4. Види організацій в Україні.

Громадянське суспільство – це суспільний простір, що лежить поза владними, бізнесовими та сімейними взаємозв’язками та діями, в якому індивіди об’єднуються на добровільних засадах для просування спільних інтересів.Виходячи з робочого визначення, то громадянське суспільство включає широкий спектр різних гравців та організацій (не обмежуючись НДО)

Види організацій громадянського суспільства:

• Релігійні організації (просувають базові цінності своїх релігій)

• Профспілки (просувають інтереси працівників)

• Організації – правозахисники (місія – захист різнобічних прав і інтересів)

• Надавачі соціальних послуг (допомога на селі, медичний догляд, соціальна робота)

• Освітньо-дослідницькі організації (аналітичні центри, центри підтримки НПО, просвітницькі організації)

• Періодичні видання та медіа неприбуткового характеру (громадські ЗМІ).

• Жіночі організації

• Студентські та молодіжні асоціації

• Членські асоціації соціально та економічно незахищених груп (малозабезпечені, безпритульні, біженці, сироти) ветерани, чорнобильці, пенсіонери

• Членські асоціації людей з вадами (інваліди, діабетики)

• Членські професійні та бізнес асоціації (юристи, аудитори, ріелтери, розвиток малого бізнесу)

• Організації самоуправління (комітети самоуправління, сільські ради)

• Організації самодопомоги місцевого рівня (батьківські комітети, земляцтва, шкільні ради)

• Організації економічної допомоги (кредитні спілки, громадські каси взаємодопомоги)

• Етнічні групи (татари, Рома, болгари, євреї та ін.)

• Екологічні НУО

• Організації в сфері культури та мистецтва (гуртки, творчі колективи, НУО)

• Оздоровчі організації, організація дозвілля та спортивні клуби

• Фонди надавачі грантів та фандрейзингові організації

• Політичні партії

• Мережі НУО, федерації, членські асоціації НУО

• Суспільні рухи

Зараз утворюються багато нових організацій в Україні. Серед них багато жіночих, через це постає питання тендерної рівності. Серед новоутворених організацій чільне місце займає й Рада конкурентоспроможності України (РКУ) .Рада конкурентоспроможності України (РКУ) — неприбуткова, неурядова позапартійна організація, яка визначила свою місію наступним чином: "ініціювати діалог у суспільстві між наукою, освітою, бізнесом, владою, неурядовими організаціями, ЗМІ з тим щоб підняти ідею конкурентоспроможності України на «передній край» національної свідомості".

Створена у червні 2005 року за ініціативою засновників:

• Юрія Полунєєва, тодішнього виконавчого директора ЄБРР;

• Володимира Мостового, головного редактора тижневика «Дзеркало тижня»;

• Івана Дзюби, академіка НАН України;

• В’ячеслава Брюховецького, президента Києво-Могилянської академії

• за підтримки інвестиційного фонду Western NIS Enterprise Fund (США) і ВАТ «Укрексімбанк».Таким чином, разом із засновниками Рада конкурентоспроможності України налічує сьогодні 13 чоловік

5. Поняття, зміст, основні риси менеджменту, його значення.

Менеджмент це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.

Для позначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття:

• “управління”;

• “менеджмент”;

• “адміністрування”;

• “керування” тощо.

“Управління” – найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і процесів, наприклад:

• технічні системи;

• господарські системи;

• суспільні системи;

• державні системи тощо.

“Менеджмент” – це поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами).

“Адміністрування” – поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.

“Керування” – поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.

Етимологічно менеджмент походить від латинського слова “manus” – рука. Початково це слово означало вміння дбайливо вести домашнє господарство, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою багатьох видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в діяльності, яка пов’язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався і зміст поняття “менеджмент”. Це слово увібрало у себе всі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.

1. менеджмент - це спосіб, манера спілкування з людьми;

2. менеджмент - це вміння та адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату організації;

3. менеджмент - це влада та мистецтво керування;

4. менеджмент - це органи управління, адміністративні одиниці, підрозділи.

Поміж менеджерів-практиків та вчених ще й досі не існує єдності поглядів щодо сутності менеджменту:

1. перші вважають, що менеджмент - це професія, що орієнтована на практичне використання. Головне тут - реальний результат, який забезпечується накопиченим досвідом менеджера;

2. другі вважають, що менеджмент - це процес досягнення мети організації за допомогою інших людей. Тому, головне для менеджера - це мистецтво спілкування з людьми та керування ними;

3. треті вважають, що менеджмент - процес прийняття раціональних рішень.

У широкому розумінніменеджмент - це вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей .