13, Які існують засоби стимулювання охорони праці

Згідно із Законом "Про охорону праці" до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

Тарифи відрахувань коштів на соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань встановлюються диференційовано, залежно від рівня виробничого травматизму й ступеня шкідливості умов праці, і періодично переглядаються. При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці й зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці.

Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням передбачених знижок та надбавок для кожного підприємства провадиться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (див. підрозділ 2.11).

Крім відшкодування заподіяної шкоди працівникам (див. підрозділ 1.6.4) роботодавець зобов'язаний повністю відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом.

Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт із рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або випадку професійного захворювання тощо.

Роботодавець відшкодовує також витрати на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством.

За порушення законодавчих та інших нормативних актів, а також невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища можуть накладатися штрафи.

До зазначених актів відносяться закони України, декрети, постанови та розпорядження Уряду України, правила, норми, стандарти, положення, інструкції та інші державні міжгалузеві й галузеві нормативно-правові акти про охорону праці.

Під розпорядженнями посадових осіб органів Держнаглядохорон-праці, за невиконання яких можуть застосовуватися штрафні санкції до підприємства, слід вважати документально оформлені приписи керівникам і посадовим особам даного підприємства про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці або про зупинку експлуатації виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, обладнання у зв'язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих.

Право накладати штрафи на підприємства мають посадові особи Держнаглядохоронпраці у таких розмірах:

• голова Держнаглядохоронпраці - до 2 % місячного фонду заро бітної плати підприємства;

• заступники голови Держнаглядохоронпраці - до 1,5 %;

• начальники територіальних управлінь - до 1 % місячного фонду заробітної плати підприємства;

• начальники інспекцій - до 0,5 % місячного фонду заробітної плати підприємства.

Постанова про накладення штрафу на підприємство приймається за підсумками комплексної перевірки стану безпеки й умов праці на даному підприємстві, проведеної органами Держнаглядохоронпраці за участю інших органів державного нагляду за охороною праці.

Роботодавець зобов'язаний протягом місяця після одержання постанови про накладення штрафу надіслати відповідну суму до фондів охорони праці, у тому числі - 30 % загальної суми штрафу на розрахунковий рахунок охорони праці і 20 % - на розрахунковий рахунок регіонального фонду охррони праці. Решта коштів у розмірі 50 % залишається в розпорядженні підприємства і спрямовується виключно на виконання заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму й профзахворюванням.

Сплата штрафу здійснюється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Бюджетна організація, установа сплачує штраф за рахунок коштів, що призначені на преміювання.

Підприємство сплачує також штраф за кожний нещасний випадок та випадок професійного захворювання, які сталися на виробництві з його вини. Розмір штрафу визначається з розрахунку середньомісячно-

го заробітку за 12 останніх календарних місяців, що передували нещасному випадку чи встановленню професійного захворювання. Розміри таких штрафів складають:

• у разі настання тимчасової працездатності - середньомісячний заробіток потерпілого за період його тимчасової непрацездатності;

• у разі настання стійкої втрати потерпілим працездатності - у розмірі з розрахунку половини середньомісячного заробітку потерпі лого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності;

• у разі смертельного наслідку - дворічний заробіток потерпілого, який визначається шляхом множення його середньомісячного заробіт ку на 24.

Факт наявності вини підприємства, де працює (працював) потерпілий, відображається в матеріалах розслідування нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і в актах розслідування за формами Н-5 та Н-1 (див. 4.4.2 та 4.4.5).

Несплата штрафу у встановлений термін тягне за собою нарахування пені в розмірі 2 % за кожний день прострочення.

Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, штраф сплачується у десятикратному розмірі.

Кошти від сплати штрафу за нещасний випадок або професійне захворювання перераховуються роботодавцем на рахунки галузевого та регіонального фондів охорони праці у розмірі 50 % загальної суми штрафу до кожного з них. Галузевий фонд половину одержаної суми перераховує Державному фонду охорони праці.

З метою підвищення організаційного рівня роботи з охорони праці, мобілізації колективів і керівників виробничих підрозділів на своєчасне і якісне виконання заходів, що передбачені у планах роботи з охорони праці підприємства, і для повсякденного виконання правил безпеки важливе значення має моральне й матеріальне стимулювання за цю роботу.