
- •Граматичні ознаки категорії числа
- •Словозміна іменників сучасної української літературної мови. Система закінчень іменників і-vі відмін. Морфологічні явища у відмінкових парадигмах.
- •Поділ іменників на відміни. Невідмінювані іменники
- •Групи відмінювання. Варіантні парадигми
- •Парадигма відмінювання іменників
- •Орфограми у закінченнях!!!
- •Поділ іменників на групи
- •Поділ іменників іі відміни чоловічого роду
- •Особливості відмінювання іменників і відміни
- •Числівник. Загальна характеристика як частини мови. Значеннєві та структурні розряди числівників. Типи парадигм кількісних числівників сучасної української літературної мови. Явище нумералізації.
- •Концепція займенника в традиційній і новітній граматичній теорії. Розряди займенників за значенням та особливості їх відмінювання. Явище прономіналізації.
- •Прислівник. Семантичні, синтаксичні, морфологічні та словотвірні ознаки прислівника. Словотворення прислівників як системна особливість української мови. Правопис прислівників.
- •Дієприкметник та дієприслівник як форми дієслова, їх творення і вживання в сучасній українській літературній мові. Дієслівні форми на –но, -то.
Орфограми у закінченнях!!!
|
Тверда |
М’яка |
Мішана |
И/І |
И |
І |
І |
О/Е |
О |
Е |
Е |
|
|
|
|
А/Я |
А |
Я |
А |
У/Ю |
У |
Ю |
Ю |
Поділ іменників на групи
Поділ іменників І відміни на групи
ТВЕРДА |
М’ЯКА |
МІШАНА |
|
|
|
Поділ іменників ІІ відміни середнього роду на групи
ТВЕРДА |
М’ЯКА |
МІШАНА |
вікно, залізо, коло, місто, село |
горе, місце, море, поле, життя, завдання, збіжжя, здоров’я, змагання, листя, обличчя, пір’я, полум’я, сім’я, тім’я сонце, віконце, серце |
Ложе, плече, прізвище, явище |
Поділ іменників ІІ відміни чоловічого роду на групи
ТВЕРДА |
М’ЯКА |
МІШАНА |
Дуб, палац, темп, ударник, успіх, батько, Петро. Друг -- друзі |
Боєць, велетень, звичай, край, учитель, Бенедьо. |
Вантаж, дощ, сторож, слухач, ткач, товариш, вітрище, бабище |
Поділ іменників іі відміни чоловічого роду
з основою на -Р на групи
ТВЕРДА |
М’ЯКА |
МІШАНА |
|
З суфіксом –АР, ИР |
|
||
Постійно наголошений суфікс базар, гектар, комісар, бригадир, касир, командир, пасажир, комунар, буксир |
З наголосом на корені бондар, козир, лікар З наголосом на суфіксі, що переходить на закінчення Кобзар, аптекар, пустир, козир, буквар, вівчар, друкар, інвентар, календар, кобзар, пролетар, секретар, шахтар, поводир, пухир |
||
комар, хабар, варвар, долар, панцир, пластир ( Але: комарі, хабарі) |
|||
З суфіксом –ЯР |
|||
муляр, столяр, ювіляр, мадяр |
Ігор, якір, кучер (волосся), єгер |
Назви людей за людей за родом діяльності, з наголосом на суфіксі, що переходить на закінчення вугляр, каменяр, пісняр, скляр, тесляр, школяр, бджоляр, бетоняр, сміття, човняр |
|
Іншомовного походження футляр, капіляр, екземпляр |
|||
Звір, снігур, пазур ( Але: ці снігурі, пазурі) |
|||
Більшість односкладових іменників: вир, двір, жир, явір, сир, стовбур |
|||
Іншомовного походження на –ер, -ір, -ор, -ур, (-юр) інженер, майстер, шофер, папір, сувенір, директор, професор, семафор, абажур, гіпюр, каламбур |
Особливості відмінювання іменників і відміни
Прикметник. Загальна характеристика як частини мови. Граматична і словотвірна специфіка якісних, відносних і присвійних прикметників. Словозміна прикметників. Типи прикметникових парадигм. Явище ад’єктивації.
Прикме́тник — частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? запаху (п’янкий, запашний), Прикметники поділяються на: якісні – велика духмяне,(найголовніша граматична ознака -їх здатність утворювати форми ступенів порівняння), відносні – дерев'яні, (виражають ознаку предмета опесередковано- через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок присвійні сестрин. (вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? Чиє)? Виділяються також: присвійно-якісні орлиний, відносно-якісн.і Відмінювання прикметників: Прикметники м'якої і твердої групи розрізняються кінцевим приголосним основи.Відмінкові закінчення прикметників твердої групи в однині: -ий, -е, -ого, -ому, -им, -ому- в чоловічому і середньому роді; -а, -ої, -ій, -ою, -ій- у жіночому роді.Відмінкові закінчення прикметників м'якої групи у непрямих відмінках (крім знахідного і орудного)- такі ж, але після попереднього м'якого приголосного, що на письмі позначається м'яким знаком: Якщо основа м'якого прикметника закінчується м'яким приголосним й, у цьому випадку м'який знак не ставиться, а сама м'якість звучання передається буквами я, ю, є, ї (край- безкраїй, безкрая, безкрає, безкраю).Перед голосним о приголосний й зберігається (край- безкрайого, безкрайому, безкрайою).У знахідному відмінку однини прикметники чоловічого роду можуть мати залежно від форми іменника закінчення називного або родового відмінків (кого? що?- приємне враження, вірного друга).Прикметники твердої і м'якої груп чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини, крім закінчення -ому, можуть закінчуватися як на -ому, так і на -ім (на світлому- світлім, на білому- білім).Явище ад'єктиваціїАктивні і пасивні дієприкметники, втрачаючи ознаки дієслова (дієслівні категорії виду, стану і часу, здатність керувати відмінком іменника і здатність мати при собі пояснюючі слова обставинного типу), можуть переходити у прикметники (ад'єктивація)(відомий).Активні дієприкметники теперішнього часу з суфіксом книжного (старослов'янського) походження -ущ-, -ющ-, -ащ-, -ящ- також зазнали ад'єктивації і перейшли, у прикметники (невмирущи,) .