обертів активів

№	Показник	2 009р.	2 010р.	2 011р.	Відхилення
1	Чиста виручка (Ф.2 р. 035), тис. грн.	7148	9251	13783	4532
2	Оборотні активи (Ф 1 р. 260), тис. грн.	1172	670	970	300
3	Обертання оборотних активів (оборотів)(с.1/2)	7,59	10,98	8,40	-2,58
4	Тривалість обертання оборотних активів (дні) (360/с.3)	115	73	44	-29