
- •1. Предмет і задачі психології
- •2. Основні галузі психології
- •3. Психологія в системі знань людини
- •4. Методи психологічного дослідження
- •Організаційні методи:
- •Емпіричні методи
- •5. Психодіагностичні методи
- •Прийоми обробки даних
- •6. Історія виникнення психологічної науки
- •7. Основні історичні етапи розвитку психології
- •8. Англо-американські напрямки психологічної думки XX століття
- •Біхевіоризм
- •Когнітивна психологія
- •Гуманістична (екзистенціальна) психологія
- •9.Основні напрямки в німецькій психології XX століття Гештальтпсихологія
- •Глибинна психологія
- •14. Психіка й особливості побудови мозку
- •16. Характеристики аналізаторів
- •17. Види відчуттів
- •19. Основні властивості сприйняття
- •20. Порушення сприйняття
- •21. Загальна характеристика уваги. Функції і види уваги.
- •22. Властивості уваги
- •23. Загальні поняття про пам'ять, фізіологічні основи пам'яті
- •24. Види пам'яті
- •26. Загальна характеристика уяви
- •27. Види уяви
- •28. Поняття про мислення і класифікація явищ мислення
- •29. Розвиток мислення в персоногенезе
- •30. Розумові операції
- •31. Форми мислення
- •32. Види мислення
- •34. Розумовий процес
- •35. Якості мислення і структура інтелекту
- •36. Розлади мислення
- •37. Поняття про емоції
- •38. Емоційні якості особистості
- •39. Фізіологічні основи емоцій і почуттів
- •40. Властивості і види емоцій
- •41. Конфліктні емоційні стани (стрес, афект, фрустрація).
- •42. Вищі емоції - почуття
- •43. Воля. Вольові якості особистості.
- •44. Структура вольової дії.
- •45. Поняття і класифікація психічних станів.
- •50. Специфічні стани психіки людини.
- •51. Поняття і структура особистості
- •58. Поняття про темперамент і його фізіологічні основи
- •59. Типи темпераменту і їхні психологічні характеристики
- •60. Облік темпераменту в діяльності
- •62. Характер і його формування
- •63. Типологія характеру
- •64. Акцентуації характеру по к.Леонгарду
43. Воля. Вольові якості особистості.
Воля - свідоме регулювання людиною своїми поведінкою і
діяльністтю, зв'язана з подоланням внутрішніх і зовнішніх перешкод. Воля - це здатність людини, що виявляється в саморегуляції поведінки.
Основні ознаки вольового акта: а) додаток зусиль для виконання вольового акта; б) наявність продуманого плану здійснення поведінкового акта; в) посилена увага до поведінкового акта і відсутність безпосереднього задоволення, одержуваного в процесі й у результаті його виконання; г) нерідко зусилля волі спрямовані не тільки на перемогу над обставинами, скільки на подолання самого себе.
Вольова регуляція поводження складається з оптимальної мобілізованості особистості, концентрації активності в необхідному напрямку.
Головну психологічну функцію волі складає посилення мотивації й удосконалювання на цій основі регуляції дій. Цим вольові дії відрізняються від імпульсивних, тобто дій, чинених мимоволі і недостатньо контрольованих свідомістю.
На рівні особистості прояв волі знаходить своє вираження в таких властивостях як сила волі (ступінь необхідного вольового зусилля для досягнення мети), наполегливість (уміння людини мобілізувати свої можливості для тривалого подолання труднощів), витримка (уміння гальмувати дії, почуття, думці, що заважають здійсненню прийнятого рішення), енергійність. Це - первинні (базові) вольові особистісні якості, що визначають більшість поведінкових актів.
Вторинні вольові якості розвиваються в онтогенезі пізніше, ніж первинні: рішучість (уміння приймати і запроваджувати в життя швидкі, обґрунтовані і тверді рішення), сміливість (уміння побороти страх і йти на виправданий ризик заради досягнення мети, незважаючи на небезпеці для особистого благополуччя), самовладання (уміння контролювати почуттєву сторону своєї психик), впевненість у собі.
Третинні вольові якості зв'язані з моральними: відповідальність (якість, що характеризує особистість з погляду виконання нею моральних вимог), дисциплінованість (свідоме підпорядкування свого поводження загальноприйнятим нормам, установленому порядку), принциповість (вірність визначеній ідеї в переконаннях і послідовне проведення цієї ідеї в поводженні), обов'язковість (уміння добровільно покласти на себе обов'язок і виконати їх). Сюди ж відносяться якості волі, зв'язані, з відношенням людини до праці: діловитість, ініціативність (уміння працювати творчо), організованість (розумне планування й упорядкування своєї праці), ретельність (старанність, виконання в термін доручень і своїх обов'язків). Третинні якості волі звичайно формуються тільки до підліткового віку, тобто моменту, коли вже мається досвід вольових дій.
Формування вольових якостей особистості можна розглядати як рух від первинних до вторинного і далі - до третинних якостей.