4. Билет

1. Будівельні робітники, їх професії, спеціальність, кваліфікація.

Будівельники – це певна категорія виконавців (робітників), які мають спеціальні знання і практичні навички для ефективного та безпечного виконання будівельних процесів.

Будівельники виконують: транспортні, земляні, кам'яні, бетонні, монтажні, опоряджувальні та інші будівельні роботи.

Злагодженість та безперервність дій будівельників у процесі їх роботи є показником майстерності. Ступінь майстерності залежить від знання виконавцями своєї справи, наявності у них досвіду та уміння правильно й точно виконувати заздалегідь вивчені та відпрацьовані операції. З метою раціонального використання праці будівельників потрібно, щоб кожен із них виконував лише ті роботи, які властиві його фаху, спеціальності та кваліфікації.

Фах будівельника визначається видом виконуваних робіт (наприклад, монтажні роботи виконують монтажники, кам'яні — муляри, покрівельні — покрівельники, опоряджувальні — опоряджувальники і т. д.).

Будівельники, які мають певний фах, можуть спеціалізуватися на виконанні окремих видів процесів у межах свого фаху, тобто мати спеціальність. Наприклад, опоряджувальник може мати спеціальність маляра, штукатура, облицювальника; монтажник може мати спеціальність монтажника металевих конструкцій, монтажника залізобетонних конструкцій, монтажника технологічного обладнання.

Будівельні роботи можуть бути різного ступеня складності. Для їх виконання потрібні відповідна фахова підготовка, виробничі навички та знання виконавців. Рівень фахової підготовки робітників одного й того самого фаху називають кваліфікацією, яка визначається вмінням виконувати прийоми і операції певної складності за певний час із високою якістю. Кожному робітнику за кожним фахом присвоюють кваліфікаційний розряд.

Доручати робітникам нижчих розрядів виконання робіт вищих розрядів і навпаки з технологічного погляду недопустимо.

3. теплоізоляція буд конструкцій, види методи влаштування

Для того щоб підтримати заданий температурний режим внутрішніх об'ємів будівель та споруд, загороджувальні конструкції покривають теплоізоляційним шаром.

Залежно від методів улаштування та властивостей матеріалів теплоізоляційні покриття можуть бути збірно-блоковими, засипними, мастиковими, литими, обволікальними та вакуумними. Використання кожного з цих видів теплоізоляції визначається типом будівлі, її функціональним призначенням, умовами будівництва та експлуатації.

Комплекс процесів із улаштування теплоізоляційних покриттів називається теплоізоляційними роботами.

У зв'язку з актуальністю питань енергозаощадження посилились вимоги нормативних документів до теплоізоляції будівель і споруд. Це сприяло появі нових конструктивно-технологічних рішень, нових ефективніших теплоізоляційних матеріалів.Приймаючи рішення щодо місця влаштування теплоізоляції (з зовнішнього чи внутрішнього боку), слід обов'язково враховувати умови роботи загороджувальної конструкції (рис. 2.84).

2, особливости догляду за бетоном

Ущільнення б. с. забезпечує щільність і однорідність бетону і, в результаті, його

міцність і довговічність. Ущільнюють

вібруванням протягом 30—100 с. Під дією вібрації суміш розріджується, з неї видаляється

повітря; при цьому опалубна форма щільно заповнюється. Для ущільнення бетонної

суміші використовують вібратори 3 типів: внутрішні (глибинні), поверхневі і зовнішні

(див. рис. 2.51).

Внутрішні вібратори застосовують під час бетонування різноманітних конструкцій, ручні —

для конструкцій невеликих розмірів, пакети вібраторів — для бетонування масивних

конструкцій. (глибинні)

Поверхневі вібратори використовують у разі бетонування плит покриття, підлог, доріг.

(площинні, вібростоли.)

Зовнішні вібратори закріплюють із зовнішньої поверхні опалубки і застосовують

у випадку бетонування густоармованих тонкостінних кон­струкцій.

-Літом:

• Захист бетону від руйнації( від струму,навантаження)

• Захист від пересихання( закрита плівкою, парниковий метод)

• Якщо без плівки,то: поливати 3-чі на добу:

Бетон із звич. Портландцементом 7 днві

Бетон із шлакоцементом 14 днів

Бетон із пуцоланового(глиноземистого) 3 доби

Догляд взимку

• Метод термоса:

Критична міцнвсть беону- така міць, яка не боїться заморожуватися;

Метод звичайного термоса

Метод гарячого термоса

Метод з спец. Хім. Добавками( за наявністю спеціаліста в лабораторії)

• Електропрогрів бетона

Шини нагрівають при 36 Вольт

Стержневі

Індукційний метод( обмотування колону проводом. Малюнок: колна обмотана проводом)

Контактний спосіб(акамулятором)

Інфрачервоним променем(потужні лампи)

Метод в тепляках.

4. штукатурні роботи, види штукатурок, структура процесу

Штукатурне покриття можна виконувати нанесенням на поверхню шарів штукатурного розчину (так звана монолітна, або мокра, штукатурка), або обшиттям поверхні, що опоряджується, штукатурними листами заводського виготовлення (суха штукатурка).

Штукатурними роботами називають упорядковану сукупність будівельних процесів різної складності, спрямованих на отримання монолітного штукатурного покриття нанесенням на поверхні штукатурних розчинів. Опоряджувально-монтажні роботи — роботи з улаштування сухої штукатурки.Штукатурка захищає поверхні будівельних елементів від шкідливих атмосферних і техногенних впливів, високих температур, вогню і подовжує строк експлуатації будівель і споруд.Обштукатуреніприміщеннягігієнічніші, значно тепліші, менш звукопровідні. Штукатурку класифікують:

за призначенням — на звичайну, декоративну та спеціальну;

за кількістю елементів штукатурного шару— на одношарову та багатошарову;

за видами в'яжучих — на мінеральних (неорганічних), полімерних(органічних) та змішаних в'яжучих; за категоріями якості — на просту, поліпшену та високоякісну;

за видимою будовою поверхні — з рельєфною, гладенькою та іншими видами фактур (фактуру штукатуркам можна надавати під час їх нанесення або шляхом оброблення їх у пластичному, напівпластичному чи затверділому стані).

Звичайні штукатурки виконують для вирівнювання поверхні будівельних елементів, надання їм поліпшених санітарно-гігієнічних властивостей.

Поверхні, оштукатурені звичайними штукатурками, підлягають наступному обробленню з нанесенням на них лицьового опоряджувального покриття. їх обклеюють шпалерами, фарбують чи облицьовують. Часто звичайні штукатурки використовують як підготовчий шар під декоративну і спеціальну штукатурку.

Декоративні штукатурки призначені для надання поверхні завершеного кольорово-фактурного вигляду, що виключає наступне фарбування її чи опоряджування іншими матеріалами. Ці штукатурки можуть одночасно виконувати й захисні функції — бути гідрофобними, гідроізоляційними тощо, тоді їх називають декоративно-захисними.

Спеціальні штукатурні покриття надають оброблюваним будівельним елементам певних захисних властивостей. Спеціальні штукатурки можуть бути гідрофобними, гідро-, тепло-, звуко- та газоізоляційними, хімічно та біологічно стійкими, рентгено- та пожежозахисними.

Декоративні та спеціальні штукатурки можна наносити безпосередньо на поверхні будівельних елементів або на підготовчий шар, виконаний зі звичайної штукатурки, якщо поверхні будівельних елементів не відповідають вимогам міцності, шорсткості, рівності та іншим показникам, щонормуються.

Структура процесу

-підготовка поверхні

-влаштування маяків

-приготування розчинів

-транспортування розчину на робоче місце

-нанесення і розрівнювання штукатурних шарів (наьризг та грунт)

-оформлення кутів

-нанесення та оформлення накривки

- опорядження отворів