- •1. Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2.Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства»(іус).
- •3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов’янської спільноти на території України.
- •14. Релігійне життя Київської Русі. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі
- •16. Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха
- •17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі
- •18. Зародження передумов формування української народності.
- •19. Культура, освіта Київської Русі.
- •20. Історичний вплив держави Київська Русь на формування європейської цивілізації.
- •21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данила Галицького.
- •23. Культура Галицько-Волинської держави.
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі - першій половині хіv століть.
- •25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українських земель.
- •61. Національне відродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політичних організацій. Кирило-Мефодіївське братство.
- •64. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848–1849 рр.
- •94. Суперечливість соціально-економічного розвитку українського суспільства в умовах сталінізму. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.
- •96. «Культурна революція», її зміст та шляхи реалізації в Україні.
- •97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
- •98. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1938-1939 рр.
- •99. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни.
- •100. Українські землі у військово-політичних планах Німеччини та срср. Наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
- •103. Всенар. Боротьба проти нім.-фаш. Окупантів на тер. України. Партиз. І підпіл. Рух. Внесок укр. Народу у ста-ня радян. Тилу в роки Вел. Вітч. Війни.
- •104. Створення та діяльність в роки Другої світової війни оун-упа.
- •105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
96. «Культурна революція», її зміст та шляхи реалізації в Україні.
План: умови, в яких здійснювалася КР; ліквідація неписьменності; розвиток радянської школи; підготовка фахівців, вищі навчальні заклади; підвищення ролі науки; літакобудування; творчість; релігія.
Тези: «Культурна революція» - політика радянського керівництва в галузі культури. Зміст: *ліквідація не писемності за участю спеціально створеної комісії (стало 85% писемних); *створ. сист. народної освіти (введено програму, підручники; початкова, середня, вища); *ліквідація університетів (створ. інститутів народної освіти); *репресії творчо активного населення; *мистецтво – інструмент ідеологічного впливу. Література: з’являється стиль символізм (Олесь, Вороний, Чупринка); неокласицизм (Зеров, Рильський). Літературні об’єднання: Гарт, ВАПЛІТЕ, ВУСПП, Плуг, Ланка МАРС. Кіно: Одеська та Київська кінофабрики; Довженко – “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля”. Архітектура: домінує стиль – конструктивізм (функціональність, лаконізм). Музика: взаємодія фольклору, спадщини Лисенка та нової європейської музики (Вагнер, Гріт). Наука: відкриття у: генерації та селекції рослин; теорії космічних польотів; нелінійній механіці
Розгорнута відповідь: Перетворення, що проводилися в країні, не могли не торкнутися і духовної сфери суспільства. Цей процес одержав назву культурної революції .Найпершим її завданням була ліквідація неписьменності (1920 рік - 32% грамотних). До кінця 30-х років були досягнуті значні результати. У 1939 році 81% населення у віці від дев'яти до сорока років стало грамотним. Особливо разючі були успіхи серед населення нац. республік.
Багато уваги було приділено розвитку радянської школи. З 1930 року вводиться загальне обов'язкове початкове навчання дітей. В роки другої п'ятирічки вводиться семирічне навчання в місті і частково на селі. Одночасно вирішувалася проблема підвищення якості навчання в школі.
Однією з найважливіших завдань культурного будівництва стала підготовка фахівців через вищі та середні спеціальні навчальні заклади. Особливу увагу керівництво приділяло науці. На її розвиток виділялися значні кошти. У 30-ті роки значно розширюється діяльність Академії наук СРСР. У ряді галузей науки вітчизняними вченими були досягнуті видатні результати. Показником високого рівня розвитку науки і техніки, а також ек. можливостей країни стали створені в 30-і роки радянські літаки.Велику увагу керівництво приділяло розвитку худ.культури. Чудово розуміючи значення літ-ри і м-ва як засобу ідейного впливу на людину, ідеологічні органи Комуністичної партії здійснювали активний вплив на формування творчої інтелігенції та гуманітарний розвиток радянського сус-ва. У 30-ті роки радянські митці створили цілий ряд видатних творів художньої культури.
Духовна сфера підлягала жорсткому контролю.
Висновок: Терор налякав і деморалізував інтелігенцію, що виросла за часів радянської влади. Досягнення культ революції довоєнного періоду і перетворення в інших сферах безперечні. Проте слід враховувати і ту обставину, що для політ життя радян сус-ва кінця 20-х і 30-х років характерна тенденція до встановлення авторитарного режиму в системі партійно-держ керівництва країною, бюрократизм, формування культу особистості керівника партії І. В. Сталіна.