
- •1. Поняття про випадкові подій; неможливі; вірогідні; сумісні; несумісні подій.
- •2. Класичне визначення ймовірності, її властивості. Частість її визначення та відміна від ймовірності.
- •3.Геометричне визначення ймовірності.
- •4.Визначення ймовірності за аксіоматичним підходом.
- •5. Прості та складні випадкові подій. Простір елементарних подій. Математичні операції над подіями.
- •6. Використання елементів комбінаторики у теорії ймовірності.
- •7.Теореми додавання ймовірностей.
- •8. І теорема множення ймовірностей.
- •9. Залежні та незалежні події. Умовна ймовірність.
- •15.Теорема Бернуллі (виведення)
- •16. Поняття моди у експериментах за схемою Бернуллі.
- •22. Функція Гауса її властивості і використання в схемах Бернуллі.
- •23. Функція Лапласа, її властивості і використання в схемі Бернуллі.
- •24. Випадкові величини, види та способи їх опису.
- •25. Функція розподілу ймовірностей для дискретної випадкової величини, її властивості.
- •26. Функція розподілу ймовірностей для неперервної випадкової величини, її властивості
- •27. Закон розподілу дискретної випадкової величини.
- •28. Щільність ймовірностей, її властивості.
- •31. Математичне сподівання та його властивості для дискретної випадкової величини.
- •32. Математичне сподівання та його властивості для неперервної випадкової величини.
- •33.Диспесія та середньо-квадратичне відхилення дискретних випадкових величин.
- •34. Мода і медіана випадкової величини.
- •35. Теоретичні моменти дискретної випадкової величини. Зв'язок з іншими характеристиками.
- •36.Диспесія та середньо-квадратичне відхилення неперервних випадкових величин.
- •38. Імовірна твірна функція та її властивості.
- •39. Біноміальний закон. Числові характеристики.
- •40. Пуассонівський закон. Числові характеристики.
- •41. Гіпергеометричний закон. Числові характеристики.
- •42. Закон рівномірного розподілу на проміжку [a,b].
- •43. Пуассонівський (експоненціальний закон) розподілу неперервної випадкової величини.
- •44. Нормальний закон розподілу неперервної випадкової величини.
- •45. Ймовірність влучення нормально розподіленої величини в заданий інтервал
- •46. Ймовірність заданого відхилення. Правило 3ᵟ
- •47. Композиція неперервних випадкових величин. Стійкість розподілу
- •48.Розподіл Хи-квадрат.
- •49. Розподіл Ст’юдента .
- •50. Розподіл Фішера – Снедекора.
- •51. Система двох дискретних випадкових величин. Числові характеристики двомірної випадкової величини.
- •52. Система двох неперервних випадкових величин. Функції розподілу f(X,y) та її властивості.
- •53. Щільність розподілу системи двох випадкових величин.
- •54. Умовні закони розподілу системи двох випадкових величин. Числові характеристики. (Умовне математичне сподівання).
- •55. Кореляційний момент (коваріація, коефіцієнт кореляції). Властивості cov xy, rxy.
- •56. Нерівність Чебишева.(доведення).
- •57. Теорема Чебишева.(доведення).
- •58. Теорема Бернуллі.(доведення).
- •59. Центральна гранична теорема.
- •60.Генеральна та вибіркова сукупність. Співвідношення чисельних характеристик.
- •61. Статистичний розподіл вибірки. Полігон, гістограмма, емпірична функція.
- •62.Вибіркова середня (арифметична), вибіркова дисперсія, середнє квадратичне відхилення.
- •63. Медіана Ме, Мода Мо*, розмах варіації, коефіцієнт варіації.
- •64. Емпіричні моменти: початковий та центральний.
- •65. Асиметрія та ексцес емпіричного розподілу.
41. Гіпергеометричний закон. Числові характеристики.
Гіпергеометричний розподіл описує ймовірність того, що у вибірці з n різних об'єктів, витягнутих із представлення рівноk об'єктів є бракованими. В загальному, якщо випадкова величина X відповідає гіпергеометричному розподілу з параметрами N, D і n, то ймовірність отримання рівно k успіхів визначається формулою:
Ця
ймовірність додатня коли k лежить
на проміжку між max{ 0, D + n − N }
і min{ n, D }.
Наведена формула може трактуватися
так: існує
способів
заповнити залишок вибірки (без
повернення). Є
способів
вибрати kбракованих
об'єктів і
способів
заповнити залишок вибірки об'єктами
без дефектів.
42. Закон рівномірного розподілу на проміжку [a,b].
Якщо ймовірність потрапляння випадкової величини на інтервал пропорційна до довжини інтервалу і не залежить від розташування інтервалу на осі, то вона має рівномірний закон розподілу. Щільність такого розподілу:
Рівномірний закон розподілу легко моделювати. За допомогою функціональних перетворень із величин, розподілених рівномірно, можна діставати величини з довільним законом розподілу. Числові характеристики розподілу:
43. Пуассонівський (експоненціальний закон) розподілу неперервної випадкової величини.
В застосуваннях теорії ймовірностей на практиці: в теорії масового обслуговування, в дослідженні операцій, в теорії надійності мають справу з випадковими величинами, які мають експоненціальний закон розподілу.
Випадкова величина x має експоненціальний закон розподілу (показниковий розподіл) із параметром l > 0, якщо вона неперервна та її щільність ймовірностей має такий вигляд:
Тоді функція розподілу ймовірностей буде така:
(x
> 0).
Таким чином,
44. Нормальний закон розподілу неперервної випадкової величини.
Нормальний
закон розподілу задається щільністю
Параметри
,
які входять до виразу щільності
розподілу, є відповідно математичним
сподіванням та середнім квадратичним
відхиленням випадкової величини.
Нормальний закон розподілу широко
застосовується в математичній статистиці.
Для обчислення ймовірності потрапляння
випадкової величини, розподіленої
нормально, на проміжок використовується
функція Лапласа:
Часто застосовується також формула:
45. Ймовірність влучення нормально розподіленої величини в заданий інтервал
Зная плотность распределения, можно вычислить вероятность того, что непрерывная случайная величина примет значение, принадлежащее заданному интервалу. Вычисление основано на следующей теореме.
Теорема. Вероятность того, что непрерывная случайная величина X примет значение, принадлежащее интервалу (а, b), равна определенному интегралу от плотности распределения, взятому в пределах от а до b:
Р(а<Х<b)
=
Доказательство. Р(а ≤Х<b) = F(b) — F(a).
По формуле Ньютона — Лейбница,
F(b)
— F(a)=
.
Таким образом,
Р(а
Х<b)
=
Так как Р(а ≤Х<b) = Р(а<Х<b),то окончательно получим
Р(а<Х<b) =
Геометрически полученный результат можно истолковать так: вероятность того, что непрерывная случайная величина примет значение, принадлежащее интервалу (а,b), равна площади криволинейной трапеции, ограниченной осью Ох, кривой распределения f (х) и прямыми х =а и х=b.
Замечание. В частности, если f (х) — четная функция и концы интервала симметричны относительно начала координат, то
Р(-а<Х<a)
=
Р(|Х|<a)
=2