- •Банківські операції
- •1. Поняття капіталу комерційного банку та характеристика його складових.
- •2. Залучені кошти комерційного банку: поняття та характеристика складових.
- •3. Сутність депозитних операцій комерційних банків.
- •4. Принципи банківського кредитування.
- •5. Види банківських кредитів. Їх характеристика.
- •6. Форми забезпечення повернення банківських кредитів.
- •7. Кредитний ризик: визначення та мінімізація.
- •8. Ціна банківського кредиту. Фактори, що впливають на її формування.
- •9. Організація процесу банківського кредитування.
- •10. Поняття та принципи безготівкових розрахунків.
- •11. Характеристика форм безготівкових розрахунків.
- •12. Види активних операцій комерційного банку та їх характеристика.
- •13. Види депозитів та їх характеристика.
- •14. Касові послуги комерційного банку.
- •15. Зміст другого етапу банківського кредитування.
- •16. Характеристика складових основного капіталу банку.
- •17. Характеристика складових додаткового капіталу банку.
- •18. Розрахунки за допомогою чеків.
- •19. Розрахунок за допомогою платіжного доручення
- •20. Порядок відкриття та ведення поточних рахунків
- •15 Банківські операції
18. Розрахунки за допомогою чеків.
Форми чеків та їх обіг регламентуються національним законодавством та нормами міжнародного права. Страни СНГ у якості джерела чекового права використовують Постанову ЦВК та СНК СРСР “Положення про чеки” від 6 листопада 1929 року, а також нормами Женевської конвенції, яка встановила “Єдинообразний закон про чеки”.
Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Застосування чека в платіжному обороті в значній мірі спрощує розрахунки, що дозволяє зменьшувати витрати по обігу дійсних грошей і прискорювати розрахунки, так як усі чеки оплачуються по пред'явленню.
Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове безумовне розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.
Чек включає: а) назву "розрахунковий чек"; б) назву (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює) власника чекової книжки (далі-чекодавця) та номер його рахунку;в) назву банку-емітента і його номер МФО;
г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, у фізичних осіб - ідентифікаційні номери у разі їх присвоєння державною податковою адміністрацією;д) назву чекодержателя; е) доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами; є) призначення платежу;
ж) число, місяць та рік складання чека, місце складання чека; з) підписи чекодавця та відбиток печатки. Чек, на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання. Розрізняють наступні види чеків:
а) іменний, або чек, який виписаний на користь відповідної особи. Такий документ не може бути переданий за допомогою звичайного індосамента. Пердача здійснюється цессієй, тобто шляхом здійснення передаточного напису з поміткою “Не наказу”, який завірений нотаріально. б) ордерний чек, тобто чек, який виписан на користь відповідної особи або її наказу. Такий чек передається за допомогою індосамента з поміткою “Наказу” або без неї. в) чек на пред'явника виписується пред'явнику і може бути предан іншій особі як з індосаментом, так і без нього. Як правило, цей чек виставляється клієнтом на свій банк.
19. Розрахунок за допомогою платіжного доручення
Платіжне доручення - документ, який є письмово оформленим дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунка.
Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.
Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:
- за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);
- в порядку попередньої оплати;
- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;
- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо) на їх рахунки, відкриті в установах банків;
- в інших випадках за згодою сторін.
Доручення приймаються до виконання від платника протягом 10-ти календарних днів. День заповнення доручення не враховується. Банки приймають до виконання доручення від платників тільки в межах наявних коштів на їх рахунках, за винятком доручень на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних фондів сум податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством і застосованих у встановленому порядку за несвоєчасну сплату цих платежів, які приймаються банками незалежно від наявності коштів на цих рахунках