7.Поняття і завдання криміналістичної діагностики

Усе різноманіття діагностичних завдань криміналістичного пізнання можна звести до виявлення, вивчення, пояснення та розпізнавання наступного: властивостей і станів, які були використані при скоєнні злочинів матеріальних об'єктів і діють при цьому осіб; властивостей і умов формування факторів обстановки події злочину (просторових, тимчасових, ситуаційних); механізму виникнення та перебігу окремих етапів, процесів злочину та їх взаємодії між собою і різного роду об'єктами. Розпізнаються при цьому такі властивості і стани осіб за їх діями, які мають суто криміналістичне, а не медичне, не психіатричне та психологічне діагностичне значення. Зокрема, за слідами дії суб'єктів на місці скоєння злочину діагностується стать, вік, общепрофессіональние вміння та знання, злочинний досвід, вміння поводитися зі зброєю, вибуховими речовинами та ін

У криміналістичній діагностиці, як в одному з напрямків криміналістичного пізнання завдання такого роду вирішуються за допомогою цілого комплексу методів (порівняння, аналогії, моделювання, експериментувати і екстраполяції).

Криміналістична діагностика тісно пов'язана з криміналістичної ідентифікацією. Навіть іноді говорять про дві частини єдиного криміналістичного вчення. Обидва ці напрями в пізнавальному криміналістичному процесі здійснюються за допомогою комплексу методів, часом вони переплітаються, один передує іншому і навпаки. У їх теоретичні засади також багато спільного, зокрема в системі класифікації досліджуваних об'єктів. Так, в теорії криміналістичної діагностики об'єкти діляться на діагностуються і діагностують, шукані і перевіряються. Діагностуються є те, що потрібно розпізнати (властивість, стан, інші подібні особливості, механізм); діагностуючих – матеріальний слід (ознака) події злочину – відображає зовні розпізнаються риси, особливості та механізм. Шуканими – властивості, стану і механізм, необхідність розпізнавання яких ситуативно визначена в кожному випадку розслідування. Перевіряли – джерела інформації про які розпізнаються об'єктах, що включають криміналістичні версії та свідчення допитаних учасників розслідування. Розрізняються ж діагностика та ідентифікація по цілях свого дослідження, окремим методичним прийомам і деякими іншими рисами.

Аналізовані діагностування практично неможливе без побудови, перевірки та підтвердження (непідтвердження) версій, що пояснюють походження, існування, сутність та особливості досліджуваних об'єктів і явищ.

Криміналістична діагностика може бути слідчої, судової та експертної.

У слідчій діагностиці в основному розпізнаються і пояснюються властивості, стану та інші подібні особливості елементів обстановки вчинення злочину (просторові, часові, речові) та беруть участь у даній події осіб; елементи механізму злочину в цілому і його окремих етапів; кримінальні і криміналістичні ситуації.

При судовому діагностуванні може бути повторно діагностовано (частково або повністю) все те, що було предметом відповідного дослідження на попередньому слідстві.

Експертне діагностування – найбільш поширена і методично розроблена частина криміналістичної діагностики. Діагностичні завдання практично вирішуються при виробництві будь-якого виду криміналістичної експертизи. При цьому властивості та стану об'єктів можуть розпізнаватися у наступних випадках:

- При їх безпосередньому дослідженні (чи є об'єкт вогнепальною зброєю, придатне воно для виробництва пострілів, чи можна відкрити сейф за допомогою тих чи інших засобів, яких змін піддавався первинний текст документа);

- При дослідженні ознак їх відображення зовні (чи придатні виявлені сліди пальців рук і взуття для ідентифікації, в якому стані перебував що пише в момент виконання рукопису, підписи і т.д.),

- При вивченні механізму окремих етапів, фрагментів злочинного події, його динамічних та інших особливостей (з якого боку здійснено злом перешкоди, якими частинами соударялісь транспортні засоби при зіткненні і ін.)

Вищевикладене однак не вичерпує перелік можливих слідчих, судових та експертних діагностичних завдань. Разом з тим воно свідчить про широкі можливості діагностичного процесу пізнання в процесі криміналістичної діагностики.