Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
гос. экзамен.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
482.2 Кб
Скачать

3.Сутність відносин власності .Структура власності

Власність - система об'єктивних відносин між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання, характеризують привласнення засобів виробництва і предметів споживання. В юридичному сенсі власність встановлює майнові відносини. У правових нормах визначається, як розподіляється (присвоюється) матеріальне багатство. Власнику належить зазначене в законі майно. Він отримує право володіти, користуватися, розпоряджатися своїми речами. Відносини власності на засоби виробництва лежать в ос ¬ нове всієї системи виробничих відносин будь-якої економічної системи. Відносини власності охоплюють: 1.прісвоеніе - повна економічна влада суб'єкта над об'єктом і відповідальність суб'єкта за результати користування; 2.владеніе - фактичне володіння майном, без чого всі інші права власності не можуть бути реалізовані; 3. користування - процес вилучення корисних властивостей майна; 4.распоряженіе - дії, пов'язані з відчуженням майна від його власника (продаж, дарування, обмін, здача в оренду і т.п.). Історії відомі різноманітні форми власності, головними з яких є: загальна, приватна, змішана. Загальна - означає, що всі об'єднані в колективи люди, відносяться до засобів виробництва, як до належним їм сумісного. До неї належать: громадська та державна власність, власність колективів підприємств та ін Спільна власність породжує спільне привласнення, відповідно до трудового внеску. Приватна власність - окремі люди ставляться до речовинний результатами виробництва як до своїх. Вона виступає в двох видах: трудовий, нетрудовий. Суб'єкти трудової приватної власності, ремісники, селяни і т.д., які є і власниками і працівниками. Нетрудовий приватної власності властиво збагачення за рахунок найманої праці. Основні засоби виробництва належать небагатьом, що означає відчуження частини членів суспільства від цих благ і призводить до їх економічної залежності. Різновидами нетрудового приватного привласнення є рабовласницька, феодальна, капіталістична власність. Змішана власність - в якій поєднуються риси загальної та приватної власності, загальне і приватне привласнення. Відносини власності змінюються під впливом ряду факторів (державного законодавства, революцій, військових захоплень), приймаючи форми відповідні способу виробництва. Вони захищаються державою законодавчо.

4.Новітні тенденцій у розвитку відносин власності та їхні причини. Проблеми реформування відносин власності в Україні.

Трансформація відносин власності в Україні В Україну до 90-х років XX століття економічною основою була суспільна власність в двох основних формах - державній і кооперативно-колгоспної. Одержавлення процесів привласнення привело до одержавлення процесу управління, абсолютизації адміністративних методів господарювання, обмеження самостійності підприємств. В умовах демократизації економіки в Україну, законом «Про власність» передбачається розвиток наступних форм: - Індивідуальної (особистої і приватної); - Колективної (орендні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, громадські та релігійні організації); - Державної (загальнодержавна і комунально-муніципальна). Законом «Про власність» передбачається рівноправність всіх форм власності, а також закріплюється право власника володіти, користуватися і розпоряджатися майном. Крім названих основних форм власності, існують похідні форми: спільна із закордонним капіталом, приватно-державна та ін У Конституції України говориться про різноманіття форм власності, на основі яких будуть створені різні форми господарювання, багатоукладна економіка. Істотне скорочення державного сектора економіки, перехід від монополії держави до різноманітних форм власності передбачається за рахунок роздержавлення. Роздержавлення - перетворення державної в інші форми власності. Воно здійснюється двома шляхами: - Шляхом приватизації - перетворення загальнодержавної та комунальної форм власності в особисту (приватну); - Шляхом комерціалізації - перетворення державних підприємств у самостійні господарські одиниці, які будують свою діяльність на основі підприємництва, тобто самостійно і повністю беруть відповідальність за результати господарської діяльності.