- •Визначте причини та наслідки кризи світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Розкрийте сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •2.Охарактеризуйте причини виникнення, сутність інституціоналізму, еволюцію інституціональних концепцій.
- •1.Проаналізуйте зміни в господарствах країн Західної цивілізації під час Другої світової війни та після її завершення.
- •2. Проаналізуйте господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •1.Дайте загальну характеристику розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50-70 ті роки 20 століття.
- •2.Охарактеризуйте розвиток економічної теорії в Україні в радянський період.
- •1.Визначте та розкрийте сутність предмету курсу «Історія економіки та економічної думки».
- •2.Охарактеризуйте основні напрями теоретичних досліджень в українській економічній літературі 90-х років 20 ст. Початку 21ст.
- •1.Охарактеризуйте особливості господарського розвитку Давньої Індії та його відображення в пам’ятках економічної думки «Артхашастра».
- •2.Проаналізуйте процес становлення і розвитку теорії постіндустріального суспільства. Концепції футурології.
- •1.Визначте та охарактеризуйте етапи та напрями розвитку «Історії економіки та економічної думки».
- •2.Розкрийте історичні передумови виникнення та сутність кейнсіанства, охарактеризуйте еволюцію парадигми.
- •1.Проаналізуйте процес посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументацію в економічній думці у другій половині 20 на початку 21 століття.
- •2.Обгрунтуйте ідейно-теоретичні основи інституціоналізму, охарактеризуйте етапи його розвитку.
- •2.Обзрунтуйте причини і зміст перегляду неокласичної теорії ринку. Поясність необхідність аналізу змісту конкуренції в умовах монополізації економіки.
- •1.Проаналізуйте процеси інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства останньої третини 20 – початку 21 ст. Та їх відображення в економічній думці.
- •2.Розкрийте історичні умови виникнення та теоретичні джерела формування марксизму.
- •1.Проаналізуйте вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. 20 – початку 21 ст. Та розвиток господарства провідних країн.
- •2. Проаналізуйте вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •1.Дайте загальну характеристику Східної та західної цивілізації в осьовий час.
- •2.Охарактеризуйте розвиток економічних систем змішаного типу та його відображення в економічній думці у другій половині 20, на початку 21 століття.
- •1.Охарактеризуйте особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Проаналізуйте економічну спадщину Катона Старшого, Варонна та Колумелли.
- •1.Охарактеризуйте фізіократію як течію у розвитку класичної школи політичної економії. Проаналізуйте економічну таблицю Кене.
- •2. Охарактеризуйте трансакційний сектор економіки на початку 21 ст.. Охарактеризуйте теорію прав власності та трансакційних витрат. Теорема Коуза.
- •1.Охарактеризуйте цивілізаційний підхід в аналізі господарського розвитку.
- •2.Обгрунтуйте необхідність та шляхи подальшого реформування економіки у процесі теоретичних дискусій початку 60 –х років. Охарактеризуйте реформу 1965, суть та особливості реалізації на україні.
- •1.Дайте загальну характеристику привласнюючого та виробничо-відтворюючого господарства первісного суспільства.
- •2. Охарактеризуйте еволюцію кейнсіанства у хх-ххі ст., проаналізуйте його особливості в різних країнах.
- •1.Проаналізуйте процес становлення та розвитку засад ринковох економічної системи в Україні (кінець 20 – початок 21 століття)
- •2.Проаналізуйте розвиток в.І. Леніним марксистського економічного вчення
- •1.Охарактеризуйте еволюцію господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки. Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •2.Проаналізуйте розвиток в.І. Леніним марксистського економічного вчення
- •1.Дайте загальну характеристику Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •2.Покажіть значення та суперечність марксистської економічної теорії у 21 ст.
- •2. Розгляньте еволюцію неокласичних ідей.
- •2.Охарактеризуйте еволюцію історичої школи в Німеччині. Розгляньте погляди представників історичної школи Рошера, Кніса, Гільдебранда.
- •1.Визначіть роль Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.
- •2.Охарактеризуйте основні положення класичної школи політичної економії. Проаналізуйте погляди провідних економістів класичної школи Сміта і Рікардо.
- •1.Проаналізуйте процес первісного нагромадження капіталу: сутність джерела та значення для встановлення ринкового господарства.
- •2.Визначіть сутність неолібералізму. Охарактеризуйте школи неолібералізм.
- •1.Проаналізуйте роль реформ 1848 та 1861 років у становленні ринкових відносин в Україні.
- •2.Розкрийте основні умови виникнення та суть маржиналізму.
- •2.Розкрийте суть американського необеліралізму. Поясніть значення теорії монетаризму м. Фрідмана для формування економічної політики провідних країн світу у сучасних умовах.
- •2.Охарактеризуйте процес формування неокласичної традиції в економічній теорії. Покажіть значення кембриджської школи маржиналізму Маршалла для формування сучасної неокласичної парадигми.
- •2.Обгрунтуйте причини і зміст перегляду неокласичної теорії ринку. Монополії і конкуренція.
- •1.Визначіть роль Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.
- •2.Охарактеризуйте основні положення класичної школи політичної економії. Проаналізуйте погляди провідних економістів класичної школи Сміта, Рікардо.
- •1.Проаналізуйте процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства
- •2. Охарактеризуйте фізіократію як течію у розвитку класичної школи політичної економії. Проаналізуйте економічну таблицю Кене.
- •1. Проаналізуйте особливості господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій на початку хх століття.
- •2.Розкрийте історичні передумови виникнення та сутність кейнсіанства.
- •Визначте та охарактеризуйте етапи та напрями розвитку «Історія економіки та економічної думки».
- •2.Охарактеризуйте трансакційний сектор економіки на початку 21 ст.. Охарактеризуйте теорію прав власності та трансакційних витрат. Теорема Коуза.
2.Розкрийте суть американського необеліралізму. Поясніть значення теорії монетаризму м. Фрідмана для формування економічної політики провідних країн світу у сучасних умовах.
Кейнсіанський варіант управління економікою методом грошової емісії та бюджетного дефіциту хоч і сприяв швидкому економічному зростанню, але не міг забезпечити безкризового розвитку, повної зайнятості, подолання інфляції. Задовго до початку 70-х рр., коли світ зазнав чергової глобальної кризи, представники неокласичної школи прогнозування її. Вони доводили, що "Велика депресія" 1929-1933 рр. Була не результатом вільного підприємництва, як стверджував Кейнс, а наслідком провалів у тій сфері діяльності, за яку були відповідальні уряди: грошова політика (емісія грошей) та надмірні держані витрати, що призвели до розладу фінансової системи, до кризи, інфляції і безробіття.
На підставі свого переконання, що цикли мають грошовий характер, неокласики пропонували обмежити державне регулювання економіки контролюванням грошової маси, емісії грошей, кількості грошей в обігу і запасах, а також забезпечити збалансування державного бюджету та встановити високий банківський процент. На думку представників неоліберальної опозиції кейнсіанство, контроль за грошовою масою має підпорядковуватись основному закону грошового обігу. В основі його дії лежить кількісна теорія грошей, започаткована А. Смітом і остаточно сформульована Д. Рікардо.
Теорія М. Фрідмена.
Позитивний внесок монетаризму в економічну теорію, і передовсім в теорію грошей, полягав у ретельному дослідженні механізму зворотного впливу грошового світу на товарний світ, монетарних інструментів і монетарної (грошової, валютної) політики на розвиток економіки. Монетарні концепції стали основою грошово-кредитної політики, яка нині є найважливішим важелем державного регулювання.
Метод теоретичних досліджень Фрідмена можна назвати суб'єктивно-позитивістським, заснованим на емпіричних та статистичних узагальненнях. Позитивізм теорії Фрідмена полягає в тім, що її цілком орієнтовано на практичне застосування. Суб'єктивізм Фрідмена проявляється в тім, що він ураховує дію психологічного в різних економічних ситуаціях.
Багато положень його теорії, було викладено у вигляді гіпотез, які доводяться на базі припущень, порівнянь та аналізу статичного в економічних явищах. Він використовує абстрактні визначення, дані ще класичною політекономією. Його монетаризм — це, власне, сукупність кількох неокласичних теорій, які мають самостійне значення, але об'єднуються кількісною теорією грошей, яку Фрідмен розглядав не як теорію, а як загальний принцип аналізу.
Важливим принциповим підходом до дослідження механізмів розвитку сучасного капіталізму, за Фрідменом, є визнання необхідності економічної свободи, що зумовлює всі інші свободи в суспільстві. Основною та визначальною рисою ринкової системи залишається вільна конкуренція, яка має пронизувати всі сфери суспільного життя, щоб забезпечувати умови автоматичного саморегулювання економіки. Ідея економічної свободи реалізується, на думку Фрідмена, невтручанням держави в економіку та зменшенням тієї частки національного продукту, що становить доходи держави і є матеріальною основою державних «вмонтованих стабілізаторів».
Таким чином, монетаризм, продовжуючи традиції класичного ринкового лібералізму, відкинув гасла соціальної справедливості, у тім числі й підтримки повної зайнятості, як такі, що не можуть бути проблемою держави, оскільки їхня реалізація зв'язана з дестабілізацією економічних процесів. Натомість заходи щодо жорсткої грошової і стабільної фіскальної політики, підтримки бюджетної рівноваги та забезпечення законності і порядку монетаризм визнав важливими умовами функціонування вільної ринкової економіки.
Білет 25
1.Дайте загальну характеристику процесу становлення світового господарства. Покажіть який вплив мала перша світова війна на розвиток господарства європейських країн та США. Версальська угода та її економічна суть.
Для економік країн, які брали в ній участь, набули потреби фронту. Держава не обмежувалася функціями замовника і покупця військової продукції. Масштабність воєнних дій і загострення економічних проблем змусили уряди країн, що воювали, перебрати на себе частину організаційних функцій та забезпечення взаємодії між приватними підприємствами, що обслуговували потреби фронту. Управління економікою з боку держави набуло форм контролю й розподілу стратегічних ресурсів, продовольства, засобів транспорту і робочої сили.
Так, у США в 1917—1918 рр. створюється низка комітетів, відповідальних за розміщення державних замовлень та розподіл робочої сили, палива, сировини, транспортних засобів. Діяльність цих нових державних інститутів координувалася військово-промисловою радою. Аналогічна централізація була характерною і для Німеччини («військово-сировинні союзи»), Англії (міністерство військового постачання). Такі комітети мали право сек-веста будь-якої частки підприємства, яке не в змозі виконати військове замовлення, передання устаткування і машин іншим підприємствам. Запровадження комітетів розширило військово-виробничі потужності Великої Британії шляхом будівництва 200 заводів за рахунок державної скарбниці.
Завершення війни спричинило неминучий процес повоєнної реконверсії економіки США, Великої Британії та Франції. Наприклад, Велика Британія розформувала майже всі створені під час війни органи контролю. Та попри те, що уряд організував розпродаж багатьох військових заводів, під контролем держави залишалося вчетверо більше підприємств, ніж до війни. Це було свідченням того, що до планів уряду не входила остаточна відмова від державного регулювання економіки.
Версальський мирний договір був підписаний 1919р. Він складався з 440 статей та одного протоколу і з йото підписанням світова війна вважалася закінченою.
Версальський договір позбавляв Німеччину всіх колоній і сфер впливу за межами країни. Передбачалося її роззброєння, а кількісний склад німецької армії, що формувалася на основі вільного найму, мав складати не більш ніж 100 тис. чоловік. Різко обмежувався німецький військово-морський флот, заборонялося мати підводні човни. Такі ж обмеження стосувалися і військової авіації. Німеччина позбавлялася права ввозити будь-яку сировину, придатну для виготовлення зброї. Країна оголошувалася відповідальною за розв'язання світової війни й завдані нею збитки. Це створювало законну основу для накладення на Німеччину репарацій для відшкодування усіх втрат, завданих союзникам.