3. Функції грошей та їх роль у ринковій економіці

Функція грошей – це їх певна дія щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.

Підхід до визначення функцій грошей склався досить неоднозначний, розбіжності у поглядах вчених стосуються не лише трактування окремих функцій, але навіть їх кількості. Свого часу Платон зазначав, що гроші слугують мірою вартості та засобом обігу. Аристотель вирізняє вже три функції грошей: міри вартості (або облікової грошової одиниці), засобу обігу та засобу нагромадження цінностей, хоча і не вважав їх абсолютною формою багатства, оскільки гроші можуть знецінюватися. А. Сміт вважав гроші лише технічним засобом і наділяв їх функцією засобу обігу. К. Маркс довів існування п’яти функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження та світових грошей. Такої самої думки дотримуються й інші класики економічної теорії та деякі її представники кінця ХІХ – початку ХХ ст.

У деяких сучасних наукових виданнях, навчальних підручниках, у тому числі вітчизняних, йдеться про три функції грошей: засобу обігу, міри вартості і засобу її збереження (нагромадження). Але при цьому слід пам’ятати, що на кожному етапі розвитку товарно-грошових відносин формується певна сукупність функцій грошей та спосіб їх взаємодії.

У функції міри вартості гроші забезпечують вимірювання і вираження вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Для забезпечення виконання грішми цієї функції держава у законодавчому порядку встановлює певну грошову одиницю розрахунків.

Величина грошової одиниці країни залежить від масштабу цін. У сучасних умовах масштаб цін визначається рівнем цін на товари, що склався на ринку. За масштаб цін береться певна частка товарної вартості, за допомогою якої та пропорційно якій вимірюється вартість кожного товару.

Гроші у функції міри вартості використовуються як розрахункові, за їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро- та макрорівні, на всіх стадіях процесу суспільного відтворення, з метою їх організації та управління.

У функції засобу обігу гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. У цій функції гроші обслуговують реалізацію товарів з негайним поверненням власникові еквівалентної вартості.

Використання грошей як засобу обігу у сучасних умовах здійснюється переважно в роздрібній та у міжнародній торгівлі, при наданні послуг.

У функції засобу платежу гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин у процесі розширеного відтворення.

Як платіжний засіб гроші здійснюють самостійний рух без прямого зв’язку з обігом товарів (зокрема, при здійсненні платежів у бюджет та в інші централізовані фонди, а також при фінансуванні суспільних потреб з них, під час видачі і погашення банківських позичок тощо).

У функції засобу нагромадження гроші обслуговують нагромадження вартості в процесі розширеного відтворення в її абстрактній формі.

У сучасних умовах, коли нагромадження вартості зумовлюється потребами розширеного відтворення, оборотом капіталу та є відносно короткочасним, цю функцію гроші виконують у формі знаків вартості.

У функції світових грошей гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

В комплексній функції світових грошей повторюються функції, властиві грошам на внутрішньому ринку. Але гроші не всіх держав є вільноконвертованими, тому у сучасному світі функцію світових грошей виконують найбільш сталі національні валюти (долар США), а також міжнаціональні валюти (СПЗ, євро).

Результат виконання грошима своїх функцій визначає відповідну роль грошей, яка виявляється в стимулюючому чи гальмуючому впливі грошей на певні економічні процеси.

При цьому у проблемі ролі грошей у розвитку економіки можна розрізнити якісний і кількісний аспекти. В якісному аспекті роль грошей виявляється у тому, що сама їх наявність позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва.

Кількісний аспект ролі грошей полягає в тому, що через зміну кількості грошей в обороті можна впливати на економічні процеси, зокрема на результати діяльності виробників і споживачів. Збільшуючи чи зменшуючи масу грошей в обороті, держава в особі центрального банку може регулювати економічне життя в країні. Це досягається зміною таких економічних інструментів, як платоспроможний попит, ціни, процент, валютний курс, курс цінних паперів тощо.

Таким чином, грошам належить ключова роль у ринковій економіці. Суспільна роль грошей полягає у тому, що вони виступають сполучною ланкою між товаровиробниками. Вони самі стають капіталом, або самозбільшуваною вартістю, виступаючи у ролі грошових потоків, що рухаються як усередині виробництва, так всередині реалізації суспільного капіталу, а також між ними. За допомогою грошей відбувається утворення і перерозподіл національного доходу через державний бюджет, податки, позики, інфляцію. Завдяки регулюванню державою кількості грошей в обігу забезпечується вплив на такі вирішальні економічні процеси, як інвестиції, зростання виробництва, зайнятість, розвиток експорту й імпорту та їх збалансування тощо.