23.Форми міжнародних економічних зв’язків.

Основними формами міжнародних економічних відносин, через які здійснюється функціонування системи світового господарства, є:

• міжнародна торгівля товарами,

• міжнародна торгівля послугами,

• міжнародна міграція робочої сили,

• міжнародна міграція капіталу,

• міжнародні валютно-фінансові відносини,

• міжнародні кредитні відносини,

• міжнародні науково-технічні відносини,

• міжнародні інтеграційні процеси та інші.

Однак, чіткого, єдиного та точного розмежування форм міжнародних економічних відносин не існує, адже існує безліч змішаних форм (так званих "субформ"), які включають елементи двох і більше форм. Тому відношення такої "субформи" до якоїсь із "чистих" (основних) форм є дуже умовним, і відбувається за домінуванням ознак певної однієї з цих основних форми.

24.Причини і форми міжнародної міграції робочої сили

Міграція робочої сили проявляється в двох основних різновидах: еміграції та імміграції.

Еміграцією називається переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання. Імміграція – в'їзд в країну громадянина іншої країни на постійне чи довготривале проживання. Явище, коли іммігранти виїжджають з країни, в яку вони іммігрували, або емігранти повертаються на батьківщину називають рееміграцією.

Різниця між імміграцією з країни та еміграцією в країну називається міграційне сальдо.

Причини, які породжують міграцію робочої сили, різноманітні. В цілому їх можна розділити на дві групи: загальні, які визначають тенденції розвитку всіх форм міжнародних економічних відносин, і специфічні, що пов'язані тільки з міграцією. До першої групи причин відносяться: інтернаціоналізація господарського життя; нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих країн; структурні зрушення в економіці, спричинені НТР, які обумовлюють витіснення робочої сили із одних галузей і додаткову потребу в ній інших; економічна політика ТНК, які концентрують трудоємні виробництва в одних країнах і наукоемні в інших; політична й економічна нестабільність в окремих державах. Друга група причин включає в себе: відмінності між країнами в рівні заробітної плати і соціального забезпечення (в розвинутих країнах заробітна плата в декілька разів вища, ніж в інших, у них кращі житлові умови, вищий рівень охорони здоров'я; освіти, пенсійного і соціального забезпечення), що, безперечно, притягує робочу силу з інших країн; нестача робочої сили певних спеціальностей і кваліфікацій (наприклад, у країнах Західної Європи важку й некваліфіковану працю виконують переважно робітники-іммігранти, причому спеціально робиться застереження, що іноземець може зайняти робоче місце, якщо на нього немає претендентів серед місцевого населення); відносний надлишок робочої сили в багатьох державах, особливо в країнах, що розвиваються; відмінності між країнами в можливостях і умовах професійного зростання.

25.Основні види безробіття форм його прояву.

За законом України “Про зайнятість населення “ від 1 березня 1991 р. “безробітними визнаються працездатні громадяни в працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів, через відсутність підходящої роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.

Основні типи безробіття -- добровільне, "природне" (або соціальне), та вимушене.

Добровільне безробіття -- тип безробіття, який існує за наявності вільних робочих місць. Така ситуація можлива, коли особи працездатного віку не влаштовуються на роботу через недостатній рівень заробітної плати, низький зміст праці, тобто наявність лише важкої та непрестижної праці тощо.

"Природне" (соціальне) безробіття -- тип безробіття, який практично не може бути ліквідований за існуючої економічної системи. Безробіття може існувати в різноманітних формах. Основними є:

1. фрикційна - тимчасова добровільна незайнятість, зв'язана з переходом з однієї роботи на іншу. Вона виникає через недосконалість у технічному функціонуванні ринку праці, відсутність інформації про наявність робочих місць, прагнення громадян краще застосувати свої здібності і носить короткостроковий характер;

2. структурна - вид змушеного безробіття, викликуваною структурною перебудовою економіки, ліквідація застарілих галузей, що змінює, у свою чергу, структуру загального попиту на робочу силу в професійному чи регіональному розрізі;

3. циклічна - безробіття, викликане спадом виробництва. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, а безробіття росте;

4. прихована - зайва кількість працівників, зайнятих у виробництві, хоча виробничий процес вимагає меншого числа працюючих;

5. “конверсійна” - безробіття, зв'язане зі скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях АПК;

6. молодіжне безробіття;

7. залишкова - безробіття, викликане обмеженням працюючих за стані здоров'я, за віком, більш низькою продуктивністю мобільністю, відсутністю прагнення до підвищення кваліфікацій у літніх людей.

Крім того, існують сезонний, технологічний, регіональний, застійний і інший види безробіття.