Класи гормонів та інших біорегуляторів

Гормони, що синтезуються в ендокринних залозах (“справжні”, істинні гормони), секретуються в кров’яне русло і після перенесення спеціалізованими транспортними білками здійснюють свої біологічні ефекти, як правило, на відстані, тобто діють на віддалений чутливий орган або органи.

До “справжніх” гормонів належать:

– гормони гіпоталамуса та гіпофіза;

– гормони щитовидної залози;

– гормони паращитовидної залози;

– гормони ендокринних клітин підшлункової залози;

– гормони коркової частини наднирникових залоз;

– гормони чоловічих та жіночих статевих залоз;

– гормони епіфіза.

Близькі за біологічними функціями до гормонів фізіологічно активні сполуки, що є гуморальними регуляторними факторами неендокринного походження. Ці біорегулятори виробляються не в ендокринних залозах, а в спеціалізованих клітинах, які містяться в інших тканинних елементах, зокрема, в лімфоїдній системі, лейкоцитах, сполучній тканині, шлунку, кишечнику, нервовій системі, нирках, міокарді тощо, і мають назву гормоноподібних сполук (гормоноїдів), або тканинних гормонів (гістогормонів). На відміну від “справжніх” гормонів, що характеризуються дистантністю дії, гістогормони можуть справляти свій регулювальний вплив на чутливі до них

клітини-мішені на місці свого утворення (“ізокринна”, місцева дія). Загальною рисою у біорегуляторів різного походження є їх інформаційна функція, спрямована на контроль, регуляцію, модуляцію метаболічних і фізіологічних функцій чутливих біоструктур (інформони, інформофери).

Найбільш вивченими на даний час є такі класи біорегуляторів:

– гормони (“справжні” гормони);

– нейромедіатори та опіоїдні пептиди;

– фізіологічно активні ейкозаноїди;

– гормони та медіатори імунної системи;

– пептидні фактори росту (цитомедини, інтермедини);

– гастроінтестинальні гормони;

– пептиди кінінової системи;

– натрійуретичні пептиди серця та мозку.

Хімічна структура гормонів

За хімічною будовою всі гормони поділяють на такі класи:

1) білково-пептидні гормони (прості білки; глікопротеїни; пептиди): гіпоталамо- гіпофізарні гормони; гормони паращитовидної залози; гормони острівкової частини підшлункової залози; гастроінтестинальні гормони; нейропептиди; численні тканинні біорегулятори пептидної природи;

2) гормони — похідні амінокислот: гормони щитовидної залози; гормоноїди мозкової частини наднирникових залоз (катехоламіни); інші нейромедіатори з властивостями гістогормонів (серотонін, дофамін, гістамін); гормон епіфіза — мелатонін;

3) гормони стероїдної природи: глюкокортикоїди та мінералокортикоїди кори наднирникових залоз; чоловічі та жіночі статеві гормони; похідні вітаміну D;

4) біорегулятори — похідні арахідонової кислоти (ейкозаноїди): простагландини, простацикліни, тромбоксани, лейкотрієни.

Класифікація гормонів

За хімічною структурою

- стероїдні гормони: мінералокортикоїди, глюкокортикоїди

жіночі статеві гормони,чоловічі статеві гормони,гормонально активнаформа вітаміну Д

- похідні амінокислот: тиреоїдині гормони,катехоламіни ,мелатонін

- білково-пептидні гормони: Рилізинг-гормони,Вазопресин

Окситоцин,Гормони аденогіпофіза,Гормони підшлункової залози

Паратирин,Кальцитонін

За функціональними ефектами

- ефекторні

- тропні

- рилізинг-гормони

За значенням для організму

- гормони, що забезпечують фізичний, статевий і розумовий розвиток організму соматотропний гормон

гонадотропні гормони,статеві гормони,нейропептиди

- адаптивні гормони тиреоїдні гормони, глюкокортикоїди,АКТГ

- гомеостатичні гормони альдостерон

вазопресин, паратирин,інсулін.

За механізмом дії

- Гормони, що не проникають всередину клітин і взаємодіють зі своїми рецепторами, локалізованими в плазматичних мембранах клітини; до цієї групи належить більшість гормонів білково-пептидної природи та похідні амінокислот.

-Гормони, які для реалізації своєї специфічної дії проникають всередину клітин, де вони взаємодіють з внутрішньоклітинними цитозольними (в деяких випадках — ядерними) рецепторами; до цієї групи належать ліпофільні стероїди,а також тиреоїдні гормони.

За біологічними функціями

1. Гормони, що регулюють обмін вуглеводів, жирів, амінокислот: інсулін, глюкагон, глюкокортикоїди, адреналін.

2. Гормони, що регулюють водно-сольовий обмін: альдостерон, вазопресин, ангіотензин, натрійуретичний фактор передсердя.

3. Гормони, що регулюють обмін кальцію і фосфатів: паратгормон, кальцитонін, активні форми вітаміну D.

4. Гормони, що відповідають за репродуктивну функцію організму: андрогени, естрогени, прогестерон, гонадотропні гормони, пролактин.

5. Гормони, що регулюють функції периферичних ендокринних залоз: гормони гіпоталамуса, тропні гормони гіпофіза.

У останній класифікації не враховується поліфункціональність ряду гормонів. Наприклад, адреналін регулює не тільки обмін речовин, але й частоту серцевих скорочень, кров'яний тиск, зменшує спазм бронхів. Деякі гормони не включені в класифікацію за функціями, оскільки викликають різні зміни, серед яких не виділено первинних (тироксин, соматотропін).