11.. Поняття та класифікація запасів.

П(С)БО 9 «Запаси».

Під запасами розуміють активи, які:

1) утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

2) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

3) утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

1) сировину, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг

2) незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням

деталей, вузлів

3) готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбачених договором або іншим нормативно-правовим актом

4) товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу

5) малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу

6) поточні біологічні активи, якщо їх оцінка здійснюється відповідно до положень П(С)БО 9 «Запаси», а також сільськогосподарська продукція .

Методологічні основи формування інформації про поточні біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю, визначені П(С)БО 30 «Біологічні активи».

Крім того, норми П(С)БО 9 «Запаси» не поширюються на:

1) незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними;

2) фінансові активи.

Запаси, які не є власністю підприємства, обліковуються поза балансом і до запасів підприємства, у якого вони знаходяться, не включаються. До них належать:

1) матеріали, прийняті для переробки

2) матеріальні цінності на відповідальному зберіганні

До таких цінностей також належать:

– матеріальні цінності, одержані підприємством від постачальника, але не оплачені і заборонені до витрачання;

– матеріальні цінності, одержані з надлишком, що перевищує обсяги, зазначені у видаткових документах постачальника;

– матеріальні цінності, на які є відмова від акцепту розрахункових документів постачальника;

3) товари на комісії – товари, одержані в межах договорів комісії (консигнації), поруки та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж від імені та за

дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

12.Оцінка вибуття та надходження запасів

Метод ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Метод нормативних затрат собівартість запасів, що вибули, визначається, виходячи з норм витрат на одиницю продукції. Ці норми встановлюються п-вом самостійно з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін.

Метод ціни продажу визначення собівартості реалізації запасів використовується під-ми торгівлі і ґрунтується на застосуванні ними середнього відсотка торговельної націнки. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Метод ідентифікованої собівартості

вартість одиниці запасів можна ідентифікувати з даною одиницею

При використанні цього методу необхідно визначити ознаку, за якою можна ідентифікувати одиницю запасів, а отже i її ціну. Якщо запаси взаємозамінні то використання методу ідентифікованої собівартості неможливим.

Метод середньозваженої собівартості розраховується шляхом ділення сумарної вартості залишку таких зanaciв на початок званого м1сяця i вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця та отриманих в звітному місяцi запасів.

Нажходження

Запаси, які надходять на підприємство, зараховуються на його баланс за первісною вартістю.

Спосіб визначення первісної вартості запасів залежить від способу їх надходження.

Відповідно до п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

1) суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за

вирахуванням непрямих податків;

2) суми ввізного мита;

3) суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

4) транспортно-заготівельних витрат та вантажно-розвантажувальні роботи та транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання,

Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць.

5) інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на

доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

1) понаднормові втрати і нестачі запасів;

2) проценти за користування позиками;

3) витрати на збут;

4) загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях

Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім

випадків, передбачених П(С)БО 9 «Запаси».