30. Які основні групи допоміжних речовин pвикористовуються в таблетковому виробництві.

Допоміжні речовини у виробництві таблеток призначені надати таблетковій масі необхідних технологічних властивостей, що забезпечують точність дозування, механічну міцність, здатність розпадатися і стабільність таблеток у процесі зберігання.

Допоміжні речовини, що використовуються в промисловому виробництві таблеток, поділяються на групи залежно від їх при-

Значення До складу таблеток входять лікарські та не більше 20% від них допоміжні речовини. Згідно ДФУ 1 вид. застосовують такі допоміжні речовини відповідно до їх призначення: 1. Розріджувачі застосовують для забезпечення необхідної маси таблеток (аеросил, авіцел, гліцин, лактозу, крохмаль, кальцію гідрофосфат, магнію карбонат, магнію оксид, модифіковані крохмалі, натрію гідрокарбонат, целюлозу мікрокристалічну). 2. Зв'язувальні речовини застосовують для грануляції й забезпечення необхідної міцності таблеток при пресуванні, їх додають у вигляді розчинів або в сухому виді (Вода очищена, спирт етиловий, крохмальний клейстер, цукровий сироп, розчини: карбоксиметилцелюлози (КМЦ), оксіетил-

целюлози (ОЕЦ), оксипропілметилцелюлози (ОПМЦ); полівініловий спирт (ПВС), полівінілпіролідон (ПВП), натрію альгінат, .альгінову кислоту і її натрієву сіль, бентоніти, гуміарабік, желатин, природні камеді, трагакант, макрогол, метилцелюлозу, карбоксиметилцелюлозу, крохмальну патоку, декстрин, ). 3. Розпушувачі застосовують для забезпечення необхідного розпадання таблеток і розчинення діючої речовини (набухаючі - крохмаль пшеничний, картопляний, кукурудзяний, рисовий, пектин, желатин, МЦ, NaКМЦ, амілопектин, ультраамілопектин, агар-агар, кислота альгінова, калію і натрію альгінат тощо, газоутворюючі - Суміш натрію гідрокарбонату з кислотою лимонною або винною та ін., речовини, що поліпшують змочуваність і водопроникність - крохмаль пшеничний, картопляний, кукурудзяний, рисовий, цукор, глюкоза, твін-80, аеросил тощо). 4. Антифракційні речовини застосовують для покрашення плинності і зменшення прилипання таблетованих сумішей до пресуючих поверхонь (ковзні крохмаь, тальк, поліетиленоксид-4000, аеросил та ін. змащувальні кислота стеаринова, кальцію і магнію стеарат тощо. протиприлипальні крохмаль, тальк, поліетиленоксид-4000, кислота стеаринова, кальцію і магнію стеарат тощо - кислоти стеаринової, кальцію або магнію стеарата не більше 1%, тальку - 3%, аеросилу - 10% від маси таблетки). 5. Коригенти:для додавання лікарській формі приємного смаку і запаху, зафарбування й створення оболонок необхідної світлостабільності 1. смаку - Цукор, глюкоза, фруктоза, сахароза, ксиліт, маніт, сорбіт, аспартам, гліцин, дульцин та ін., 2. запаху - Ефірні масла, концентрати фруктових соків, цитраль, ментол, ванілін, етилванілін, фруктові есенції тощо, 3. кольору: барвники - Індигокармін, кислотний червоний 2С, тропеолін 00, тартразин, еозин, руберозум, церулезум, флаварозум, хлорофіл, каротин та ін., пігменти - Титану діоксид, кальцію карбонат, феруму гідроксид, феруму оксид, вугілля активоване, глина біла тощо. 6. Речовини для нанесення оболонки, діляться на кілька груп залежно від методу покриття: - при нанесенні цукрової оболонки використовують гуміарабік, желатин, магнію карбонат, крохмаль, масла рослинні, масло какао, метилцелюлозу, пшеничне борошно. - при нанесенні плівкової оболонки - етилцелюлоза, натрій-кароксиметилцелюлоза, сополімери метакрилової кислоти та її ефірів, макрогол, неводні розчинники. при нанесенні оболонки пресуванням застосовують глюкозу, мікрокристалічну целюлозу й інші допоміжні речовини. 7. Плівкоутворювачі - Ацетилфталілцелюлоза (АФЦ), МЦ, ОПМЦ, ПВП, ПВС, етилцелюлоза (ЕЦ) та ін. 8. Пролонгатори і речовини для створення гідрофобного шару - Віск білий, олія соняшникова, олія бавовняна, монопальмітин, трилаурін, парафін та ін. 9. Розчинники - Вода очищена, спирт етиловий, ацетон, хлороформ, амоніак, кислота хлороводнева. 10. Пластифікатори - для підвищення еластичності плівок у кількості від 13 до 60% до маси плівки, що утвориться: Гліцерин, твін-80, вазелінове масло, кислота олеїнова, поліетиленоксид-400, пропіленгліколь та ін. 11. Антиоксиданти: - для покриття таблеток, що містять речовини, що окисляються (галова кислота або дифениламід).

31. Роль антифрикційних речовин та їх класифікація. Ковзні крохмаь, тальк, поліетиленоксид-4000, аеросил та ін. Змащувальні кислота стеаринова, кальцію і магнію стеарат тощо. Протиприлипальні крохмаль, тальк, поліетиленоксид-4000, кислота стеаринова, кальцію і магнію стеарат тощо/Однією з проблем таблеткового виробництва є одержання доброї плинності гранулята в живильних пристроях (лійках, бункерах). Отримані гранули або порошки мають шорстку поверхню; це утруднює їх усмоктування із завантажувальної лійки в матричні гнізда. Крім того, гранули можуть

прилипати до стінок матриці і пуансонів внаслідок тертя, що розвивається в контактних зонах частинок із прес-іструментом таблеткової машини. Для зняття або зменшення цих небажаних явищ застосовують антифрикційні речовини, подані групою ковзних і змащувальних. Ковзні речовини, адсорбуючись на поверхні частинок (гранул) усувають або зменшують їхню шорсткість і тим самим підвищують їхню плинність (сипкість). Найбільшу ефективність ковзання мають частинки сферичної форми. Змащувальні речовини полегшують виштовхування таблеток із матриці. Інакше їх називають антиадгезійними, або протисклеювальними речовинами. Змащувальні речовини не тільки зменшують тертя на контактних ділянках, але значно полегшують деформацію частинок унаслідок адсорбційного зниження їхньої міцності за рахунок проникнення в мікропори. Функція змащувальних засобів полягає і в тому, щоб перебороти сили тертя між гранулами і стінкою матриці, між спресованою таблеткою і стінкою матриці в мить виштовхування нижнім пуансоном із матриці.

Тальк — один із представників типу пластинчастих силікатів, в основі яких лежать шари щільної гексагональної упаковки. Шари зв’язані один з одним залишковими ван-дер-ваальсовими силами, найслабкішими з усіх хімічних зв’язків. Завдяки цій властивості і високій дисперсності частинок вони здатні до деформації і ковзання.

32. Характеристика таблеток як лікарської форми. Основні технологічні стадії виробництва таблеток з грануляцією. Характеристика, класифікація, допоміжні речовини, виробництво, випробування лікарської форми таблетки регламентується ДФУ 1 вид., статтею «Таблетки», законом України «Про лікарські засоби» та іншою НТД. Таблетки (ДФУ 1 вид.) - Таблетки - тверда лікарська форма, яка містить одну дозу однієї або більше діючих речовин і одержана пре­суванням певного об'єму часток. Таблетки - тверда, дозована лікарська форма, що одержана, в основному, пресуванням лікарських речовин або їх композицій з різними допоміжними речовинами, мають вигляд круглих, овальних або інших форм пластинок із пласкою або двоопуклою поверхнею Діаметр від 3 до 25 мм.Призначення частіше призначають для прийняття всередину. Деякі таблетки:- ковтають цілими, попередньо розжовують, розчиняють або диспергирують у воді перед вживанням - залишають у роті, де діюча речовина вивільнюється.Склад Частки складаються з:- однієї або більше діючих речовин,- допоміжних речовин, а) які розводять, зв'язують, розпушують, ковзають, зволожують; б) здатні змінити поведінку лікарської форми у травному тракті, в) барвників, дозволених до медичного застосування, г) ароматизаторів. - без допоміжних речовин.Форма Таблетки звичайно є:- цільними, - правильними,- круглими циліндрами, - верхня й нижня поверхні плоскі або опуклі,- краї поверхонь можуть бути скошені,- на поверхні таблеток можуть бути нанесені штрихи, риски для поділу, написи та інші позначення. Таблетки можуть бути покриті оболонкою.Контейнери для таблеток мають відповідати вимогам статей ДФУ "Матеріали, використовувані для виробництва контейнерів" і "Контейнери", якщо немає інших зазначень в окремій статті. Медико-фармацевтичні переваги таблеток: - зручність застосування, - точність дозування,- регулювання всмоктування за місцем локалізації (шлунок) і за часом (пролонгування),

- можливість сполучення несумісних компонентів,- маскування запаху, кольору, смаку,- швидкість відпуску з аптеки.

Виробничі переваги:- можливість повної механізації й автоматизації;- висока продуктивність і економічність;

- безпека;- гігієнічність;- серійність і масовість виробництва. Експлуатаційні переваги:- портативність,- стійкість до несприятливих механічних і кліматичних факторів,- зручність транспортування, зберігання й відпуску,- тривалий термін придатності. Негативні властивості цієї лікарської форми: При зберіганні таблетки можуть втрачати свою розпадаємість і цементуватися, або, навпаки, кришитися, особливо при недосконалій технології їхнього виробництва.З таблетками в організм вводяться речовини, що не мають терапевтичної цінності, різні допоміжні речовини, які не завжди індиферентні, наприклад, тальк, стеарати металів та ін. Таблетки недостатньо стабільні в умовах космічних літальних апаратів, їх термін придатності нижчий тривалості деяких орбітальних польотів. Методи грануляції: Грануляція продавлюванням, або волога грануляція. Грануляція суха, або брикетування. Грануляція структурна. Грануляція змішана. Грануляція продавлюванням, або волога грануляція включає стадії: 1) змішення лікарських порошків з допоміжними речовинами; 2) зволоження суміші порошків розчинами склеюючих і зв'язуючих речовин до отримання маси, що уминається в грудку, але не прилипає до пальців; 3) отримання вологих гранул, тобто протирання вологої маси через перфоровані пластини; сушка вологих гранул; 4) отримання сухих гранул, для чого суху масу протирають через перфоровані пластини для руйнування грудок і отримання однорідних гранул; 5) опудрювання сухих гранул. Волога грануляція нині є основним видом грануляції у виробни-дтві таблеток, проте вона має ряд недоліків: тривала дія вологи на лікарські і допоміжні речовини; погіршення здатності до розпадання (швидкості розчинення) таблеток; тривалість і трудомісткість процесу: необхідність використання спеціального устаткування; енергоємність процесу.