- •1. Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2.Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства»(іус).
- •3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов’янської спільноти на території України.
- •14. Релігійне життя Київської Русі. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі
- •16. Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха
- •17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі
- •18. Зародження передумов формування української народності.
- •19. Культура, освіта Київської Русі.
- •20. Історичний вплив держави Київська Русь на формування європейської цивілізації.
- •21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данила Галицького.
- •23. Культура Галицько-Волинської держави.
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі - першій половині хіv століть.
- •25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українських земель.
- •61. Національне відродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політичних організацій. Кирило-Мефодіївське братство.
- •64. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848–1849 рр.
- •94. Суперечливість соціально-економічного розвитку українського суспільства в умовах сталінізму. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.
- •96. «Культурна революція», її зміст та шляхи реалізації в Україні.
- •97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
- •98. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1938-1939 рр.
- •99. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни.
- •100. Українські землі у військово-політичних планах Німеччини та срср. Наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
- •103. Всенар. Боротьба проти нім.-фаш. Окупантів на тер. України. Партиз. І підпіл. Рух. Внесок укр. Народу у ста-ня радян. Тилу в роки Вел. Вітч. Війни.
- •104. Створення та діяльність в роки Другої світової війни оун-упа.
- •105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
План: 1) Депортації на заході України; 2) Депортація в Криму; 3) Переселення з Польщі в УРСР; 4) Висновок.
Тези: Депортації на заході України: боротьба проти "пособників німецьким окупантам", депортації родин активних учасників ОУН, УПА, УНРА та громадян польської національності; Депортація в Криму: проект рішення ДКО про виселення всіх татар з території Криму( коли був прийнятий та підписаний), виселення кримських татар, виселення місцевих жителів грецького та турецького громадянства; Переселення з Польщі в УРСР: угода ПКНВ та УРСР про взаємну репатріацію, методи та результати переселення; Висновок.
Депортації на заході України: Сталінсько-Беріївська машина репресій обрушилась на Україну відразу ж після вигнання німецьких окупантів. В кінці 1943 — на початку 1944 р. приймались рішення про висилку за межі України "пособників німецьким окупантам". В березні 1944 р. Державний Комітет Оборони (ДКО) прийняв постанову про виселення із західних областей УРСР родин активних учасників ОУН, УПА, УНРА на північ і схід СРСР (Архангельська, Кіровська, Молотовська області, Комі АРСР і т.д.). На початку січня 1945 р. було прийнято рішення, за яким підлягали виселенню громадяни польської національності. Всього було виселено в 1944-1952 рр. із західних о6ластей України близько 203 тис оунівців і членів їх сімей, "куркулів", "андерсівців" (військовослужбовців польської армії) та ін. Багато із «спецпереселенців» померло під час перевезення та різних хвороб.
Депортація в Криму: 10 травня 1944 р. (вже на другий день після вигнання німців з Кримського півострова) Лаврентій Берія повідомив Й.Сталіна про розроблений НКВС СРСР проект рішення ДКО про виселення всіх татар з території Криму. 11 травня Сталін підписав цей документ. Вночі 18 травня почалася насильницька депортація кримських татар. За дві доби за межі півострова було виселено понад 180 тис осіб. 2 червня 1944 р. Сталін підписав ще одну директиву ДКО про депортацію з території Криму греків, вірменів і болгар. В кінці червня того ж року з Криму бупо виселено всіх місцевих жителів, які мали турецьке або грецьке громадянство. Пізніше на спецпоселеня направпялись репатріанти, демобілізовані воїни та ін. Депортовані з Криму були віднесені до категорії спецпоселенців, виселених навічно. Вони були переважно розселені на території Узбецької РСР. Всього на час прибуття на спецпоселення нараховувалось понад 228 тис депортованиx.
Переселення з Польщі: в УРСР 8 вересня 1944 р. було підписано угоду між Польським Комітетом Національного Визволення та урядом УРСР про взаємну репатріацію польського та українського населення з території Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Українців змушували терором до виїзду з Польщі. Близько 5 тис їх загинуло. На початок серпня 1946 р., коли було офіційно оголошено про закінчення «репатріації», на територію України було переселено понад 480 тис осіб. Висновок: Отже, політика СРСР була спрямована на те, щоб український та інші народи асимілювати, влада не була зацікавлена у відроджені націй, а лише користувалась ними і хотіла щоб так все залишалось і надалі.
