
- •1. Поняття про випадкові подій; неможливі; вірогідні; сумісні; несумісні подій.
- •2. Класичне визначення ймовірності, її властивості. Частість її визначення та відміна від ймовірності.
- •3.Геометричне визначення ймовірності.
- •4.Визначення ймовірності за аксіоматичним підходом.
- •5. Прості та складні випадкові подій. Простір елементарних подій. Математичні операції над подіями.
- •6. Використання елементів комбінаторики у теорії ймовірності.
- •7.Теореми додавання ймовірностей.
- •8. І теорема множення ймовірностей.
- •9. Залежні та незалежні події. Умовна ймовірність.
- •15.Теорема Бернуллі (виведення)
- •16. Поняття моди у експериментах за схемою Бернуллі.
- •22. Функція Гауса її властивості і використання в схемах Бернуллі.
- •23. Функція Лапласа, її властивості і використання в схемі Бернуллі.
- •24. Випадкові величини, види та способи їх опису.
- •25. Функція розподілу ймовірностей для дискретної випадкової величини, її властивості.
- •26. Функція розподілу ймовірностей для неперервної випадкової величини, її властивості
- •27. Закон розподілу дискретної випадкової величини.
- •28. Щільність ймовірностей, її властивості.
- •31. Математичне сподівання та його властивості для дискретної випадкової величини.
- •32. Математичне сподівання та його властивості для неперервної випадкової величини.
- •33.Диспесія та середньо-квадратичне відхилення дискретних випадкових величин.
- •34. Мода і медіана випадкової величини.
- •35. Теоретичні моменти дискретної випадкової величини. Зв'язок з іншими характеристиками.
- •36.Диспесія та середньо-квадратичне відхилення неперервних випадкових величин.
- •38. Імовірна твірна функція та її властивості.
- •39. Біноміальний закон. Числові характеристики.
- •40. Пуассонівський закон. Числові характеристики.
- •41. Гіпергеометричний закон. Числові характеристики.
- •42. Закон рівномірного розподілу на проміжку [a,b].
- •43. Пуассонівський (експоненціальний закон) розподілу неперервної випадкової величини.
- •44. Нормальний закон розподілу неперервної випадкової величини.
- •45. Ймовірність влучення нормально розподіленої величини в заданий інтервал
- •46. Ймовірність заданого відхилення. Правило 3ᵟ
- •47. Композиція неперервних випадкових величин. Стійкість розподілу
- •48.Розподіл Хи-квадрат.
- •49. Розподіл Ст’юдента .
- •50. Розподіл Фішера – Снедекора.
- •51. Система двох дискретних випадкових величин. Числові характеристики двомірної випадкової величини.
- •52. Система двох неперервних випадкових величин. Функції розподілу f(X,y) та її властивості.
- •53. Щільність розподілу системи двох випадкових величин.
- •54. Умовні закони розподілу системи двох випадкових величин. Числові характеристики. (Умовне математичне сподівання).
- •55. Кореляційний момент (коваріація, коефіцієнт кореляції). Властивості cov xy, rxy.
- •56. Нерівність Чебишева.(доведення).
- •57. Теорема Чебишева.(доведення).
- •58. Теорема Бернуллі.(доведення).
- •59. Центральна гранична теорема.
- •60.Генеральна та вибіркова сукупність. Співвідношення чисельних характеристик.
- •61. Статистичний розподіл вибірки. Полігон, гістограмма, емпірична функція.
- •62.Вибіркова середня (арифметична), вибіркова дисперсія, середнє квадратичне відхилення.
- •63. Медіана Ме, Мода Мо*, розмах варіації, коефіцієнт варіації.
- •64. Емпіричні моменти: початковий та центральний.
- •65. Асиметрія та ексцес емпіричного розподілу.
8. І теорема множення ймовірностей.
Теорема множення ймовірностей незалежних подій. Імовірність одночасного настання двох незалежних подій дорівнює добутку ймовірностей цих подій:
(1)
Імовірність появи деяких подій, незалежних у сукупності, обчислюється за формулою:
(2)
9. Залежні та незалежні події. Умовна ймовірність.
Події В і С називаються залежними, якщо ймовірність однієї з них змінюється залежно від того, відбулась друга подія чи ні. У противному разі події називаються незалежними.
Імовірність
події A, визначена за умови, що подія В
відбулася, називається умовною
і позначається P(A/B). P(A/B)= P(A
B)
/ P(B), P(B)
0.
Властивості умовної ймовірності:
P(A/B)=0, якщо =
P(A/B)=1, якщо =B
у решті випадків 0<P(A/B)<1.
(3)
10. ІІ теорема множення ймовірностей.
Теорема множення ймовірностей залежних подій. Імовірність одночасного настання двох залежних подій дорівнює добутку ймовірності настання однієї з них на умовну ймовірність другої:
11. Ймовірність появи хоча б раз при n незалежних спробах.
Імовірність того, що в n незалежних випробуваннях, у кожному з яких імовірність Р(А) = р, подія А відбудеться m раз, подається так:
Формула
застосовується, якщо
Імовірність
того, що в результаті n незалежних
експериментів подія А
з’явиться від mi
до
mj
раз,
обчислюється так:
12. Теорема Байеса (гіпотеза)
Подія
А
може відбутись одночасно з деякою із
подій
Відомі ймовірності подій
та умовні ймовірності того, що подія А
відбудеться. Відомо, що в результаті
випробування подія А
відбулась. Потрібно з огляду на це
переоцінити ймовірності гіпотез
Для цього застосовують формулу Баєса:
13. Формула повної ймовірності.
Нехай подія А може відбутися тільки за умови настання однієї із несумісних подій (i = 1, 2,…, n), які утворюють повну групу. Тоді ймовірність події А подається формулою:
де
— імовірність події
— умовні ймовірності настання події
А.
Наведена залежність називається формулою повної ймовірності.
14.Незалежні спроби. Методи проведення статистичних випробувань.
15.Теорема Бернуллі (виведення)
Імовірність
однієї складної події, яке полягає в
тому, що в n випробуваннях подія А настане
рівно k разів і не настане n - k разів, за
теоремою множення незалежних подій
дорівнює
.
Таких складних подій може бути стільки,
скільки можливо скласти комбінацій з
n елементів по k елементам, тобто
.
Так як ці складні події несумісні, то
за теоремою додавання ймовірностей
несумісних подій шукана ймовірність
дорівнює сумі ймовірностей всіх можливих
складних подій. Так як імовірності всіх
цих складних подій однакові, то шукана
ймовірність (поява k разів події А в n
випробуваннях) дорівнює ймовірності
однієї складної події, помноженої на
їх кількість:
16. Поняття моди у експериментах за схемою Бернуллі.
В деяких задачах виникає необхідність знаходити найімовірніше число появи випадкової події (мода). Тобто це таке число появи випадкової події А в результаті незалежних експериментів за схемою Бернуллі - mo, для якого ймовірність Рn(mо) перевищує або в усякому разі є не меншою за ймовірність кожного з решти можливих ймовірностей Рn(m) наслідків експериментів.
Зауважимо, що для визначення найімовірнішого числа появи події немає потреби обчислювати ймовірності для різних можливих значень m (0 ≤ m ≤ n). Щоб набути це число, розглянемо відношення:
Якщо послідова ймовірність Рn(m + 1) більше попередньої Рn(m), то - це відношення не менше одиниці; якщо Рn(m + 1) £ Рn(m), то не більше одиниці. Таким чином маємо
і тоді mo ³ np - q, а якщо
тоді mo ³ np + р.
Якщо об'єднати ці нерівності, дістанемо:
np -q ≤ mo ≤ np +р.Число mo називають також модою.
17. Локальна теорема Мавра-Лапласа.
Імовірність того, що в n незалежних випробуваннях, у кожному з яких Р(А) = р, подія А відбудеться m раз, подається такою наближеною залежністю:
Локальна
теорема Лапласа дає змогу обчислювати
ймовірності
,
якщо n
> 10 i p
> 0,1.
18. Інтегральна теорема Лапласа.
Імовірність
того, що подія А
відбудеться від
до
раз при проведенні n
незалежних випробувань, у кожному з
яких подія А
відбувається з імовірністю р,
подається формулою:
—функція
Лапласа;
Значення функції Лапласа наводяться у спеціальних таблицях.
19. Теорема Лапласа для відхилення частоти появи події від моди.
20. Теорема Лапласа для відхилення ймовірностей від частоти.
21. Формула Пуассона для малоймовірних подій.
Точність асимптотичних формул для великих значень n- числа повторних незалежних експериментів за схемою Бернуллі – знижується з наближенням p- до нуля .Тому при n → R,
p- 0 за умови np=a=const імовірність появи випадкової події m раз
(0<=m <=n),обчислюється за такою асимптотичною формулою:
Якщо
в кожному з n
незалежних повторних випробувань
,
а n
велике, то