1. Опорний фланець; 2- над опорний стояк

Рисунок 2.5- Опорні вузли ферм з парних кутників

При шарнірному обпиранні кутові зварні шви, що кріплять фланець до

вузлової фасонки, працюють на зріз під впливом реакції F, а їх довжина

визначає довжину опорного фланця, яка відповідає розміру опорної фасонки. Фланець конструктивно фіксують болтами до грані надопорного стояка.

Розміри верхньої фасонки, привареної до грані стояка призначають конструктивно. Ширина фасонки має забезпечувати напусток фасонки верхнього пояса не менше, ніж на 3d (d – діаметр болта). Товщину її беруть не менше товщини вузлових фасонок ферми, довжину – з урахуванням розміщення монтажних болтів та розмірів опорної фасонки ферми. При вільному обпиранні на залізобетонні колони або стіни опорні вузли ферм складаються з опорної плити, стояка та фасонки (рис. 2.6, б, в). Площу опорної плити визначають залежно від розрахункового опору стиску матеріалу опори, а товщину – за умови роботи плити на згин від реактивного тиску опори. При розрахунку плиту розглядають як оперту на два боки.

Слід зауважити, що цей розрахунок аналогічний визначенню розмірів опорної плити бази центрально-стиснутої колони. Плиту фіксують на опорі анкерними болтами, для чого в ній влаштовують отвори діаметром в 2-3 рази більшим ніж діаметр болта. Це необхідно для зручності кріплення ферми у випадку незбіжності осей отворів з вісями закладених в опору болтів. Потім

анкерні отвори перекривають прямокутними шайбами, які приварюють до опорної плити [8].

2.5.5 Опорні вузли ферми

Конструктивні рішення опорних вузлів залежать від розміщення ферм відносно опори (зверху або збоку), характеру спряжіння (шарнірне або жорстке) і матеріалу опори (сталь, бетон, цегла). При цьому типи перерізів елементів ферм практично не впливають на конструкції вузлів та їх розрахунок. І хоча в наведених нижче прикладах розглядаються конкретні типи ферм, дана методика є ідентичною і для інших типів.

Розміри опорних фасонок з різними типами перерізів елементів призначають за умови розміщення зварних швів, які закріплюють у вузлі пояси і розкоси ферми таким же чином, що і в проміжних вузлах. Товщини цих фасонок ф t беруть по зусиллю в опорному розкосі або стояку.

Приклад 3.7.1. Розрахувати вузол шарнірного обпирання ферми з парних кутиків на сталеву колону зверху. Вертикальна реакція ферми дорівнює 1500 кН. Товщина вузлових фасонок tф = 10 мм. Матеріал елементів – сталь С245 (Ry = 24 кН/см2, Rp = 36 кН/см2). Коефіцієнт умов роботи опорного фланця gc =1.1.

Ферма має висхідний опорний розкіс, що визначає передачу опорної реакції в рівні нижнього пояса через опорний фланець А (рис. 3.13, а), який приварюється перпендикулярно до опорної фасонки і для чіткості передачі реакції виступає нижче фасонки на 10 – 20 мм, але не більше ніж 1.5tA. Торцева поверхня опорного фланця фрезерується і вільно розташовується на строганій поверхні опорної плити оголовка колони.

Кріплення опорного фланця здійснюється до надколонника з прокатного

двотавра, номер якого залежить від розмірів перерізуколони і прив’язки її до

координатної осі будівлі. Фланець кріпиться до надколонника шістьма монтажними болтами, діаметр яких у випадку шарнірного обпирання ферми призначається конструктивно, звичайно 20 мм. У рівні верхнього пояса кріплення здійснюється двома монтажними болтами до фасонки Б, яка приварена до надколонника. До цього вузла примикають елементи ферми з нульовими зусиллями, тому розміри всіх деталей вузла призначаються конструктивно.

Беремо надколонник з двотавра 20Ш1 (bf =150 мм) монтажні болти d = 20 мм.

З умови роботи торця шарнірного фланця на зминання площа його поверхні має бути не менше ніж 20 см і пов’язується з відповідним розміром опорної фасонки ферми. Розміри фасонки Б для кріплення елемента верхнього пояса призначають конструктивного[7,8].

а) б)

а- зверху; б- збоку

Рисунок 2.8- Опирання ферми на колону