- •1. Об’єкт та предмет планування дія-ті під-ва.
- •2. Характеристика етапів процесу планування.
- •3. Система планів на підприємстві, їх характеристика.
- •4. Стратегічне, Тактичне, Оперативне планування: сутність та відмінності між ними.
- •5. Розділи поточного плану.
- •6. Джерела інформації для процесу планування.
- •7. Система матеріальних норм і нормативів:сутність, види, призначення, відділи відповідальні за організацію розробок.
- •8. Система трудових норм і нормативів:сутність,види,призначення,відділи відповідальні за організацію розробок.
- •9. Організаційно-технічний розвиток підприємства:сутність,етапи планування.
- •10. Процес планування освоєння нової продукції
- •11. Джерела фінансування заходів плану організаційно-технічного розвитку підприємства
- •12. Механізм взаємодії планів.
- •П лан матеріального План виробництва і План праці з абезпечення реалізації продукції і заробітної
- •13. Структура плану обсягів продажу.
- •14. Характеристика етапів розробки виробничої програми.
- •15. Перерахунок асортименту «портфеля» замовлень на один вид продукції.
- •16. Оптимальна виробнича програма. Модель Конторовича.
- •17. Основні показники плану виробництва.
- •18. Етапи розробки виробничої програми.
- •19. Крива виробничих можливостей.
- •20. Виробнича потужність: сутність, види та її характеристика.
- •21. Показники виробничої потужності підприємства.
- •22. Характеристика фонду роботи обладнання.
- •23. Аналіз ефективності використання потужності підприємства.
- •24. Структура балансу виробничої потужності.
- •25. Баланс матеріальних ресурсів.
- •26. Етапи розробки плану матеріально-технічного забезпечення.
- •27. Розрахунок потреби підприємства у матеріальних ресурсах.
- •28. Розрахунок величини виробничих запасів.
- •29. Продуктивність праці: сутність, показники оцінки.
- •30. Фактори росту продуктивності праці.
- •31. Методи планування чисельності працівників.
- •32. Планування чисельності керівників , фахівців , службовців.
- •33. Показники використання персоналу.
- •34. Планування бюджету робочого часу працівників.
- •35. Характеристика складових фонду робочого часу.
- •36. Характеристика елементів тарифно-посадової системи.
- •37. Методи розрахунку планового фонду оплати праці на підприємстві.
- •38. Характеристика годинного , денного , та місячного фондів оплати праці.
- •39. Аналіз витрат підприємства за минулий період.
- •40. Зведений кошторис витрат на виробництво.
- •41. Характеристика кошторису витрат на утримання та експлуатацію обладнання та кошторису загальновиробничих витрат.
- •42. Методи розробки кошторису витрат на виробництво.
- •43. Характеристика економічних елементів витрат операційної діяльності.
- •44. Узагальнений перелік статей калькуляції для виробничої собівартості.
- •45. Витрати на збут. Адміністративні витрати.
- •46. Взаємозв’язок показників обсягу виробництва, витрат і прибутку.
- •47. Структура та характеристика фінансового плану підприємства.
- •48. Оперативне фінансове планування на підприємстві (Характеристика системи відповідних планів).
- •49. Планування виручки від реалізації: сутність, методи розрахунку.
- •50. Характеристика джерел фінансування підприємств.
- •51. Види собівартості.
- •52. Основні показники плану собівартості продукції.
- •53. Показники прибутку та методи їх планування.
- •54. Показники рентабельності.
- •55. Характеристика оборотних засобів.
- •56. Планування приросту власних оборотних коштів.
- •57. Характеристика форм організаційної структури планування.
- •58. Основні функції планово-економічного відділу.
- •59. Система показників оцінки якості планів.
- •60. Шляхи удосконалення системи планування на підприємстві.
- •61. Методи розподілу непрямих витрат.
- •62. Характеристика складових норм витрат.
49. Планування виручки від реалізації: сутність, методи розрахунку.
Для фінансової діяльності підприємства будь-якого галузевого спрямування виручка від реалізації має виключне значення з точки зору забезпечення умов для нормальної життєдіяльності, тобто, на плануванні виручки від реалізації базується все фінансове планування підприємства.
Планування обсягу реалізації і надходження виручки від реалізації фінансова служба підприємства здійснює з залученням інформації, якою володіють інші функціональні підрозділи – ПЕВ (планово-економічний відділ), відділ збуту, бухгалтерія. Плановий обсяг реалізації обчислюється за “рівнянням товарного балансу”:
Р = Зп + Т – Зк.
де Зп, Зк - залишки нереалізованої, а також реалізованої, але не оплаченої продукції відповідно на початок і кінець планового періоду;
Т – обсяг товарної продукції.
У практиці використовують два методи розрахунку планового обсягу виручки від реалізації:
метод поасортиментного (прямого) рахунку;
метод укрупненого розрахунку, виходячи з плану виробництва продукції в цілому.
Перший метод – прямий розрахунок реалізації кожного найменування товарів і послуг, що виробляються, реалізуються, продаються замовникам – простий за технікою, наочний, найточніший, але дуже трудомісткий (особливо незручний при великій номенклатурі продукції, більше 100 найменувань). Суть даного методу полягає в тому, що для кожної асортиментної позиції визначають:
очікувані вхідні залишки нереалізованої товарної продукції та реалізованої, але не оплаченої продукції на початок планового періоду;
планові вихідні залишки такої продукції на кінець планового періоду;
обсяг реалізованої продукції у натуральному виразі, для якої завершені розрахунки з покупцями;
обсяг виручки від реалізації у вартісному виразі (без ПДВ, акцизного збору).
На багатьох підприємствах обсяг виручки від реалізації продукції планують укрупненим методом, тобто без розрахунків для кожного виду продукції, а в цілому для усієї продукції, що виробляється на підприємстві.
50. Характеристика джерел фінансування підприємств.
Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здача в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов’язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов’язання боржників, державні субсидії тощо.
Розрізняють також фінансування за рахунок власних і залучених коштів. До залучених коштів належать ті, які треба повертати, тобто:
банківські кредити;
позики інших підприємств;
кошти від випуску векселів та інших боргових зобов’язань;
кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству;
іноземні інвестиції.
Решта коштів виступає як власний капітал. При цьому кожне підприємство повинно забезпечувати оптимальне співвідношення власного й залученого капіталу.
Однією із форм фінансування є кредит, тобто платне надання підприємству грошових коштів або інших цінностей у борг на певний час. Залучення кредитів розширює фінансові можливості підприємства, але одночасно створює ризик, пов’язаний із необхідністю повернення боргів у майбутньому і сплати відсотків за користування позиченими коштами.