Основними джерелами інформації для діагностики фінансово-економічного стану є:

- форма 1 річної та квартальної звітності “Баланс підприємства”;

- форма 2 річної звітності “Звіт про фінансові результати”;

Ця бухгалтерська звітність орієнтована на ринкові відносини і відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Баланс став більш наочним і пристосованим до вирішення завдань, поставлених перед аналізом фінансового стану в умовах ринку.

З метою діагностики фінансово-економічного стану може використовуватися і інша інформація – дані бухгалтерського і оперативного обліку, поточної звітності підприємства, необлікована інформація.

5.3 Аналіз майна і джерел їх утворення

Вихідним етапом аналізу фінансового стану є аналіз його майна, тобто загальна оцінка майна з виділенням обігових (мобільних) коштів і позаобігових (іммобілізованих).

У структурі балансу особлива роль належить мобільним засобам, а саме наявним грошам, цінним паперам, дебіторській заборгованості, матеріально-виробничим запасам. До позаобігових активів належать: основні засоби, довготермінові інвестиції і нематеріальні активи.

У процесі аналізу майна підприємства необхідно оцінити структуру мобільних та іммобілізованих засобів, а також кількісну зміну їх наявного обсягу за період, що аналізується.

Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності і доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи, тому для його оцінки необхідно передусім вивчити структуру майна і джерела його утворення, причини зміни складових майна і джерел. Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

За даними балансу (форма 1) визначається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу (валюта балансу) і сума джерел утворення цього майна (підсумок пасиву балансу) на певну звітну дату.

Далі визначається відхилення по кожному виду майна і джерелах його утворення, для чого зіставляються дані на кінець звітного періоду з його початком. Для вивчення структурних змін необхідно додатково визначити питому вагу кожного виду майна в загальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел їх утворення.

Детальний аналіз цього питання дозволяє встановити до якої межі можна розраховувати на власні кошти, скільки треба взяти позики, а також наскільки ефективно використовуються кошти — власні і позичені. Це дозволить керівнику (менеджеру) вирішити, чи надійні джерела одержання коштів і що слід зробити, щоб в перспективі забезпечити грошові надходження, наскільки напрямки використання коштів відповідають стратегії підприємства (фірми) з тим, щоб у разі необхідності вжити заходів для виправлення ситуації. Модель і етапи аналізу складу і структури можуть бути такими:

Перший етап — загальна оцінка стану майна підприємства та його складових частин.

Аналіз структури майна підприємства може проводитися і при іншому згрупуванні майна. Порівнюючи питому вагу окремих складових майна можна зробити висновки щодо змін його структури.

Так збільшення питомої ваги в майні основних коштів і водночас збільшення капітальних вкладень і вкладень в обладнання говорить на користь підприємства, оскільки в умовах інфляції вкладення в нерухомість є найбільш вигідними і надійними.

Якщо ж виробничі запаси збільшилися, то нині ця структурна модифікація майна може розглядатися як явище, що з одного боку згубно позначається на фінансовому стані підприємства, оскільки заморожуються кошти, які могли б бути задіяними в обороті, але з іншого боку (при дефіциті сировини і високих темпах зростання цін) створення запасів є доцільним.

У складі майна можуть мати велику питому вагу грошові кошти, тоді для оцінки такої структури вивчається передусім стаття «дебітори» особливо розрахунки з дебіторами за товар. Якщо тут є збільшення, то це говорить про неефективність заморожування коштів.

Другий етап аналізу майна — аналіз виробничого потенціалу, до якого відносяться основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво.

Ці статті складають також реальні активи, що характеризують виробничу потужність підприємства. Виробничий потенціал підприємства аналізується шляхом визначення питомої ваги затрат у цьому показнику.

Збільшення виробничого потенціалу підприємства завжди сприяє збільшенню і розширенню обсягів виробничої діяльності.

За даними бухгалтерської звітності можна детально проаналізувати один із найважливіших елементів виробничого потенціалу підприємства — основні засоби. Для аналізу інших показників виробничого потенціалу використовуються дані поточного бухгалтерського обліку і внутрішньої звітності підприємства.

Третій етап аналізу майна підприємства — розрахунок і аналіз основних показників оцінки майнового стану підприємства.

Основні показники майнового стану підприємства і методика їх розрахунку такі: