52. Загальні засади взаємодії слідчих та державних обвинувачів відповідно до наказу Генерального прокурора України.

Наказ № 5гн Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді

кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення від 19 вересня 2005 року

2. Участь у розгляді судами подань про взяття під варту, продовження строків тримання під вартою або виконання оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій забезпечувати прокурорам, які дали згоду на внесення чи самі внесли до суду подання або здійснюють нагляд за досудовим слідством. Цим же прокурорам забезпечувати участь у судовому розгляді скарг на рішення чи дії органу дізнання, слідчого, прокурора.

53. Правове регулювання прокурорського нагляду за додержанням законів при екстрадиції та застосуванні інших міжнародно-правових норм під час дізнання і досудового слідства.

Конституцією України гарантовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (ст. 29).

Крім норм Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК) та ст. 10 Кримінального кодексу України (далі - КК) питання, пов’язані з обмеженням права особи на свободу пересування й особисту недоторканність (затримання, взяття під варту), регулюються також чинними міжнародними договорами України, зокрема Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 р. та Додатковими протоколами до неї 1975 і 1978 рр., ратифікованими Законом України від 16 січня 1998 р. № 43/98-ВР із заявами та застереженнями (далі - Європейська конвенція), Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 р., укладеною в м. Мінську та ратифікованою Законом України від 10 листопада 1994 р. № 240/94-ВР, двосторонніми договорами України з іншими державами, багатосторонніми спеціальними договорами про протидію окремим видам злочинів (наприклад, Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р., ратифікована Постановою Верховної Ради України від 25 квітня 1991 р. № 1000-XII) тощо.

Н А К А З № 8 гн 26 грудня 2005 року Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок підготовки, передачі та виконання

органами прокуратури України звернень про правову

допомогу у кримінальних справах

Інструкція

про порядок розгляду в органах прокуратури України

запитів про видачу правопорушників

2. Порядок розгляду запитів слідчих та судових органів України

2.1. При надходженні до Генеральної прокуратури України повідомлення про встановлення місця знаходження (затримання) за кордоном особи, яка перебуває у розшуку у зв’язку зі скоєнням злочину, відповідальний працівник не пізніше доби з дня отримання ним зазначеної інформації готує та після підписання керівництвом управління надсилає центральним апаратам слідчого органу, у провадженні якого перебуває справа (Державній податковій адміністрації, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України), Міністерству юстиції України (щодо справ, котрі перебувають у провадженні суду), а також відповідному структурному підрозділу Генеральної прокуратури України та прокуратурі області доручення про передачу міжнародно-правовому управлінню Генеральної прокуратури України до певної дати запиту про екстрадицію розшукуваної особи в Україну, підготовленого з дотриманням вимог міжнародних договорів та відомчих нормативних актів.

У разі необхідності відповідальний працівник одночасно забезпечує підготовку та передачу компетентному органу іноземної держави звернення з проханням застосувати до особи тимчасовий арешт строком на 40 діб в порядку, передбаченому ст.16 Європейської конвенції про видачу правопорушників або відповідними положеннями інших міжнародних договорів, що регулюють питання екстрадиції.

2.2. При надходженні запиту про видачу відповідальний працівник за дорученням керівництва міжнародно-правового управління вивчає документи з точки зору їх відповідності вимогам міжнародних договорів України та іншим нормативним актам з цих питань.

За результатами вивчення він складає мотивований висновок щодо обґрунтованості запиту про видачу, який обов’язково має містити інформацію щодо:

- громадянства особи;

- екстрадиційності злочину за чинним законодавством України;

- наявності строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності;

- відповідності оформлення запиту вимогам міжнародного договору.

Указаний висновок підлягає погодженню з начальником відділу та затвердженню начальником управління.

У разі належної підготовки запиту про видачу відповідальний працівник готує проект звернення до центрального органу іноземної держави, який разом з висновком та наявним листуванням доповідається заступнику Генерального прокурора України, відповідальному за організацію роботи органів прокуратури у галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги.

За необхідності організовується оперативне доопрацювання запиту про видачу.

Запит про видачу правопорушника в Україну за підписом заступника Генерального прокурора України надсилається за кордон згідно з порядком, встановленим двосторонніми або багатосторонніми договорами, учасницею яких є Україна.

2.3. При надходженні до Генеральної прокуратури України повідомлення іноземної установи про задоволення запиту щодо видачі правопорушника в Україну, відповідальний працівник у 3-денний строк готує за підписом заступника Генерального прокурора України доручення МВС та Державному департаменту України з питань виконання покарань щодо організації прийому та етапування особи до місця проведення розслідування у справі. За наявності застережень іноземного компетентного органу щодо межі кримінального переслідування виданої особи, у дорученні вимагати від керівництва центрального органу слідчого апарату та прокуратури області забезпечення виконання цих вимог іноземної держави та інформування Генеральної прокуратури України про кінцеве рішення у справі.

2.4. Повідомлення компетентній установі іноземної держави про результати провадження у справі стосовно виданого в Україну правопорушника відповідальний працівник готує протягом 5 днів з моменту надходження відповідної інформації з прокуратури області.

Стаття 450. Визначення термінів

Видача особи (екстрадиція) - видача особи державі,

компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення

до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція

включає офіційний запит про видачу особи, її встановлення на

території однієї держави, перевірку обставин, що можуть

перешкоджати видачі, а також прийняття рішення за запитом та

фактичну передачу такої особи іншій державі, компетентні органи

якої звернулися із запитом про видачу.

Екстрадиційна перевірка - діяльність визначених законом

органів щодо встановлення та дослідження визначених міжнародним

договором України, іншими актами законодавства України обставин,

що можуть перешкоджати видачі особи (екстрадиції), яка вчинила

злочин.

Екстрадиційний арешт - взяття особи під варту з метою

забезпечення її видачі (екстрадиції).

Тимчасовий арешт - взяття особи, затриманої за підозрою у

вчиненні злочину за межами України, під варту на строк, визначений

цим Кодексом або міжнародним договором України, до отримання

запиту про видачу (екстрадицію).

Тимчасова видача - видача на певний строк особи, яка відбуває

покарання на території однієї держави, іншій державі для

проведення процесуальних дій з її участю та притягнення до

кримінальної відповідальності, з метою запобігання закінченню

строків давності або втрати доказів у кримінальній справі.

Стаття 451. Загальні умови видачі особи (екстрадиції)

Запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови,

якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв'язку з

якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення

волі на максимальний строк не менше одного року або особу

засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк

становить не менше чотирьох місяців.

Запит компетентного органу іноземної держави про видачу може

розглядатися лише у разі дотримання вимог, передбачених частиною

першою цієї статті.

Запити про тимчасову видачу і транзитне перевезення

направляються та розглядаються у такому самому порядку, як і

запити про видачу особи (екстрадицію).

Стаття 452. Центральні органи щодо видачі особи (екстрадиції)

Центральними органами щодо видачі особи (екстрадиції), якщо

інше не передбачено міжнародним договором України, є відповідно

Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України.

Генеральна прокуратура України є центральним органом щодо

видачі (екстрадиції) обвинувачених (підозрюваних) у справах на

стадії досудового слідства.

Міністерство юстиції України є центральним органом щодо

видачі (екстрадиції) підсудних (засуджених) у справах на стадії

судового розгляду або виконання вироку.

Центральні органи щодо видачі особи (екстрадиції) відповідно

до цього Кодексу:

1) звертаються до компетентних органів іноземних держав із

запитами про видачу особи (екстрадицію), тимчасову видачу або

транзитне перевезення;

2) розглядають запити компетентних органів іноземних держав

про видачу (екстрадицію), тимчасову видачу або транзитне

перевезення та приймають рішення щодо них;

3) організовують проведення екстрадиційної перевірки;

4) організовують прийом-передачу осіб, щодо яких прийнято

рішення про видачу (екстрадицію), тимчасову видачу чи транзитне

перевезення;

5) здійснюють інші повноваження, визначені цим розділом або

міжнародним договором про видачу особи (екстрадицію).

Стаття 453. Порядок підготовки документів та направлення

запитів

Документи про видачу особи в Україну готує орган досудового

слідства чи суд, у провадженні якого перебуває кримінальна справа

або яким постановлено вирок, з дотриманням вимог, передбачених цим

Кодексом та відповідним міжнародним договором України.

Документи про видачу особи (екстрадицію) передаються до

відповідного центрального органу через прокуратуру Автономної

Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, військову

прокуратуру регіону України та Військово-Морських Сил України

(далі у цьому розділі - прокуратура області) у десятиденний строк

з дня затримання особи на території іноземної держави. У

зазначений строк Генеральній прокуратурі України безпосередньо

передаються документи про видачу особи (екстрадицію) слідчих

підрозділів у складі Міністерства внутрішніх справ України, Служби

безпеки України, Державної податкової адміністрації України.

Міжнародна правова допомога у кримінальних справах

Стаття 471. Підстави та порядок зносин з компетентними

органами іноземних держав

Міжнародна правова допомога у кримінальних справах надається

і отримується на підставі міжнародних договорів, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Надання та отримання міжнародної правової допомоги

допускається за відсутності міжнародного договору України з

відповідною іноземною державою в разі наявності письмових гарантій

взаємності надання аналогічної допомоги у майбутньому.

Центральними органами України щодо міжнародної правової

допомоги є, якщо інше не передбачено міжнародними договорами,

згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,

Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України.

Генеральна прокуратура України звертається із запитами про

міжнародну правову допомогу та розглядає запити (доручення)

компетентних органів іноземних держав у справах на стадії

досудового слідства, а Міністерство юстиції України - у справах

на стадії судового слідства.

Перейняття кримінального переслідування

Стаття 481. Умови перейняття кримінального переслідування

Перейняттям кримінального переслідування є передача

компетентним органом однієї держави компетентному органу іншої

держави кримінальної справи стосовно особи для здійснення

подальшого провадження у такій справі. Кримінальне переслідування

може бути перейняте лише до винесення вироку у кримінальній

справі.

Перейняття кримінального переслідування здійснюється лише на

підставі міжнародного договору, згода на обов'язковість якого

надана Верховною Радою України, та за умови додержання визначених

ним умов.

54. Підстави та порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до нового Кримінального процесуального кодексу України. (Ст.214 див.нижче )

55. Повноваження прокурора щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до нового Кримінального процесуального кодексу України. (Ст.214 див.нижче )

56. Повноваження слідчого щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до нового Кримінального процесуального кодексу України. (Ст.214 див.нижче )

57. Повноваження посадових осіб, що вносять відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до нового Кримінального процесуального кодексу України. (Ст.214 див.нижче )

58. Дані (відомості), що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань на початку досудового розслідування згідно з вимогами нового Кримінального процесуального кодексу України.

Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.

4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.