Можна визначити через зовнішні сили, що діють на тіло, а ці внутрішні сили характеризуються:

в) механічним напруженням;

2A23 Величину, що дорівнює відношенню результуючих пружних сил до площі перерізу тіла на яку вони діють, називають:

г) механічним напруженням;

2A24 Рівність виражає:

д) модуль Юнга.

2A25 Зовнішня сила, що припадає на одиницю площі поперечного перерізу стержня під час процесу деформації, називається:

а) зусиллям;

2A26 Якщо діюча сила пружності напрямлена перпендикулярно до поверхні , то напруження, що виникає в тілі називаються:

б) нормальним;

2A27 Якщо діюча сила пружності напрямлена по дотичній до поверхні , то напруження, що виникає в тілі називаються:

в) тангенціальним;

2A28 Рівність виражає:

в) відносну деформацію;

2A29 Рівність виражає:

в) залежність напруження від деформації;

2A30 Фізична величина, яка чисельно дорівнює механічному напруженню при відносній деформації стержня рівній одиниці, носить назву:

б) модуль Юнга;

2A31 Рівність стосується:

в) фізичного змісту модуля Юнга;

2A32 Рівність описує:

в) коефіцієнт сили пружності;

2A33 Рівність виражає:

в) закон Гука;

2A34 Рівність описує:

в) відносну поперечну деформацію;

2A35 Рівність описує:

в) коефіцієнт Пуассона;

2A36 Відношення відносної поперечної деформації тіла до відносної поздовжньої деформації називають:

б) коефіцієнтом Пуассона;

2A37 Рівність описує:

в) відносний зсув;

2A38 Рівність описує:

в) абсолютний зсув;

2A39 Рівність виражає:

в) сколююче зусилля;

2A40 Рівність виражає:

в) відносний зсув пропорційний сколюючому зусиллю;

2A41 Рівність описує:

в) закон Гука при деформації зсуву;

2A42 Рівність описує

в) процес деформації;

2A43 Рівність описує:

в) процес об’ємної деформації;

2A44 Рівність описує:

в) процес деформації;

2A45 Деформацію, що виникає в стержні, коли один кінець його закріпити, а другий закручувати, називають:

б) крученням;

2A46 Рівність виражає:

в) закон Гука при деформації кручення;

2A47 Рівність виражає:

в) коефіцієнт жорсткості стержня на кручення;

Задачі рівня складності b

2B1 Твердження є невірним:

а) довільне тіло, що отримало яку-небудь горизонтальну швидкість відносно Землі, зберігає її, і для його зупинки кожен раз ми повинні затратити деяке зусилля;

2B2 Твердження є невірним:

б) довільне тіло, що отримало яку-небудь горизонтальну швидкість відносно Землі, зберігає її, і для його зупинки затрати зусилля є непотрібними;

2B3 Твердження є невірним:

в) під час неперервного зменшення впливу оточуючих тіл, горизонтальний рух любого тіла відносно Землі необмежено наближається до рівнозмінного криволінійного руху;

2B4 Твердження є невірним:

г) тіла, вільні від зовнішнього впливу, не зберігають стан спокою або рівномірного прямолінійного руху відносно Землі;

2B5 Твердження є невірним:

д) усі системи відліку, для яких виконується перший закон Ньютона, отримали назву неінерціальних систем відліку; землю ми можемо вважати інерціальною системою лише для вказаних обмежених інтервалів часу і віддалей.

2B6 Твердження є невірним:

а) дії навколишніх тіл не можуть змінити модуль і напрямок швидкості даного тіла;

2B7 Твердження є невірним:

б) дія навколишніх тіл призводить до виникнення прискорення і цим не змінює стан руху даного тіла;

2B8 Твердження є невірним:

в) всі дії тіл одне на одне не є двосторонніми, хоча і носять характер взаємодії; г) усякій дії є рівна за модулем і протилежна за напрямом протидія;

2B9 Твердження є невірним:

г) усякій дії ніколи немає рівної за модулем і протилежної за напрямом протидії;

2B10 Твердження є невірним:

д) дві сили завжди можуть компенсувати одна одну, навіть якщо вони прикладені до різних точок.

2B11 Твердження є невірним:

а) дія навколишніх сил на тіло, призводить до виникнення прискорення, величина прискорення не залежить від властивостей рухомого тіла, які називають інертними;

2B12 Твердження є невірним:

б) маса скалярна величина, вона не є адитивною, тобто, маса тіла не дорівнює сумі мас всіх частинок цього тіла, відповідно, маса довільної механічної системи не дорівнює сумі мас всіх матеріальних точок, на які уявно можна розбити цю систему;

2B13 Твердження є невірним:

в) другий закон Ньютона справедливий не лише в інерціальних системах відліку

2B14 Твердження є невірним:

г) взаємозв’язок між трьома основними характеристиками тіл знаходиться у фізичному змісті першого закону Ньютона;

2B15 Твердження є невірним:

д) під час дії на тіло або матеріальну точку кількох сил виконується принцип незалежності рухів.

2В16 Твердження є невірним:

а) За принципом незалежності дії сил результуюче прискорення визначається векторним добутком усіх прискорень, а рівнодійна сила − наведеною формулою Силу F називають рівнодійною або головним вектором зовнішніх сил.

2B17 Твердження є невірним:

б) Якщо дві сили, прикладені до однієї точки, і напрямлені під деяким кутом одна до одної, то рівнодійна цих сил визначається за правилом векторного добутку, а її модуль за формулою: .

2B18 Твердження є невірним:

в) Не знаючи механічних властивостей твердих тіл, рідин, газів, ми все ж зможемо розв’язувати основні завдання механіки, а саме: за відомими прискореннями розрахувати механічний рух.

2B19 Твердження є невірним:

г) Для розуміння природи тих чи інших сил, необов’язково вивчити механічні властивості тіл, достатньо розглянути рух, який може відбуватися між тілами.

2B20 Твердження є невірним:

д) Зауважимо також, що і окремі частини тіл у вільному стані ніколи не здатні зберігати незмінним своє розміщення одні відносно одних.

2B21 Твердження є невірним:

а) На основі спостережень за здатністю тіл зберігати свою форму і об’єм в умовах Землі, усі тіла поділили на три групи: тверді, кристалічні і аморфні.

2B22 Твердження є невірним:

б) Твердими тілами називають такі тіла, які у вільному стані здатні зберігати лише форму, а об’єм − змінним, тобто не такими, яких їм надали.

2B23 Твердження є невірним:

в) Зауважимо також, що і окремі частини твердих тіл у вільному стані не здатні зберігати незмінним своє розміщення одні відносно одних.

2B24 Твердження є невірним:

г) Рідинами називають такі тіла, які в земних умовах не здатні зберігати об’єм, але здатні зберігати форму. До характеристики рідин додамо ще й те, що всі її частини не здатні вільно рухатись одна відносно одної.

2B25 Твердження є невірним:

д) Газоподібними тілами або газами називають такі тіла, які в земних умовах здатні зберігати і об’єм, і форму.

2B26 Твердження є невірним:

а) Механічний рух не завжди супроводжується втратами енергії.

2B27 Твердження є невірним:

б) Сили тертя − це сили, що виникають у процесі руху одних тіл, або їхніх частин по поверхні інших, вони напрямлені по напрямку руху тіл і перешкоджають відносному їх переміщенню.

2B28 Твердження є невірним:

в) Тертя, що виникає під час відносного переміщення твердих тіл, які дотикаються, називається внутрішнім або сухим.

2B29 Твердження є невірним:

г) Тертя, що виникає під час відносного руху між твердим тілом і рідиною або газом, а також між шарами цих середовищ, називають зовнішнім, або в’язким.

2B30 Твердження є невірним:

д) Саме по собі зовнішнє тертя поділяють на сухе і мокре.

2B31 Твердження є невірним:

а) Величина сил тертя спокою може приймати значення від нуля до деякого мінімального значення, після якого починає діяти сила тертя ковзання (кочення).

2B32 Твердження є невірним:

б) Сила тертя ковзання завжди є трошки більшою, за силу тертя спокою: .

2B33 Твердження є невірним:

в) Максимальна сила тертя спокою визначається тим, що сила тертя спокою пропорційна тиску:

2B34 Твердження є невірним:

г) Безрозмірний коефіцієнт пропорційності μ, називають коефіцієнтом тертя кочення.

2B35 Твердження є невірним:

д) При одній і тій же силі нормального тиску максимальна сила тертя спокою (а отже, і коефіцієнт μ) залежить від фізичної природи тіл, що дотикаються та їх відносної швидкості.

2B36 Твердження є невірним:

а) При однаковій силі нормального тиску максимальна сила тертя спокою залежить від площі дотику цих поверхонь.

2B37 Твердження є невірним:

б) При збільшенні якості (чистоти) оброблених поверхонь, що дотикаються, сили тертя спокою і ковзання зменшуються.

2B38 Твердження є невірним:

в) У грубо обробленої поверхні основну роль у виникненні сил тертя відіграє молекулярне зчеплення, а при високій чистоті поверхні − зчеплення нерівностей.

2B39 Твердження є невірним:

г) Максимальна сила тертя спокою не залежить від того, скільки часу тіла знаходяться у контакті одне з одним.

2B40 Твердження є невірним:

д) При значній силі нормального тиску і довготривалому контакті відбувається пластична деформація виступів на поверхні тіл. Через «сплющення» виступів збільшується площа контакту і зростає роль молекулярного зчеплення, а це сприяє злипанню тіл і призводить до зниження максимальної сили тертя спокою.

2B41 Твердження є невірним:

а) Сила тертя ковзання, що діє на одне з двох взаємодіючих тіл, має напрям що співпадає зі швидкістю цього тіла по відношенні до другого.

2B42 Твердження є невірним:

б) Модуль сили тертя ковзання не залежить від матеріалу тіл та стану поверхонь, а також від відносної швидкості руху тіл.

2B43 Твердження є невірним:

в) Зі збільшенням швидкості сила тертя ковзання спочатку зростає, а потім знову починає спадати.

2B44 Твердження є невірним:

г) Збільшення сили тертя ковзання при невеликих швидкостях пояснюється тим, що під час руху тіла, мікроскопічні виступи, які є на його поверхні, не встигають «западати» в заглиблення поверхні другого тіла як це є під час спокою. Оскільки деформуються лише верхівки виступів, то сила пружного опору збільшується.

2B45 Твердження є невірним:

д) А зменшення сили тертя ковзання при великих швидкостях, пов’язане з руйнуванням виступів і їх роздробленням.

2B46 Твердження є невірним:

а) Нагрівання поверхонь, що труться, пояснюється тим, що під час «зриву» зачеплених виступів, вони вже не коливаються, і не перетворюють тим самим в теплоту енергію пружної деформації.

2B47 Твердження є невірним:

б) Сили тертя ковзання не залежать від сили нормального тиску на поверхню ковзання.

2B48 Твердження є невірним:

в) При однаковій швидкості сила тертя ковзання більша у тому випадку, де меншою є сила нормального тиску.

2B49 Твердження є невірним:

г) Коефіцієнт тертя ковзання не залежить від матеріалу і стану поверхні тіла, а лише від відносної швидкості руху.

2B50 Твердження є невірним:

д) Кочення відрізняється від обертання як такого тим, що під час кочення «миттєва» вісь, навколо якої крутиться тіло не може змінювати свою орієнтацію відносно двох точок на тілі, які є діаметрально протилежними, а під час обертання тіла це відбувається.

2B51 Твердження є невірним:

а) Коефіцієнт тертя кочення є величина безрозмірна.

2B52 Твердження є невірним:

б) Коефіцієнт тертя кочення залежить від швидкості кочення і радіусу тіла, але не залежить від матеріалу, з якого виготовлені тіла, що взаємодіють, і від стану чистоти поверхні.

2B53 Твердження є невірним:

в) Коефіцієнт тертя кочення збільшується зі збільшення твердості матеріалів і чистоти обробки поверхні.

2B54 Твердження є невірним:

г) Сила тертя кочення для тіл з тих самих матеріалів є більшою ніж сила тертя ковзання.

2B55 Твердження є невірним:

д) В техніці підшипники кочення мають менше застосування ніж підшипники ковзання.

2B56 Твердження є невірним:

а) Якою саме буде деформація залежить лише від природи тіла, а не від прикладених сил.

2B57 Твердження є невірним:

а) Під час деформації тіла не відбувається зміщення його частинок відносно положень рівноваги в інші положення.

2B58 Твердження є невірним:

а) Зміщенню частинок тіла відносно положень рівноваги під час явища деформації протидіють сили внутрішнього тертя.

2B59 Твердження є невірним:

а) В механіці розглядають як зовнішні сили, що діють між окремими частинками деформованого тіла.

2B60 Твердження є невірним:

а) Сили, що протидіють зміщенню частинок тіла в процесі його деформації мають не електричне походження і не є результуючими сил притягання і відштовхування між зарядженими частинками.

2B61 Твердження є невірним:

а) Внутрішню силу, що діє на одиницю площі перерізу стержня, називають внутрішнім напруженням або просто сколюючим зусиллям, що виникає під дією зовнішньої сили.

2B62 Твердження є невірним:

а) Для неоднорідного тіла (стержня) при неоднорідній деформації напруження дорівнює зусиллю.

2B63 Твердження є невірним:

а) Означення модуля Юнга має неформальний характер.

2B64 Твердження є невірним:

а) Відносне видовження є прямо пропорційним сколюючому зусиллю.

2B65 Твердження є невірним:

а) Величина, обернена до коефіцієнта пружності, називається коефіцієнтом Пуассона.

2B66 Твердження є невірним:

а) Внутрішню силу, що діє на одиницю площі перерізу стержня, називають внутрішнім напруженням або просто модулем Юнга, що виникає під дією зовнішньої сили.

2B67 Твердження є невірним:

а) Для однорідного тіла (стержня) при однорідній деформації напруження обернено пропорційне зусиллю.

2B68 Твердження є невірним:

а) При малих деформаціях напруження, що виникає всередині тіла, є оберненопропорційним до відносної деформації.

2B69 Твердження є невірним:

а) Під час деформації розтягу чи стиску відбувається зміна обємних розмірів тіл, яка характеризується відносним поперечним стиском чи розтягом.

2B70 Твердження є невірним:

а) Відносне видовження є обернено пропорційним розтягуючому зусиллю.

2B71 Твердження є невірним:

а) Модуль Юнга залежить лише від матеріалу стержня (конструкції) а не від його фізичного стану (температури, попередньої обробки).

2B72 Твердження є невірним:

а) Коефіцієнт Пуассона залежить не тільки від матеріалу а є величина стала для кожної температури, яка характеризує пружні властивості ізотропних тіл.

2B73 Твердження є невірним:

а) При малій деформації відносний зсув дорівнює виміряному в градусах куту зсуву.

2B74 Твердження є невірним:

а) Коефіцієнт зсуву − константа, що залежить не лише від роду матеріалу…

2B75 Твердження є невірним:

а) Модуль зсуву − це величина, пропорційна до коефіцієнта зсуву.

2B76 Твердження є невірним:

а) При статичній та однорідній деформації пружне тангенціальне напруження, що виникає в тілі, буде оберненим по модулю, але рівним за напрямком сколюючому зусиллю.

2B77 Твердження є невірним:

б) Відносний зсув є оберненопропорційним до сколюючого зусилля.

2B78 Твердження є невірним:

в) Сколююче зусилля чисельно дорівнює силі, що діє на одиницю площі поверхні і спрямоване по нормалі (перпендикулярно) до цієї поверхні.

2B79 Твердження є невірним:

г) Для більшості однорідних ізотропних тіл модуль зсуву чисельно дорівнює модулю Пуассона.

2B80 Твердження є невірним:

д) Модуль зсуву − це величина, що пропорційна до коефіцієнта зсуву.

2B81 Твердження є невірним:

а) Деформації розтягу (стиску) і зсуву належать до неоднорідних деформацій (всі елементи тіла деформовані неоднаково).

2B82 Твердження є невірним:

б) Неоднорідні деформації − це такі деформації тіл під час яких при переході від однієї точки до іншої елементи тіла деформовані однаково.

2B83 Твердження є невірним:

в) До однорідних деформацій належать деформації кручення і згину.

2B84 Твердження є невірним:

г) Між модулями пружності N і E та коефіцієнтом Пуассона існує зв'язок, оскільки вони є характеристиками різних процесів, під час яких відбувається переміщення атомів у кристалічній ґратці під дією зовнішніх сил.

2B85 Твердження є невірним:

д) При статичній та однорідній деформації пружне тангенціальне напруження, що виникає в тілі, буде рівним по модулю, і за напрямком сколюючому зусиллю.

2B86 Твердження є невірним:

а) Якщо зовнішня сила, що діє на тіло, розподілена не по всій його поверхні, то зумовлена нею деформація буде об’ємною.

2B87 Твердження є невірним:

б) Деформація усестороннього стиску (розтягу) або об’ємна деформація, це така деформація, під час якої відбувається не лише зміна об’єму, і форма не залишається тією ж.

2B88 Твердження є невірним:

в) Поздовжній розтяг (стиск) тіла супроводжується поперечним звуженням (потовщенням), але це не призводить до зміни об’єму тіла.

2B89 Твердження є невірним:

г) Величиною об’ємної деформації є абсолютна зміна довжини.

2B90 Твердження є невірним:

д) Коефіцієнтом стисливості є фізична величина, яка чисельно дорівнює абсолютній зміні об’єму тіла при усесторонній дії на нього тиску рівного одиниці.

2B91 Твердження є невірним:

а) Кручення − деформація однорідного зсуву, − вона виникає в стержні, якщо один кінець його закріпити, а другий − закручувати.

2B92 Твердження є невірним:

а) При крученні різні поперечні перерізи стержня будуть повертатися на однакові кути відносно закріпленої основи стержня.

2B93 Твердження є невірним:

а) Під час кручення об’єм тіла змінюється, оскільки змінюються і переріз і довжина стержня.

2B94 Твердження є невірним:

а) Кут, на який повернеться основа стержня під час деформації кручення, називають кутом зсуву або кутом кручення.

2B95 Твердження є невірним:

а) Кут закручування верхньої площини, при деформації кручення, пропорційний силі, прикладеній по дотичній до поверхні у нижній частині стержня.

2B96 Твердження є невірним:

а) Під час закручування стержня в ньому в середині виникають сили пружності, які створюють пружні напруження, що неврівноважують зовнішній момент закручування.

2B97 Твердження є невірним:

б) Пружні властивості реальних тіл в залежності від їхньої деформації, вивчають за так званою діаграмою сил тертя.

2B98 Твердження є невірним:

в) З діаграми деформації видно, що закон Гука виконується в досить широких межах зміни деформацій і напружень.

2В99 Твердження є невірним:

г) Верхню межу напруження при якій ще виконується лінійна залежність між і називають межею текучості.

2B100 Твердження є невірним:

д) Граничне напруження, при якому ще не виникає залишкова деформація, називають межею текучості.

2B101 Твердження є невірним:

а) За межею пружності в тілах виникають деформації, що не зберігаються після припинення дії зовнішніх сил, це − так звана, зона текучості.

2B102 Твердження є невірним:

б) Якщо повторно деформувати тіло в області між межею пропорційності та межею пружності, то межа пружності його зменшиться.

2B103 Твердження є невірним:

в) Зростання межі пружності тіла внаслідок його повторних деформацій називають межею міцності.

2B104 Твердження є невірним:

г) Напруження, при якому виявляється помітна залишкова деформація (~0,2%), називають межею пропорційності.

2B105 Твердження є невірним:

д) За межею текучості лежить область пропорційності − неперервне зростання деформації тіла з часом при майже сталому напруженні.

2B106 Твердження є невірним:

а) Максимальне напруження , що виникає в тілі перед початком його руйнування, називають межею пропорційності.

2B 107 Твердження є невірним:

б) При напруженнях нижче межі пропорційності в одному з перерізів тіла його діаметр зменшується і утворюється «шийка», в якій відбувається руйнування.

2B108 Твердження є невірним:

в) Пружність і пластичність тіл не залежить від температури, тиску та структури матеріалу.

2B109 Твердження є невірним:

г) Після початку дії зовнішньої сили, деформація досягає певного значення відразу, а не через деякий проміжок часу.

2B110 Твердження є невірним:

д) Після припинення дії зовнішньої сили, деформація зникає миттєво.

2B111 Твердження є невірним:

а) При зміні зовнішнього навантаження залежність напруження, що виникає в тілі, (під час розтягу, стиску), від відносного видовження виражається кривою яку називають петлею непружного гістерезису.

2B112 Твердження є невірним:

б) Явище пружного гістерезису полягає у співпаданні деформації від зміни напруження.

2B113 Твердження є невірним:

в) Площа петлі гістерезису є обернено пропорційною до енергії, яка виділяється в тілі (спричинює нагрівання) при кожному циклі періодично змінюваної деформації.

2B114 Твердження є невірним:

г) Для зменшення нагрівання, яке негативно впливає на пружні властивості тіл, важливі деталі машин виготовляють з матеріалів з широкою петлею гістерезису.

2B115 Твердження є невірним:

д) Пояснення пружної післядії та гістерезису базується на внутрішній будові тіл, бо всі тіла і навіть монокристали, складаються з мікроскопічних областей, які певним чином ізольовані.