19. Крива виробничих можливостей.
У ринковій економіці основним обмеженням планових обсягів виробництва товарів і послуг є обмеженість ресурсів. Внаслідок обмеженості економічних ресурсів та межі, яку вони ставлять перед будь-якою виробничою діяльністю, обсяг виробництва на кожному підприємстві обмежується різними факторами. Для усіх видів продукції, яка виробляється, та необхідних ресурсів існує крива виробничих можливостей.
Кожна точка на цій кривій – це максимальний обсяг двох виробів В1, В2. Щоб здійснити найкращі варіанти виробництва двох товарів на підприємстві, необхідно забезпечити повну зайнятість усіх наявних ресурсів. Можливе поєднання на кривій випуску товарів В1 і В2 в точках А, B, С, D, Е та інших визначають максимальну їх кількість, яку можна одержати при повному використанні наявних ресурсів. Усі точки, які знаходяться поза кривою виробничих можливостей, є або недосяжними (К – за межами кривої), або не приводять до повного використання ресурсів (L – в межах кривої).
B2
K
С
В
A
4
3
L
D
2
1
E
B1
3
5
4
2
1
0
Рисунок 4.2 – Крива виробничих можливостей
20. Виробнича потужність: сутність, види та її характеристика.
Конкретним виявом виробничих можливостей кожного підприємства є його виробнича потужність, під якою розуміють максимально можливий випуск продукції в номенклатурі і кількісних співвідношеннях, встановлених планом, з врахуванням повного використання обладнання і площ при застосуванні прогресивної технології, організації виробництва і праці.
Прийнято розрізняти теоретичну, практичну, нормальну та інші види виробничої потужності.
Теоретична виробнича потужність – це обсяг господарських операцій, якого можна досягти в ідеальних умовах роботи з мінімально можливими негативними результатами. Це максимально можливий вихід продукції, який називають паспортною виробничою потужністю підприємства.
Практична виробнича потужність визначає найвищий рівень виробництва, який досягається при збереженні прийнятного ступеня ефективності з врахуванням допустимих або неминучих втрат робочого часу, пов’язаних з ремонтом обладнання і режимом роботи підприємства.
Нормальна виробнича потужність характеризує середній рівень господарської діяльності, достатній для задоволення попиту на товари і послуги, які виробляються підприємством протягом декількох років з врахуванням сезонних і циклічних коливань попиту, тенденцій його росту або спаду.
Планова виробнича потужність відповідає річній нормальній виробничій потужності підприємства.
Правильне планування виробничої потужності має важливе значення не тільки для раціонального використання ресурсів, але і для стабілізації виробництва і насичення ринку необхідними товарами. У ринкових умовах виробнича потужність за своєю суттю визначає річний обсяг пропозиції підприємства, який враховує наявність і використання ресурсів, рівень і зміну діючих цін та інші фактори. Будучи величиною динамічною, виробнича потужність повинна бути збалансована з виробничою програмою, тобто, необхідно досягти рівноваги між попитом і пропозицією на продукцію і послуги.