4. Перелічить основні позитивні та негативні наслідки реформи 1861 р.

19 лютого 1861 р. цар Олександр II видав маніфест про скасування кріпосного права та "Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності". За цими документами селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право Власності на землю. В ході аграрної реформи територія України ділилась на регіони за специфікою проведення: 1)общинне землеволодіння (губернії Новоросійського краю); 2)подвірне землекористування (Лівобережна Україна). Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права. Однак, селянство залишалось нижчим станом у державі з обмеженим правом пересування. Внаслідок земельної реформи селяни на півдні і сході втратили 30% своїх наділів. На Правобережжі уряд збільшив селянські наділи на 20%, з метою привернути селян на свою сторону, і послабити польську шляхту. Протягом 49 років селяни повинні були виплатити викупні платежі. На Правобережжі викупну плату зменшили на 20%. Впроваджувалась система селянського управління: сільські громади об’єднувались у волості, встановлювалась кругова порука за сплату податків. Наслідки реформи: 1)відбулися корінні зміни у розподілі земельної власності; 2)товарно-грошові відносини ставали домінуючими у господарствах поміщиків та заможних селян; 3)чіткішою стає спеціалізація окремих районів України; 4)застосовують різні методи використання землі (оренду; ведення власного господарства); 5)підвищилась урожайність с/г культур внаслідок використання машин, вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів.

5. Розкрийте сутність та наслідки реформ л. Ерхарда в післявоєнній Німеччині.

В тяжелых условиях были проведены реформы, направленные на решительное становление свободного рыночного хозяйства. Благодаря им буквально через 10 лет произошло "немецкое чудо", сделавшее Германию мощным процветающим государством, "локомотивом" Европы. Главным идеологом и архитектором "германского чуда" был профессор Л.Эрхард. При основании ФРГ в сентябре 1949 г. он занял пост министра народного хозяйства. Государство в эрхардовскую пору правления не играло классической роли "ночного сторожа". Оно вмешивалось в экономические процессы, вмешивалось целенаправленно и активно. Несколько позже были приняты законодательные акты о кредитной и налоговой политике, о мерах против произвольного завышения цен, антимонопольные и антикартельные указы и др. Периодически публиковались каталоги так называемых "уместных цен", т.е. учитывающих состояние кошелька жителей. Покупатель стал, по словам Эрхарда, "королем", определявшим лицо рынка. Важнейшим элементом социального рыночного хозяйства считался мелкий и средний бизнес — "основа благосостояния для всех", — и политика государства направлялась на его всемерную поддержку и развитие. Важливими факторами успішного розвитку господарства стала організованість, дисциплінованість та духовна культура німецького народу, розвиненість економічної науки і практики, високий рівень компетентності і відповідальності реформаторів (Л.Ерхарда та ін.). У 1961р. ФРН зайняла перше місце у Європі по виробництву сталі, вугілля, основних хімічних продуктів. Значно посилилась концентрація виробництва. У структурі промислового виробництва найбільш успішно розвивались: машинобудування, приладобудування, хімічна промисловість, оптика.