- •23. Антиінфляційна політика держави.
- •24. Сукупний попит та його структура.
- •25. Фактори, що впливають на сукупний попит.
- •26. Сукупна пропозиція та її структура.
- •27. Фактори, що впливають на сукупну пропозицію.
- •28. Макроекономічна рівновага. Три варіанти макроекономічної рівноваги.
- •30. Функція споживання. Гранична та середня схильність до споживання.
- •31. Функція заощадження. Гранична та середня схильність до заощадження.
- •32. Інвестиції.
- •33. Фактичні та запланові видатки. Хрест Кейнса.
- •34. Рівноважний чнп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви.
- •35. Мультиплікатор автономних витрат. Вплив інвестицій на рівноважний чнп.
- •36. Парадокс ощадливості.
- •37. Гроші та їх функції.
- •38. Грошова маса. Грошові агрегати.
- •39. Кейнсіанська теорія попиту на гроші.
- •40. Класична теорія попиту на гроші.
- •41. Рівновага на грошовому ринку.
- •Рівновага монетарного ринку
- •42. Банківська система: Національний банк та комерційні банки.
- •43. Цілі та інструменти кредитно-грошової політики.
- •44. Податкова система. Види податків. Крива Лаффера.
- •45. Дискреційна фіксальна політика та її інструменти.
- •47. Держбюджет. Проблеми збалансування.
- •Підвищення процентної ставки на 1 %.
- •Погіршення динаміки ввп на 1 %.
- •48. Вплив бюджетного надлишку на економіку та ефекти витіснення.
- •49. Інфляційні та не інфляційні способи фінансування бюджетного дефіциту.
- •50. Циклічні та структурні дефіцити (надлишки) державного бюджету.
- •51. Форми, методи та інструменти регулювання економіки.
- •52. Держава як суб*єкт економічної системи.
- •53. Світове господарство та його сучасна структура.
- •54. Міжнародна торгівля та її економічні основи.
- •55. Теорія порівняльних переваг д.Рікардо.
- •56. Протекціонізм та вільна торгівля.
- •57. Теорія зовнішньої торгівлі Хекшера-Оліна.
- •58. Валютний ринок.
- •Функції валютного ринку:
- •Класифікація валютних ринків
- •59. Україна в системі міжнародної торгівлі.
- •60. Класична теорія макроекономічного регулювання.
- •61. Кейнсіанська теорія макроекономічного регулювання.
- •62. Альтернативні макроекономічні теорії.
34. Рівноважний чнп в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви.
Ринок, забезпечуючи рівновагу в економіці, не гарантує такого рівня приватних витрат, за яких економіка може перебувати в стані повної зайнятості й без інфляції. Але саме в цьому стані економіка функціонує найефективніше. Тому нам потрібно розглянути ЧНП в умовах повної зайнятості. З цією метою розглянемо рис. 5.8.
Звернемося спочатку до рис. 5.8а. На ньому прийнято за початковий такий стан економіки, коли ЧНП знаходиться на рівноважному рівні, тобто дорівнює точці О0 на осі ЧНП. Такому ЧНП відповідає певна величина сукупних витрат-- (С+І)0 і перетин лінії цих витрат із бісектрисою в точці К0.
Тепер припустимо, що для того, щоб економіка перейшла до стану повної зайнятості, ЧНП має збільшитися й дорівнювати точці О1 на осі ЧНП. Йому повинна відповідати і більша величина сукупних витрат--(С+J)1 і перетин лінії цих витрат із бісектрисою в точці К1. Але насправді фактичні сукупні витрати приватної економіки складають тільки (С+І)0, тобто вони менші за сукупні витрати, які потрібні для приведення економіки до стану повної зайнятості: (С+І)0 < (С+І)1.
Від'ємна різниця між (С+І)0 і (С+І)1 свідчить про те, що в приватній економіці обсяг витрат є недостатнім для того, щоб повністю використовувати наявні потужності, тобто вона перебуває в депресії, само обмежує себе. Недостатність сукупних витрат, їх неспроможність забезпечити досягнення потенційного ЧНП, який відповідає умовам повної зайнятості, називається рецесійним розривом. Іншими словами, прецесійний розрив -- це величина, на яку фактичні сукупні витрати мають збільшитися, з тим щоб забезпечити без інфляційний рівень ЧНП в умовах повної зайнятості. Розрив називається прецесійним, тому що така недостатність сукупних витрат викликає в економіці рецесію, тобто скорочення порівняно з її потенціалом.
Протилежні результати мають місце в тому випадку, коли фактичні сукупні витрати перевищують ту величину, яка відповідає умовам повної зайнятості. Як видно з рис. 5.8б, у цьому випадку лінія фактичних сукупних витрат (С+І)2 знаходиться вище лінії сукупних витрат, що відповідають умовам повної зайнятості (С+І)1. У зв'язку з цим в економіці виникає інфляційний розрив. На рис. 5.8б величина інфляційного розриву дорівнює відстані по вертикалі між лінією (С+І)1 і лінією (С+J) яка відповідає ЧНП за умов повної зайнятості. Іншими словами, інфляційний розрив--це величина, на яку лінія фактичних сукупних витрат повинна зміститися вниз, щоб забезпечити без інфляційний ЧНП за умов повної зайнятості.
Інфляційний розрив виникає у зв'язку з тим, що зростання сукупних витрат (сукупного попиту) не супроводжувалося таким само зростанням виробництва (сукупної пропозиції). І це не дивно. В умовах, коли економіка досягла повної зайнятості за менших сукупних витрат (С+J)0, підприємці не можуть негайно відповісти на збільшення цих витрат відповідним збільшенням фізичних обсягів виробництва. Для цього потрібен певний час. Таким чином, інфляційний розрив збільшує тільки номінальний ЧНП і не торкається реального ЧНП.