3.Науково-технічні методи і прийоми збирання доказів, їх попереднього й експертного дослідження

Основні напрямки вдосконалення засобів криміналістичної техніки під впливом науково-технічного прогресу такими є:

1) застосування принципово нових матеріалів і поліпшення властивостей традиційних; поступовий перехід від пасивного підбору необхідних речовин до активного конструювання і створення матеріалів з оптимальними властивостями. Це можна проілюструвати на прикладі переходу від традиційних зшиваючі мас до штучно створеним полімерним з'єднанням, що забезпечує підвищену точність копіювання найдрібніших деталей рельєфу. Характерна в цьому відношенні і заміна простих порошків для виявлення слідів пальців рук новими речовинами та їх сумішами, що володіють набором заданих властивостей: здатністю флуоресціровать або люмінесціровать, кращою адгезією з потожіровимі виділеннями, магнітні властивості та ін;

2) використання нових джерел енергії, процесів, форм руху матерії. У слідчій практиці все більш широко застосовуються кольорові фотографування і відеозапис, цифрова фотографія та голографія; біологічні, фізико-хімічні, електронні процеси; тепловізори, інтроскоп та ін;

3) різке поліпшення параметрів роботи технічних систем і пристроїв, що очевидно на прикладі впровадження чутливіших фото – і відеоплівок, що дають можливість зйомки в умовах низького освітлення з достатньою глибиною різкості; пристроїв, що дозволяють спостерігати і фіксувати кримінальні об'єкти в повній темряві; комп'ютерів, багаторазово збільшують обсяг переробляється криміналістичної інформації, і т.п.;

4) якісна зміна елементів та структури технічних систем, що використовуються в криміналістичній практиці, ускладнення конструкції й елементного складу технічних засобів. До багатьох криміналістичні прилади введені вузли підвищеної складності: перетворювачі, індикатори, табло і т.п., а також схеми, що виконують логічні функції. На базі комп'ютерів створені та експлуатуються розгалужені мережі, вирішальні комплекси різноманітних криміналістичних завдань;

5) принципову зміну функцій криміналістичної техніки.

4.Поняття судової фотографії і відеозапису та їх застосування в розслідуванні злочинів

Судова фотографія — це галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації і дослідження

доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотографії в розслідуванні злочинів. Використання фотографічної зйомки в розслідуванні злочинів зумовлено такими чинниками:

1) дозволяє з великою точністю зафіксувати об'єкт, його стан, ознаки;

2) забезпечує швидку фіксацію тих чи інших об'єктів;

3) дає адекватне уявлення про зображений на фотознімку об'єкт;фотографічне зображення має властивість наочності й документальності;

4) існує можливість одержання слабковидимих і невидимих деталей, слідів, ознак.

Судова фотографія поділяється на фотографію судово-оперативну (фіксуючу) та судово-дослідницьку (експертну).

Судово-оперативна фотографія являє собою сукупність методів, прийомів і засобів, що застосовуються при провадженні слідчих чи оперативно-розшукових дій для фіксації обстановки, слідів та інших об'єктів. Фіксація в судовій фотографії має на меті точно і повно відобразити об'єкти у тому вигляді та стані, у якому вони спостерігаються на момент фотозйомки. Фотозйомка виступає Додатковим засобом фіксації у процесі здійснення слідчої дії. Судово-оперативна фотографія як засіб фіксації під час розслідування застосовується у поєднанні з оформленням протоколу, схем і планів. Об'єктами судово-оперативної фотозйомки є: місцевість і приміщення, а також їх окремі ділянки, предмети, сліди, трупи, живі особи, окремі дії учасників слідчих дій та їх результати. Судово-оперативну фотозйомку здійснює слідчий, оперативний працівник органу дізнання або спеціаліст за допомогою фотографічної техніки, що входить до фотокомплекту слідчого.

Судово-дослідницька фотографія — це система спеціальних методів,прийомів і засобів, застосовуваних для одержання нових фактів при провадженні судових експертиз. Дослідження з використанням засобів і методів судової фотографії передбачає виявлення слабковидимих або зовсім невидимих за звичайних умов ознак, подібності або різниці між ними. Судово-дослідницьку фотографію іноді називають експертною, через те що її методи і засоби застосовують експерти під час своїх досліджень. Об'єктами судово-дослідницької фотографії є речові докази, які піддаються експертному дослідженню, порівняльні зразки та матеріали, що використовуються під час експертизи. Така фотографія здійснюється за особливих умов освітлення, проведенням зйомки в невидимих променях, зйомкою люмінесценції, посиленням контрастів, із використанням розрізнення кольорів, методом мікрофотографії тощо.