- •2. Законодавчі та організаційні засади!!!!!
- •7. Повноваження прокурора на стадії порушення кримінальної справи.
- •8. Прокурорський нагляд за додержанням законів при застосування запобіжного заходу у вигляді застави
- •9.Повноваження прокурора спрямовані на виявлення порушень вимог закону
- •10.Організаційно-правові основи нагляду прокурора за законністю приймання, реєстрації та вирішення заяв і повідомлень про злочини
- •11. Участь прокурора у проведенні слідчих дій. Підстава та форма участі.
- •13. Реагування прокурора на виявлені порушення закону при проведенні дізнання та дс.
- •14. Перевірка прокурором додержання вимог закону при пред’явленні обвинувачення: обставини, що підлягають перевірці термін перевірки, реагування.
- •15. Перевірка прокурором приводів і підстав порушення кс.
- •16. Загальна х-ка повноважень прокурора на стадії досудового провадження.
- •17. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при вирішенні питань щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином, на дс.
- •18. Предмет і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та дс.
- •19 Питання
- •Затверджує обвинувальний висновок або складає новий обвинувальний висновок;
- •Стаття 24. Постанова прокурора
- •Характерні недоліки та порушення вимог закону щодо відшкодування шкоди, які допускаються на стадії досудового провадження. Реагування прокурора на виявлені порушення закону.
- •Особливості процесуального порядку обрання запобіжного заходу – тримання під вартою. Повноваження прокурора.
- •Повноваження прокурора щодо закриття кримінальної справи на стадії досудового розслідування з реабілітуючих підстав.
- •1) За відсутністю події злочину.
- •2) За відсутністю в діянні складу злочину.
- •Повноваження прокурора щодо закриття кримінальної справи на стадії досудового провадження з нереабілітуючих підстав.
- •5)Щодо особи, про яку є вирок за тим самим обвинуваченням, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї самої підстави.
- •6)Щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи за тим самим обвинуваченням.
- •7)Якщо про відмову в порушенні справи за тим самим фактом є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.
- •Порядок зміни та доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •Розгляд прокурором скарг на рішення та дії слідчого на досудовому слідстві.
- •36. Оскарження постанов про порушення кримінальної справи.
- •37. Особливості порушення кримінальної справи стосовно особи.
- •38. Методика перевірки матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •4. Надає вказівки органам дізнання та досудового слідства у зв’язку з порушенням та розслідуванням кримінальних справ.
- •49. Повноваження прокурора та питання, що перевіряються прокурором, у кримінальній справі, що надійшла з обвинувальним висновком.
- •50. Повноваження прокурора щодо забезпечення прав підозрюваного, обвинуваченого на захист.
- •51. Прокурорський нагляд за додержанням законів під час розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми.
- •Додаткова інформація Особливості порушення і закриття кримінальних справ.
- •52. Загальні засади взаємодії слідчих та державних обвинувачів відповідно до наказу Генерального прокурора України.
- •53. Правове регулювання прокурорського нагляду за додержанням законів при екстрадиції та застосуванні інших міжнародно-правових норм під час дізнання і досудового слідства.
- •5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
- •Глава 22. Повідомлення про підозру
- •Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
- •61. Підстави та порядок обрання запобіжних заходів при проведенні досудового розслідування згідно з вимогами нового кпк України. Повноваження прокурора.
- •9) Запобіжні заходи.
- •3. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- •Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи § 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
- •Стаття 179. Особисте зобов'язання
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •1) Закрити кримінальне провадження;
- •2) Звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
- •3) Звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
- •Форма 1 (закін. Досудов. Розслід.)
- •2. Кримінальне провадження закривається судом:
- •2 Форма (закінчення досуд. Розслід.)
- •3 Форма (закін.Досуд. Розслід)
- •4. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.
- •1) Реєстр матеріалів досудового розслідування;
- •Глава 10 нового кпк. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •64. Підстави та порядок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину
- •3. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
- •66.Процесуальний статус та повноваження прокурора при проведенні досудового розслідування згідно з новим кпк України.
- •Підстави та порядок закриття кримінального провадження відповідно до нового кпк України. Повноваження прокурора.
- •68.Повноваження прокурора щодо забезпечення законності при проведенні негласних слідчих дій згідно з вимогами нового кпк України.
- •69. Підстави та порядок призначення і заміни прокурора у кримінальному провадженні відповідно до нового кпк України.
17. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при вирішенні питань щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином, на дс.
Відповідно до вимог наказу Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 4гн "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство" прокурорам усіх рівнів з метою запобігання та усунення порушень закону на всіх стадіях досудового провадження у кримінальних справах необхідно забезпечити своєчасне поновлення порушених прав і законних інтересів учасників кримінального процесу, усунення їх причин, забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Таким чином, прокурор, здійснюючи нагляд за дотриманням вимог закону щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином, має використовувати весь спектр повноважень, наданих йому законом, на стадії досудового слідства для встановлення суми завданих збитків, упущеної вигоди, з'ясування у потерпілого, чи була завдана моральна шкода; розшуку викрадених у результаті злочинного діяння матеріальних цінностей та повернення їх власнику; виявлення можливих джерел відшкодування збитків; опису й накладення арешту на майно обвинуваченого, підозрюваного чи осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії; визначення кола осіб, які не суть цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно з вимогами ст. 64 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України характер і розмір шкоди, завданої злочином, підлягають обов'язковому доказуванню у кожній кримінальній справі. Відповідно положення ч. 1 ст. 29 КПК України вимагають, що при наявності достатніх даних про те, що злочином завдана? матеріальна шкода або понесені витрати закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані вжити заходів до забезпечення цивільного позову.
Крім того, згідно з волею законодавця прокурор зобов'язаний пред'являти або підтримувати поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином, якщо цього вимагає охорона інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть самостійно захистити свої права (ст. 33 Закону України "Про прокуратуру", ч. 2 ст. 29 КПК України). Підставами представництва прокурором інтересів громадян є стан здоров'я, вік та інші поважні причини, які встановлюються на розсуд прокурора відповідно до вимог закону. Підстави ж представництва інтересів держави визначаються, виходячи з вимог Закону України "Про прокуратуру" та Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України. Так, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть убачатися не тільки в діяльності державних органів, державних підприємств та організацій чи господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді, а й у діяльності приватних підприємств, товариств.
Загальновизнано, що підставами, які дають право на пред'явлення цивільного позову в кримінальній справі, є: заподіяння злочином матеріальних збитків та моральної шкоди потерпілому; наявність причинно-наслідкового зв'язку між вчиненим злочином та завданою шкодою, наслідки мають прямо випливати зі злочину; відшкодування провадиться лише власнику або особі, у якої майно перебувало у оперативному управлінні на законних підставах. Відповідно до ст. 29 КПК України предметом цивільного позову прокурора можуть бути лише вимоги про відшкодування збитків, а згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу (ЦК) України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Пред'явленню позову про компенсацію моральної шкоди самим потерпілим корелюється діяльність прокурора щодо нагляду за відповідною діяльністю слідчого, а при потребі — особисте виконання цього обов'язку. Відповідна діяльність прокурора щодо захисту прав потерпілих, які в силу об'єктивних обставин не можуть самостійно захищати свої права, охоплює як передачу складеної потерпілим позовної заяви про компенсацію моральної шкоди, так і поєднується із допомогою у її оформленні.