
- •1.Поняття, обєкт, предмет, завдання криміналістики.
- •2.Система сучасної криміналістики
- •3.Методи криміналістики
- •4.Криміналістика в системі наукових знань.
- •5.Поняття, обєкти, види, форми, субєкти криміналістичної ідентифікації
- •6.Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •7.Поняття і завдання криміналістичної діагностики
- •8.Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій
- •9.Поняття, завдання та значення кримінологічного моделювання
- •10.Поняття і напрями криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів.
- •11.Поняття, завдання, методи і засоби криміналістичної профілактики
- •1.Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •2.Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •3.Науково-технічні методи і прийоми збирання доказів, їх попереднього й експертного дослідження
- •4.Поняття судової фотографії і відеозапису та їх застосування в розслідуванні злочинів
- •5.Обєкти, методи, прийоми фотаграфування при виконанні слідчих дій
- •6.Поняття та значення судово-дослідницької фотографії
- •7.Судовий відеозапис
- •8.Процесуальне оформлення застосування фотографії і відеозапису
- •10.Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •11.Поняття сліду, механізм слідоутворення і класифікація слідів
- •12.Загальні правила виявлення , огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •13.Сліди людини, знарядь взлому та інструментів, тз.
- •16.Поняття та завдання судової балістики
- •17.Класифікація вогнепальної зброї, види боєприпасів, сліди дії
- •18.Слідчий огляд зброї та слідів дії.
- •20.Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •21.Загальні правила огляду і вивчення документів
- •22.Змістовні й авторські особливост письма. Дослідження почерку виконавця
- •25.Виявлення змін у документі та підробки його змісту й атрибутів.
- •27.Судова габітоскопія
- •28.Опис ознак зовнішності людини (словесний портрет) та його використання для розшуку та ідентифікації особи
- •30.Криміналістична фоноскопія
- •31.Судова одорологія
- •32.Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів
- •33.Оперативно-довідкові обліки. Розшукові обліки. Криміналістичні обліки, колекції і картотеки.
- •1.Поняття, завдання, структура криміналістичної тактики
- •2.Тактичний прийом.
- •3.Система тактичних прийомів, тактичні комбінації
- •4.Тактичні завдання і тактичні операції
- •5.Тактика слідчих дій
- •7.Планування розслідування по к/с
- •8.Організація в розслідуванні взаємодії слідчого з органами дізнання, судом, прокурором, адвокатом
- •9.Використання допомоги громадськості в розслідуванні к/с.
- •10.11.Орд в розслідуванні злочинів
- •13. Поняття слідчого огляду, види, мета.
- •14.Сутність слідчого огляду
- •15.Огляд місця події
- •16.Огляд трупа.
- •19.Фіксація ходу та результатів слідчого огляду
- •26.Психологічні аспекти обшуку
- •27.Тактика обшуку у приміщенні, на відкритій місцевості
- •28.Особистий і груповий обшук
- •29.Фіксація обшуку і виїмки
- •31.Психологічний процес формування показань
- •33. Формування контакту з допитуваним
- •35.Тактичні особливості допиту потерпілих, свідків, підозрюваних, обвинувачених, неповнолітніх, з фізичними , психічними вадами, з участю спеціалістів, перекладача педагога
- •38.Фіксація допиту
- •39.Поняття, обєкти, завдання предявлення до впізнання
- •40.Тактичні методи предявлення до впізнання
- •41.Упізнання
- •43.Фіксація предявлення до впізнання
- •44.Поняття спеціальних знань
- •5.Обставини, що підлягають встановленню
- •9.Принципи побудови окремих методик
- •10.11.Криміналістична класифікація і характеристика вбивств
- •13.Початковий етап розслідування в ситуації виялення трупа
- •14.Початковий етап розслідування в ситуації раптового зникнення певної особи
- •69.Криміналістична характеристика злочинів проти безпеки виробництва
18.Слідчий огляд зброї та слідів дії.
Огляд зброї, боєприпасів і слідів пострілу здійснюється відповідно до вимог норм КПК (статті 190—193, 195). У разі потреби слідчий запрошує для участі в огляді спеціаліста з судової балістики.
Завданням огляду є виявлення, фіксація, вилучення зброї, боєприпасів, слідів пострілу і дослідження їх на місці події для визначення виду, системи, калібру зброї, кількості пострілів, дистанції, напрямку і місця, з якого було зроблено постріл.
Виявлену зброю фіксують за допомогою фотозйомки та описують у протоколі огляду. При огляді зброї необхідно дотримуватися певних правил. Так, при огляді бойової зброї необхідно:
1) встановити, чи знаходиться курок (ударник) на бойовому або захисному взводі та чи є патрон у патроннику;
2) витягти магазин, оглянути його поверхню;
3) розрядити зброю;
4) вжити заходів щодо відшукання слідів;
5) оглянути внутрішню поверхню каналу ствола для виявлення слідів пострілу у вигляді нагару, незгорілих порошинок;
6) встановити, чи немає яких-небудь ушкоджень на зброї або чи не відсутні які-небудь частини;
7) визначити наявність або відсутність запаху пороху в каналі ствола.
У протоколі огляду про зброю слід вказати: місце виявлення, відстань від двох нерухомих об’єктів, положення ствола зброї, вид, систему, наявність і зміст маркувальних позначок, номер зброї або її частин, загальний стан зброї, положення курка, запобіжника, кожуха затвора, наявність патрона (гільзи) у патроннику, магазині (барабані), слідів пальців на зброї, кіптяви і нагару, сторонніх часток у стволі та слідів запаху порохових газів.
Огляд і дослідження боєприпасів. Патрони, гільзи, кулі, дріб, картеч, прокладки, пижі підлягають виявленню, фіксації й дослідженню при огляді на місці події.
У протоколі огляду при описі гільзи вказують: місце виявлення, форму, колір металу, маркувальні позначки, розміри, наявність і форму слідів зброї. При описі кулі (дробу) у протоколі відзначається: вид перепони, розміри ушкодження кулі, наявність на кулі сторонніх речовин.
Під час пошуку гільз необхідно враховувати механізм викидування гільзи (бік викидування). При цьому ефективним буде застосування металошукача.
Дріб може бути виявлений у тілі (або одягу) потерпілого та в інших об’єктах. Гранична дальність польоту дробу 400 м (при діаметрі дробу 5 мм — дальність 500 м, картеч — дальність до 600 м).
Під час огляду вогнепальних пошкоджень фіксують: вид і властивості перепони, форму країв ушкодження та його розміри, взаємне розташування декількох пошкоджень, їх розміщення на перепоні.
При виявленні слідів кіптяви, незгорілих порошинок, частин змазки необхідно описати в протоколі: форму, кількість зон відкладення, інтенсивність кожної зони, колір кіптяви чи порошинок, їх віддаленість від пошкодження та ін.
Визначення напрямку пострілу і місця, звідки він був зроблений. При огляді місця події місце пострілу визначають за допомогою виявлення гільз та за слідами вогнепальних пошкоджень. Напрямок польоту кулі звичайно визначається шляхом візирування (спостереженням крізь канал пробоїни). Наявність двох пробоїн дозволяє визначити напрямок польоту кулі з достатньою точністю. Візирування може здійснюватися за допомогою виготовленої з паперу трубки або протягуванням шнура крізь пробоїни. Місце пострілу, встановлене за допомогою візирування, фотографують. При стрільбі з великої відстані необхідно враховувати траєкторію польоту кулі. У складних випадках доцільно запрошувати спеціаліста з судової балістики.
Виявлена та досліджена на місці події вогнепальна зброя, сліди її дії та боєприпаси підлягають вилученню. Ці об’єкти належним чином упаковуються та опечатуються печаткою слідчого.