2 Проектування конструкції свердловини
2.1 Визначення кількості обсадних колон і глибини їх спуску
Для визначення кількості обсадних колон будуєм суміщений графік зміни коефіцієнта аномальності та індексу тиску поглинання по глибині.
Коефіцієнт аномальності пластового тиску Ка визначається за формулою:
К = ; (2.1)
- густина води, ;
z - глибина залягання пласта, м;
К = = 0,9
К в інших інтервалах розраховуються аналогічно і заносяться в таблицю 2.1
Індекс тиску поглинання К визначається за формулою:
К = ; (2.2)
В іншому випадку індекс тиску поглинання знаходиться за формулою
К= (2.3)
К(140)=0,83+0,66 0,9=1,42
К в інших інтервалах розраховуються аналогічно і заносяться в таблицю 2.1
Згідно даних (табл.2.1) будуємо суміщений графік зміни тисків (див.рис.2.1) в координатах “глибина - еквівалент градієнту тисків”.
Таблиця 2.1- Гірничо-геологічна характеристика розрізу свердловини.
Глибина,
м |
Характеристика тисків
|
Температура,
С |
||
Р, МПа |
К |
К |
||
140 |
1,24 |
0,9 |
1,42 |
27 |
500 |
4,72 |
0,96 |
1,46 |
34 |
550 |
5,22 |
0,97 |
1,5 |
34
40/1600
50/2020
|
880 |
8,5 |
0,98 |
1,5 |
40 |
1200 |
11,69 |
0,99 |
1,52 |
46 |
1630 |
16,11 |
1,01 |
1,54 |
54 |
2000 |
20,03 |
1,02 |
1,56 |
61
65/3000 |
2310 |
23,66 |
1,04 |
1,58 |
66 |
2450 |
25,28 |
1,05 |
1,61 |
69 |
2530 |
26,21 |
1,06 |
1,61 |
70 |
2650 |
27,6 |
1,06 |
1,64 |
72 |
2890 |
30,38 |
1,07 |
1,66 |
77 |
3090 |
32,7 |
1,08 |
1,69 |
80 |
3340 |
35,6 |
1,09 |
1,72 |
85 |
3400 |
32,45 |
0,97 |
1,53 |
85 |
3480 |
33,14 |
0,97 |
1,55 |
86 |
3520 |
33,92 |
0,98 |
1,57 |
88 |
3650 |
36,96 |
1,03 |
1,71 |
88 |
3670 |
39,42 |
1,1 |
1,79 |
91 |
Відносну густину промивальної рідини визначаємо згідно ЕТП за формулами:
0 Ка Кр ; (2.6)
Кр - коефіцієнт резерву .Значення Кр приводяться в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 - Значення коефіцієнта резерву та допустимої репресії на пласт.
Глибина інтервалу, м |
до 1200 |
1200 - 2500 |
більше 2500 |
Коефіцієнт резерву, не більше |
1,1 1,15 |
1,05 1,11 |
1,04 1,07 |
Допустима репресія, МПа не більше |
1,5 |
2,5 |
3,5 |
Для продуктивного горизонту визначпється:
К + ; (2.7)
Р - статична репресія на продуктивний горизонт (див. табл. 2.2)
Визначимо значення О для інтервалів:
Інтервал 0 - 140
0,9 (1,1 1,15)=0,99 – 1,035
Так, як в даному інтервалі можливі ускладнення які пов`язані з частковими поглинаннямии, тому приймаємо = 1,12
Інтервал 140 – 2000м
1,02 (1,05 1,1)=1,071 1,122
Враховуючи можливі ускладнення – поглинаня, каверно- і жолобоутворення, приймаємо О = 1,56
Інтервал 2000 – 3340м
ρ0 =1,09(1,04 – 1,07) =1,01336 – 1,1663
Так, як в даному інтервалі є часткові поглинання, тому приймаємо ρ0=1,72
Інтервал 3340 - 3670 м
1,1 + = 1,19
Для попередження можливих флюїдопроявлень при розкритті пластів з аномально-високими пластовими тисками, приймаємо = 1,19
Прийнята з врахуванням гірничо-геологічних умов буріння та гірничо-геологічної характеристики розрізу свердловини і побудови суміщеного графіку тисків (рис.2.1), проектноі глибини, конструкція свердловини і обгрунтування глибини спуску обсадних колон приведена в таблиці 2.3
Таблиця 2.3 - Кількість обсадних колон та глибина їх спуску
Найменування колон |
Глибина спуску, м |
Призначення колон |
Направлення |
5 |
Для попередження розмиву устя свердловини під час буріння під кондуктор,та направлення потоку промивальної рідини. |
Кондуктор |
140 |
Для перекриття відкладів антропогену, неогену, і палеогену, запобігання розмиву устя свердловини при подальшому бурінні, ізоляція горизонтів з прісними водами. |
Проміжна
|
2000 |
Для перекриття відкладів крейди, юри та тріасу, схильних до осипань, обвалів, звужень ствола свердловини, утворення сальників та часткових поглинань, а також для герметизації устя свердловини проти викидним обладнанням. |
Проміжна |
3340 |
Для перекриття відкладів нижньої пермі, схильних до викривлення ствола свердловини, утворення жолобів, каверн і виступів, течії порід, а також для створення безпечних умов при розкритті нижче залягаючих продуктивних горизонтів. |
Експлуатаційна |
3670 |
Для перекриття та випробовування продуктивних горизонтів. Встановлення обладнання для герметизації устя, а такаж є каналом для транспортування з продуктивного пласта газу на денну поверхню. |