6. Відтворення населення

Визначення категорії „відтворення населення”; типи відтворення населення; режими відтворення населення (перерахувати і охарактеризувати); види руху населення (перерахувати і охарактеризувати);

Відтворення населення – це історично і соціально-економічно обумовлений процес постійного і безперервного відновлення людських поколінь.

Види руху: природний, міграційний (механічний або просторовий), соціальний і економічний.

Типи відтворення:

1. традиційний (екстенсивний) тип – висока нерегульована народжуваність, висока смертність, невисокі темпи зростання чисельності населення, висока частка в структурі населення молоді.

2. сучасний (інтенсивний) тип – зниження рівня народжуваності та смертності, зростання середньої тривалості життя, невисокі темпи зростання чисельності населення, зростання частки людей похилого віку в структурі населення

Режими:

1. розширений – перевищення народжуваності над смертністю. Чисельність населення зростає за рахунок природного приросту.

2. Простий – чисельність народжуваних дорівнює чисельності померлих. Чисельність населення практично постійна.

3. Звужений – чисельність померлих перевищує чисельність народжених. Чисельність населення зменшується за рахунок від’ємного природного приросту.

7. Економічно активне(еан) і економічно неактивне населення(енан) за методикою моп

Класифікація населення; поняття категорії „ЕАН”, його структура (розкрити зміст кожної складової); склад ЕНАН.

Економічне активне населення – це частина обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг.

ЕАН складається з зайнятих економічною діяльністю та безробітних.

Зайняті економічною діяльністю – це особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду, за наймом на умовах повного або неповного робочого часу. Це особи які працювали не менше 4 години незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна робота.

Безробітні – це особи 15-70 років, які: не мають роботи(прибуткового заняття), шукаються роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів.

Економічно неактивне населення – це особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні:

• учні, студенти, курсанти денної форми навчання;

• особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;

• особи, що одержують пенсії за інвалідністю;

• особи, які зайняті в домашньому господарстві вихованням дітей та доглядом за хворими.

• особи, які зневірилися знайти роботи, припинили її пошуки

8. Характеристика соціально-трудових відносин (ств)

Поняття категорії «Соціально-трудові відносини»; класифікація видів СТВ (надати характеристику; рівні СТВ)

Соціально-трудові відносини – це об’єктино існуюча взаємозалежність і взаємодія суб’єктів цих відносин у процесі праці, які націлені на регулювання якості трудового життя.

Типи СТВ:

1. принцип солідарності (ідеальний тип СТВ) – спільна відповідальність людей, яка ґрунтується на особистій відповідальності та згоді, однодумності та спільності інтересів.

2. Державний патерналізм – головну роль у вирішенні СТВ має держава. Працівник із суб’єкта відносин перетворюється на об’єкт.

3. Субсидіарність – полягає у збережені прагнення людини до самостійності та самореалізації і покликана запобігти перенесенню відповідальності на інших суб’єктів СТВ.

4. Соціальне партнерство – на засадах соціального миру забезпечується узгодження найважливіших соціально-трудових інтересів роботодавців та найманих працівників.

5. Конфлікт – випадок загострення протиріч у трудових відносинах.

6. Дискримінація – це обмеження прав суб’єктів СТВ, яке перешкоджає їм доступ до рівних можливостей на ринку праці.

Рівні:

1. індивідуальний - суб’єктами можуть бути: працівник – працівник, роботодавець – роботодавець, працівник- роботодавець;

2. груповий – відносини між різними об’єднаннями роботодавців; між різними об’єднаннями профспілок; між об’єднаннями роботодавців та об’єднаннями профспілок.

3. Змішаний рівень: працівник – держава; роботодавець – держава; між державами тощо.

Також існує рівень держава, регіону, галузі, підприємства.