107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).

План: 1) Депортації на заході України; 2) Депортація в Криму; 3) Переселення з Польщі в УРСР; 4) Висновок.

Тези: Депортації на заході України: боротьба проти "пособників німецьким окупантам", депортації родин активних учасників ОУН, УПА, УНРА та громадян польської національності; Депортація в Криму: проект рішення ДКО про виселення всіх татар з території Криму( коли був прийнятий та підписаний), виселення кримських татар, виселення місцевих жителів грецького та турецького громадянства; Переселення з Польщі в УРСР: угода ПКНВ та УРСР про взаємну репатріацію, методи та результати переселення; Висновок.

Депортації на заході України: Сталінсько-Беріївська машина репресій обрушилась на Україну відразу ж після вигнання німецьких окупантів. В кінці 1943 — на початку 1944 р. приймались рішення про висилку за межі України "пособників німецьким окупантам". В березні 1944 р. Державний Комітет Оборони (ДКО) прийняв постанову про виселення із західних областей УРСР родин активних учасників ОУН, УПА, УНРА на північ і схід СРСР (Архангельська, Кіровська, Молотовська області, Комі АРСР і т.д.). На початку січня 1945 р. було прийнято рішення, за яким підлягали виселенню громадяни польської національності. Всього було виселено в 1944-1952 рр. із західних о6ластей України близько 203 тис оунівців і членів їх сімей, "куркулів", "андерсівців" (військовослужбовців польської армії) та ін. Багато із «спецпереселенців» померло під час перевезення та різних хвороб.

Депортація в Криму: 10 травня 1944 р. (вже на другий день після вигнання німців з Кримського півострова) Лаврентій Берія повідомив Й.Сталіна про розроблений НКВС СРСР проект рішення ДКО про виселення всіх татар з території Криму. 11 травня Сталін підписав цей документ. Вночі 18 травня почалася насильницька депортація кримських татар. За дві доби за межі півострова було виселено понад 180 тис осіб. 2 червня 1944 р. Сталін підписав ще одну директиву ДКО про депортацію з території Криму греків, вірменів і болгар. В кінці червня того ж року з Криму бупо виселено всіх місцевих жителів, які мали турецьке або грецьке громадянство. Пізніше на спецпоселеня направпялись репатріанти, демобілізовані воїни та ін. Депортовані з Криму були віднесені до категорії спецпоселенців, виселених навічно. Вони були переважно розселені на території Узбецької РСР. Всього на час прибуття на спецпоселення нараховувалось понад 228 тис депортованиx.

Переселення з Польщі: в УРСР 8 вересня 1944 р. було підписано угоду між Польським Комітетом Національного Визволення та урядом УРСР про взаємну репатріацію польського та українського населення з території Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Українців змушували терором до виїзду з Польщі. Близько 5 тис їх загинуло. На початок серпня 1946 р., коли було офіційно оголошено про закінчення «репатріації», на територію України було переселено понад 480 тис осіб. Висновок: Отже, політика СРСР була спрямована на те, щоб український та інші народи асимілювати, влада не була зацікавлена у відроджені націй, а лише користувалась ними і хотіла щоб так все залишалось і надалі.