Орфограми у закінченнях!!!

	Тверда	М’яка	Мішана
И/І	И	І	І
О/Е	О	Е	Е
А/Я	А	Я	А
У/Ю	У	Ю	Ю

Поділ іменників на групи

Поділ іменників І відміни на групи

ТВЕРДА	М’ЯКА	МІШАНА

Поділ іменників ІІ відміни середнього роду на групи

ТВЕРДА	М’ЯКА	МІШАНА
вікно, залізо, коло, місто, село	горе, місце, море, поле, життя, завдання, збіжжя, здоров’я, змагання, листя, обличчя, пір’я, полум’я, сім’я, тім’я сонце, віконце, серце	Ложе, плече, прізвище, явище

Поділ іменників ІІ відміни чоловічого роду на групи

ТВЕРДА	М’ЯКА	МІШАНА
Дуб, палац, темп, ударник, успіх, батько, Петро. Друг -- друзі	Боєць, велетень, звичай, край, учитель, Бенедьо.	Вантаж, дощ, сторож, слухач, ткач, товариш, вітрище, бабище

Поділ іменників іі відміни чоловічого роду

з основою на -Р на групи

ТВЕРДА	М’ЯКА		МІШАНА
З суфіксом –АР, ИР
Постійно наголошений суфікс базар, гектар, комісар, бригадир, касир, командир, пасажир, комунар, буксир	З наголосом на корені бондар, козир, лікар З наголосом на суфіксі, що переходить на закінчення Кобзар, аптекар, пустир, козир, буквар, вівчар, друкар, інвентар, календар, кобзар, пролетар, секретар, шахтар, поводир, пухир
комар, хабар, варвар, долар, панцир, пластир ( Але: комарі, хабарі)
З суфіксом –ЯР
муляр, столяр, ювіляр, мадяр	Ігор, якір, кучер (волосся), єгер	Назви людей за людей за родом діяльності, з наголосом на суфіксі, що переходить на закінчення вугляр, каменяр, пісняр, скляр, тесляр, школяр, бджоляр, бетоняр, сміття, човняр
Іншомовного походження футляр, капіляр, екземпляр
Звір, снігур, пазур ( Але: ці снігурі, пазурі)
Більшість односкладових іменників: вир, двір, жир, явір, сир, стовбур
Іншомовного походження на –ер, -ір, -ор, -ур, (-юр) інженер, майстер, шофер, папір, сувенір, директор, професор, семафор, абажур, гіпюр, каламбур

Особливості відмінювання іменників і відміни

3. Прикметник. Загальна характеристика як частини мови. Граматична і словотвірна специфіка якісних, відносних і присвійних прикметників. Словозміна прикметників. Типи прикметникових парадигм. Явище ад’єктивації.

Прикме́тник — частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? запаху (п’янкий, запашний), Прикметники поділяються на: якісні – велика духмяне,(найголовніша граматична ознака -їх здатність утворювати форми ступенів порівняння), відносні – дерев'яні, (виражають ознаку предмета опесередковано- через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок присвійні сестрин. (вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? Чиє)? Виділяються також: присвійно-якісні орлиний, відносно-якісн.і Відмінювання прикметників: Прикметники м'якої і твердої групи розрізняються кінцевим приголосним основи.Відмінкові закінчення прикметників твердої групи в однині: -ий, -е, -ого, -ому, -им, -ому- в чоловічому і середньому роді; -а, -ої, -ій, -ою, -ій- у жіночому роді.Відмінкові закінчення прикметників м'якої групи у непрямих відмінках (крім знахідного і орудного)- такі ж, але після попереднього м'якого приголосного, що на письмі позначається м'яким знаком: Якщо основа м'якого прикметника закінчується м'яким приголосним й, у цьому випадку м'який знак не ставиться, а сама м'якість звучання передається буквами я, ю, є, ї (край- безкраїй, безкрая, безкрає, безкраю).Перед голосним о приголосний й зберігається (край- безкрайого, безкрайому, безкрайою).У знахідному відмінку однини прикметники чоловічого роду можуть мати залежно від форми іменника закінчення називного або родового відмінків (кого? що?- приємне враження, вірного друга).Прикметники твердої і м'якої груп чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини, крім закінчення -ому, можуть закінчуватися як на -ому, так і на -ім (на світлому- світлім, на білому- білім).Явище ад'єктиваціїАктивні і пасивні дієприкметники, втрачаючи ознаки дієслова (дієслівні категорії виду, стану і часу, здатність керувати відмінком іменника і здатність мати при собі пояснюючі слова обставинного типу), можуть переходити у прикметники (ад'єктивація)(відомий).Активні дієприкметники теперішнього часу з суфіксом книжного (старослов'янського) походження -ущ-, -ющ-, -ащ-, -ящ- також зазнали ад'єктивації і перейшли, у прикметники (невмирущи,) .