5 Геометрична точність верстата

Точність нормується стандартом ”Норми точності”, який побу­дований на припущенні, що геометричні похибки даного верстата є систематичними, повністю переносяться на оброблювану деталь. Це дозволяє не проводити аналізу результуючої похибки на деталі з метою виявлення тільки геометричних похибок верстата, що дуже складно, а замінити перевірку деталі відповідною геометричною перевіркою верстата.

ГОСТ 8-82 встановлює п'ять класів точності верстата, які позначаються в порядку зростання рівня точності: Н, П, В, А, С. Зна­чення допусків основних параметрів точності з переходом від одного класу точності до іншого змінюються переважно за геомет­ричним рядом зі знаменником φ = 1,6. До показників, які харак­теризують геометричну точність верстата, відносяться:

точність баз для встановлення заготовки та інструменту;

точність траєкторій переміщень робочих органів верстата, що несуть заготовку та інструмент;

т

Рисунок і2.1• Радіальне биття передньої поверхи і шпинделя під натискну втулку

очність розташування осей обертання і напрямків прямолі­нійних переміщень робочих органів верстата, що несуть заготов­ку та інструмент, відносно одне одного та відносно баз;

точність взаємопов'язаних відносних лінійних та кутових переміщень робочих органів верстата , що несуть інструмент та заготовку;

точність ділильних та установчих переміщень робочих ор­ганів верстата та інше.

Під час проведення випробувань велике значення мають умови, за яких проводять виміри. Перевірку необхідно проводити за темпе­ратури 20°С; коливання температури не повинні перевищувати ± 1°С для верстатів класів точності А і В та ± 2°С для менш точних верстатів.

Якщо на результати перевірки значною мірою впливає тепло­та, що утворюється при роботі верстата, то дану перевірку слід проводити після роботи верстата на холостому ходу.

Показники геометричної точності одношпиндельних токарно-револьверних автоматів регламентуються ГОСТ 18100-80. Способи вимірів геометричних параметрів встановлюються ГОСТ 22267-76 .

6 Перевірка геометричної точності токарно-револьверного автомата

6.1 Вимірювання радіального биття передньої поверхні шпин­деля під натискну втулку для затискної цанги (рис.4.1).

П

Рисунок 4.1 - Радіальне биття передньої поверхні шпинделя під натискну втулку

Рисунок 4.2 - Радіальне биття поверхні конічного отвору натискної втулки

ри вимірюванні радіального биття шпинделя, установленого на підшипниках кочення, його необхідно повертати не менше ніж на два послідовних оберти. Вимірювання радіального биття шпинделя повинно виконуватись при його обертанні в напрямку робочого ру­ху. Вимірювання виконуються в двох взаємно перпендикулярних площинах.

Вимірювальний прилад 1 встановлюється на нерухомій частині верстата так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався поверх­ні шпинделя 2, що перевіряється, і був перпендикулярний осі в площині вимірюванням. Шпиндель обертається з швидкістю, яка доз­воляє реєструвати показання вимірювального приладу.

Радіальне биття поверхні шпинделя дорівнює найбільшій ал­гебраїчній різниці показань вимірювального приладу 1 за один оберт. Допустиме відхилення 5 мкм.

6.2 Радіальне биття поверхні конічного отвору натискної втулки для затискної цанги (рис. 4.2).

Метод вимірювання аналогічний описаному в п. 6.1. Перемі­щення вимірювального наконечника вимірювального приладу повинно здійснюватись перпендикулярно до дотичної площини, що проведена до поверхні, яка перевіряється, і проходить через вісь обертання.

Допустиме відхилення 6 мкм.

6.3 Радіальне биття переднього отвору затискної цанги (рис. 4.3).

В отвір затискної цанги встановлюють контрольну оправку. Вимірювальний прилад встановлюють на нерухомій частині верс­тата так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твірної контрольної оправки на відстані l = 50 мм від торця шпинделя і був перпендикулярний до осі. Шпиндель обертають. Вимірювання виконують як зазначено в п. 6.1. Вимірюються всі цанги, що постачаються з автоматом.

Допустиме відхилення 25 мкм.

Рисунок 4.3 - Радіальне биття переднього отвору затискної цанги

6.4 Паралельність траєкторії переміщення револьверного су­порта до осі шпинделя в вертикальній та горизонтальних площинах (рис. 4.4).

Контрольну оправку встановлюють в отвір шпинделя. Вимірю­вальний прилад 1 встановлюють на револьверному супорті так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твірної оправки 3 і був перпендикулярним їй в площині вимірювання.

Супорт переміщують на задану довжину.

Для усунення з результатів вимірів неточності встановлення контрольної оправки допускається виконувати виміри двічі, з поворотом шпинделя разом з оправкою на 180°.

В

Рисунок 4.4 - Паралельність траєкторії переміщення револьверного супорта до осі шпинделя

ідхилення від паралельності дорівнює середньому арифметич­ному двох значень алгебраїчної різниці показань вимірювального приладу, що одержані при вимірюваннях до та після повороту оп­равки. Для кожного положення оправки визначається алгебраїчна різниця показань вимірювального приладу на початку (переріз І) та в кінці (переріз II) переміщень супорта. Допустиме відхи­лення 5 мкм на довжині l = 50 мм.

6.5 Осьове биття шпинделя (рис.4.5).

В отвір шпинделя 1 встановлюють оправку 2 з кулькою 3. Вимірювальний прилад 4 встановлюють на нерухомій частині верстата так, щоб його плоский вимірювальний наконечник дотикався кульки оправки. Шпиндель верстата обертається не менше чим на два обер­ти в напрямку основного обертання.

Осьове биття дорівнює найбільшій алгебраїчній різниці пока­зань вимірювального приладу.

Д опустиме биття шпинделя - 5 мкм.

Рисунок 4. 5 - Осьове биття шпинделя

6.6 Перпендикулярність напрямку переміщення поперечного супорта до осі шпинделя (рис. 4.6).

Р

Рисунок 4. 6 – Перпендикулярність напрямку переміщення поперечного супорта до осі шпинделя

егульовану лінійку 2 встановлюють на шпинделі 1, а вимі­рювальний прилад 3 на поперечному супорті 4 так, щоб його вимірю­вальний наконечник дотикався робочої поверхні лінійки. Лінійку повертають навколо осі на 180° і її положення регулюють таким чином, щоб показання вимірювального приладу під час чергового підводу його наконечника до кінців лінійки були однаковими. Су­порт переміщують на всю довжину ходу в напрямку до осі шпинделя. Відхилення від перпендикулярності напрямку переміщення до­рівнює середньому арифметичному двох значень алгебраїчної різ­ниці показань приладу, одержаних при вимірюванні до та після повороту лінійки. Алгебраїчну різницю показань вимірювального приладу для кожного положення визначають початковими і кінцеви­ми показаннями. Допустиме відхилення 4 мкм. Відхилення допус­кається тільки в бік шпиндельної бабки.

6.7 Постійність положення револьверної головки в під­шипнику та фіксуючому пристрої (рис. 4.7).

В отворі револьверної головки 3 закріплюють контрольну оп­равку 2.

На корпусі револьверного супорта встановлюють вимірювальний прилад так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твір­ної контрольної оправки та був до неї перпендикулярним. Вимі­рювальний наконечник повинен бути розташований на відстані L=100 мм від осі револьверної головки.

Р исунок 4.7 - Постійність положень револьверної головки в підшипникові і фіксуючому пристрої

На револьверну головку діють силою Р=50 Н, що прикладена на відстані 500 мм від осі револьверної головки, послідовно в напрямку повороту головки та в протилежний бік.

Зміщення при кожному положенні револьверної головки визна­чається алгебраїчною різницею показань вимірювального приладу при прикладенні сили +Р та -Р.

Вимірювання проводяться в усіх позиціях револьверної го­ловки.

Допустиме відхилення 8 мкм.

6.8 Паралельність осей отворів для інструментів в револь­верній головці до траєкторії переміщення револьверного супорта в вертикальній та горизонтальних площинах (рис. 4.8).

Контрольну оправку встановлюють в отвір револьверної го­ловки 1. Вимірювальний прилад 3 встановлюють на нерухомій частині верстата так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твірної оправки 2 і був перпендикулярним їй в площині виміру. В по­дальшому виміри аналогічні перевірці 6.4. Вимірюються всі от­вори р евольверної головки. Допустиме відхилення 4 мкм, довжи­на l=50 мм.

Рисунок 4.8 - Паралельність осей отворів для інструментів в револьверній головці до траєкторії переміщення револьверного супорта

6.9 Співвісність отворів для інструментів в револьвер­ній головці з віссю обертання шпинделя (рис.4.9).

К

Рисунок 4.9 - Співвісність отворів для інструментів в револьверній головці з віссю обертання шпинделя

олінчасту оправку з приладом 1 встановлюють в шпинде­лі. Контрольна оправка встановлюється в отвір револьверної головки 2.

Прилад встановлюють так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твірної контрольної оправки і був перпендикулярний їй. Обертаючи колінчасту оправку, обводять поперечний перетин конт­рольної оправки, який знаходиться від кола револьверної головки на відстані 20 мм. В перетині визначають найбільшу алгебраїчну різницю показань вимірювального приладу. Відхилення від співвісності визначають половиною найбільшого результату вимірів. Для запобігання впливу на результати вимірів відхилення від співвісності осі контрольної оправки та осі шпинделя вимірювання виконуються двічі. Перед повторним виміром контрольну оправку виймають з вузла і обертають навколо на 180°. Відхилення від співвісності дорівнює півсумі результатів двох вимірів. Вимірюють всі отвори револьверної головки. До­пустиме відхилення 10 мкм.

6.10 Постійність положення інструменту револьверної головки при повторних поворотах (рис. 4.10).

В отвір револьверної головки 1 закріплюють контрольну оправку 2.

В шпинделі автомата встановлюють вимірювальний прилад 3 так, щоб його вимірювальний наконечник дотикався твірної контрольної оправки і був перпендикулярним їй. Вимірювальний нако­нечник повинен розміщуватись на відстані 80 мм від кола (пе­риферії) револьверної головки.

Р

Рисунок 4.10 - Постійність положення револьверної головки при повторних поворотах

евольверну головку повертають на 360° (попередньо від­водять вимірювальний прилад поворотом шпинделя на 90° і після повороту револьверної головки повертають прилад в початкове положення). Визначають алгебраїчну різницю показань вимірюваль­ного приладу в початковому положенні револьверної головки та після повороту її на 360°.

Відхилення визначають як найбільшу алгебраїчну різницю ре­зультатів п'яти вимірів. Вимірюють в усіх позиціях револьверної головки. Допустиме відхилення 4 мкм.

7 Зміст звіту

Звіт за лабораторною роботою повинен включати:

1. Таблицю з зазначенням фактичного та допустимого відхи­лень контрольованого параметру.

№ перевірки	Контрольований параметр	Допустиме відхилення, мкм	Фактичне відхилення, мкм

2. Висновки за результатами випробувань.