- •1. Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2.Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства»(іус).
- •3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов’янської спільноти на території України.
- •14. Релігійне життя Київської Русі. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі
- •16. Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха
- •17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі
- •18. Зародження передумов формування української народності.
- •19. Культура, освіта Київської Русі.
- •20. Історичний вплив держави Київська Русь на формування європейської цивілізації.
- •21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данила Галицького.
- •23. Культура Галицько-Волинської держави.
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі - першій половині хіv століть.
- •25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українських земель.
- •61. Національне відродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політичних організацій. Кирило-Мефодіївське братство.
- •64. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848–1849 рр.
- •94. Суперечливість соціально-економічного розвитку українського суспільства в умовах сталінізму. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.
- •96. «Культурна революція», її зміст та шляхи реалізації в Україні.
- •97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
- •98. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1938-1939 рр.
- •99. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни.
- •100. Українські землі у військово-політичних планах Німеччини та срср. Наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
- •103. Всенар. Боротьба проти нім.-фаш. Окупантів на тер. України. Партиз. І підпіл. Рух. Внесок укр. Народу у ста-ня радян. Тилу в роки Вел. Вітч. Війни.
- •104. Створення та діяльність в роки Другої світової війни оун-упа.
- •105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
План: 1. Ялтинська конференція. 2. Україна в ООН та її діяльність. 3. Висновок.
Тези: Ялтинська конференція: українське питання( процес проходження питання, тобто етапи узгодження), західноукраїнські землі(підтримка учасників конференції, окрім СРСР, претензій поляків), лінія Керзона( україно-польський кордон) , етнічний принцип розмежування(принцип, який був затверджений учасниками конференції); Україна в ООН та її діяльність: вплив СРСР( завдяки ним Україна увійшла в ООН, Україна як учасник конференцій, засідань( її діяльність під диктовку СРСР); Значення дипломатії (висновок.)
Розгорнута відповідь: Ялтинська конференція. В лютому 1945 року відбулась Ялтинська конференція. На ній тривало обговорення проблеми польсько-українського кордону. Західні країни підтримували претензії поляків. Ф. Рузвельт порушив питання щодо передання полякам Львова, і згодом передачі нафтоносних земель на пд.-сх. від Львова. Радянська делегація обстоювала кордон по лінії Керзона, яка була запропонована ще під час війни за зх.-укр. землі. Обстоювався етнічний принцип розмежування України та Польщі. Його і було визнано учасниками конференції. В результаті кордон пройшов по річці зх. Буг і з невеликим відхиленням 5-8 км на користь Польщі.
Україна в ООН та її діяльність. УРСР як член-засновник ООН ввійшла через те, що уряд СРСР хотів, щоб всі союзні держави ввійшли у склад організації, але захід зробив виняток тільки для України та Білорусі. Можна сказати, що СРСР мав на меті популяризувати соціалізм на заході, бо УРСР діяла виключно під диктатуру СРСР, їй заборонялось мати союзи, вона не мала посольств у жодній країні. Але не зважаючи на все це українська молода дипломатія була досить активною. Можна судити по становленню України на міжнародній арені: на першій сесії генеральної асамблеї ООН Україну обрано як члена економічної і соціальної рад; в 1948-1949 рр. була постійним членом Ради Безпеки; у липні 1946 року вона бере участь у Паризькій конференції , у 1948 році – бере участь на Дунайській конференції, де підтримує СРСР у скасуванні конвенції 1921 року про привілейоване становище не дунайських держав( Англії, Франції, тощо) у правах судноплавства. Висновок: Діяльність дипломатії мала величезне значення для української державності: вона вийшла на зовнішню арену, вже було закладено традиції укр. дипломатії у Європі, також це стало підґрунтям для майбутнього місця України в Європі. Але дипломатія УРСР була залежна від дипломатії СРСР. Але завдяки останній було вирішено питання західноукраїнських земель, також завдяки ній Україна вийшла на зовнішню арену, хоч і для лише реклами соціалізму.
106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
План: 1) Перелом у 2 світовій війні. Наступальні операції; 2) Возз’єднання українських земель у складі єдиної держави. 3) Висновок.
Тези: Перелом у 2 світовій війні: Курська та Сталінградська битви як перелом у ході війни, визволення Донбасу( перші землі,котрі були звільнені від нацистів), форсування Дніпра(пробиття оборонних редутів Німеччини), Київська операція( важлива частина форсування Дніпра), Корсунь-Шевченкіська операція( визволення України від загарбників); Возз’єднання українських земель у складі єдиної держави: Проблема зх. кордонів України( проблема, яка була лише вирішена після другої світової), Ялтинська конференція ( процес перемовин і рез. – приєднання зх. земель до УРСР), приєднання Закарпаття, пн. Буковини та Криму (остаточне вирішення земельних питань); Висновок.
Перелом у 2 світовій війні. Наступальні операції: Унаслідок переможних Сталініградської та Курської битв було створено сприятливі умови для початку визволення України. Це завдання поклали на 1-й Білоруський та 1-4-й Українські фронти. 18.12.1942 було звільнено перший укр. населений пункт – с. Півнівка ( Луганської обл.). До лютого 1943 було звільнено низку інших районів Донбасу. А вже 13.08 почалось повне визволення Донбасу. В результаті 23.08 було звільнено Харків, а 15.09 німці відступили до лінії «Сх. Вал». Під час серпнево-вересневого наступу рад. війська 5 фронтів дійшли до Дніпра в смузі Лоїв - Запоріжжя. Згодом було здобуто 23 плацдарми на зх. березі Дніпра і 2 на Прип’яті. Одною з найважливіших операцій була Київська( 12.10 – 23.12). У ніч на 6.11 радянські війська ввійшли до Києва. Далі наступ вдався на Коростень, Житомир та Фастів, таким чином створили Київський стратегічний плацдарм. А тим часом на пд. визволили Запоріжжя та Дніпропетровськ, таким чином було створено другий стратегічний плацдарм. У січні 1944 розпочався наступ на Правобережжя та Крим. У результаті Корсунь-Шевченківської операції розпочався весняний наступ на величезний простір від Прип’яті до Чорного моря. 10.04 було визволено Одесу. Крим визволили 12.05. І зрештою 28.10 було звільнено всі українські землі від загарбників. Возз’єднання українських земель у складі єдиної держави : Попри вкрай несприятливі умови Україна вирішила одну з найскладніших проблем – соборності українських земель. Укр.-пол. кордон – це була проблема, яку лише вирішили після 2 світ. війни. Зх. країни підтримували польські претензії, тобто теж не визнавали за Україною сх. Галичини та Волині. Але рад. влада обстоювала кордон за лінією Керзона. Було визнано етнічний принцип розмежування кордонів між Україною та Польщею, що означало підтримання лінії Керзона, але на 5-8 км на користь Польщі. Таким чином, було підписано угоду про кордон та взаємне переселення українців та поляків( 9.09.1944). Остаточні кордони було встановлено 15.02.1951, коли відбувся обмін території за однаковими площами( частина Дрогобицької обл. – до Польщі, а частина Люблінського воєводства – до України.) Закарпаття було приєднано 29.06.1945 року шляхом з’їзду народних комітетів, які проголосили про приєднання Закарпатської України до складу УРСР. 10.02.1947 юридично було зафіксовано пн. Буковину та пд. Бесарабію. В 1954 році було приємно до УРСР Крим. Висновок: Визволення України було важливою частиною процесу розгрому фашистських загарбників. Війна зумовила кардинальні зрушення в суспільному житті України. З одного боку, це навигойовні рани та величезні збитки, з іншого – завоювання Україною авторитету на міжнародній арені, зростання свідомості народу, концентрація в межах єдиної держави українських земель. Останнє збільшило кордони республіки і демографічний потенціал, повне завершення формування державної території.
