
- •1. Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2.Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства»(іус).
- •3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов’янської спільноти на території України.
- •14. Релігійне життя Київської Русі. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі
- •16. Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха
- •17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі
- •18. Зародження передумов формування української народності.
- •19. Культура, освіта Київської Русі.
- •20. Історичний вплив держави Київська Русь на формування європейської цивілізації.
- •21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данила Галицького.
- •23. Культура Галицько-Волинської держави.
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі - першій половині хіv століть.
- •25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українських земель.
- •61. Національне відродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політичних організацій. Кирило-Мефодіївське братство.
- •64. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848–1849 рр.
- •94. Суперечливість соціально-економічного розвитку українського суспільства в умовах сталінізму. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.
- •96. «Культурна революція», її зміст та шляхи реалізації в Україні.
- •97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
- •98. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1938-1939 рр.
- •99. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни.
- •100. Українські землі у військово-політичних планах Німеччини та срср. Наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
- •103. Всенар. Боротьба проти нім.-фаш. Окупантів на тер. України. Партиз. І підпіл. Рух. Внесок укр. Народу у ста-ня радян. Тилу в роки Вел. Вітч. Війни.
- •104. Створення та діяльність в роки Другої світової війни оун-упа.
- •105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
14. Релігійне життя Київської Русі. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
План:
Модернізація язичництва; причини прийняття християнства; + та - вплив християнства на розвиток Київської Русі; значення діяльності монастирів.
Тези:
Спроба Володимиром модернізувати язичництво, запровадивши культ єдиного Бога – Перуна, що ускладнило зв’язки з християнськими країнами. Прийняття рішення про запровадження релігії візантійського зразка – християнства, тому що державна еліта мала досвід хрещення та дана релігія базувалась на слов’янській мові. Позитивний вплив: формування нових феодальних відносин; рівність всіх перед Богом; база для створення могутньої самодержавної країни; ріст міжнародного авторитету; зміна світобачення. Негативний вплив: дана релігія не стала на захист різних соц. верств; обмеження інформації щодо світової культури. Запровадження монастирів, де проживали ченці , що вели закритий спосіб життя (аскетичний). Монастирі ставали центрами духовності, освіти та науки.
Розгорнута відповідь:
Слов’янські племена тривалий час дотримувались язичницьких вірувань і звичаїв. Цілий пантеон богів існував для жителів Київської Русі: Перун, Джабог, Стрибог, Ярило, Велес, Лада. Язичництву був характерний культ жертвоприношення, що викликало обурення церковної організації, яка почала зароджуватись після формування найбільш прийнятної, із запропонованих варіантів, релігії Володимиром Великим - християнства. Для запровадження християнства 988 року як державної релігії було багато вагомих причин: *Потреба у впливовому консолідуючому важелі – християнстві; *Язичницькі вірування на Русі викликали презирливе ставлення європейців; *Потреба у поліпшенні відносин з Візантією; *Християнство мало на меті внести іншу культуру і звичаї, що добре вплинути на загальний стан та світосприйняття населення; *Релігія була на слов’янській мові, що значно спрощувало процес поширення та утвердження нової релігії. Позитивний вплив на розвиток Київської Русі: * Нова віра: -Сприяла зміцненню нових феодальних відносин; -Стверджувала рівність усіх перед Богом; *Православ’я стало ґрунтом для створ. могутньої централізованої самодержавної країни; *Зростання міжнародного авторитету держави та налагодження нових зв’язків з європейськими країнами; *Докорінна зміна світобачення та світосприйняття населення; *Можливість Володимиру укладати династичні шлюби з християнськими родинами Польщі, Угорщини, Чехії; *Поширення гуманістичних ідей, зокрема жінка стала на один рівень з іншими членами родини; *Закладання нових підвалин в культурній сфері, писемництві, літературі та мистецтві. Негативні моменти прийняття християнства: *Православна церква не стала справжнім гарантом захисту різних соціальних верств та вагомою противагою самодержавній владі; *Доступ до багатства світової культури було обмежене; *Цивілізуючий вплив Візантії на Русь був затухаючим. Значення монастирів: *Слугували осередками духовності, освіти та науки; *Давали народові доступ до великих здобутків візантійської культури; *Зародження білого і чорного духовенства (чернецтва). Отже: Запровадження християнства внесло в життя Київської Русі багато різних моментів. Велика Поширення освіти, культури, мистецтва. Завдяки християнству різні племінні союзи об’єдналися в державу, відбулася централізація князівської влади та зросла могутність Київської Русі.