
- •1. Предмет і задачі психології
- •2. Основні галузі психології
- •3. Психологія в системі знань людини
- •4. Методи психологічного дослідження
- •Організаційні методи:
- •Емпіричні методи
- •5. Психодіагностичні методи
- •Прийоми обробки даних
- •6. Історія виникнення психологічної науки
- •7. Основні історичні етапи розвитку психології
- •8. Англо-американські напрямки психологічної думки XX століття
- •Біхевіоризм
- •Когнітивна психологія
- •Гуманістична (екзистенціальна) психологія
- •9.Основні напрямки в німецькій психології XX століття Гештальтпсихологія
- •Глибинна психологія
- •14. Психіка й особливості побудови мозку
- •16. Характеристики аналізаторів
- •17. Види відчуттів
- •19. Основні властивості сприйняття
- •20. Порушення сприйняття
- •21. Загальна характеристика уваги. Функції і види уваги.
- •22. Властивості уваги
- •23. Загальні поняття про пам'ять, фізіологічні основи пам'яті
- •24. Види пам'яті
- •26. Загальна характеристика уяви
- •27. Види уяви
- •28. Поняття про мислення і класифікація явищ мислення
- •29. Розвиток мислення в персоногенезе
- •30. Розумові операції
- •31. Форми мислення
- •32. Види мислення
- •34. Розумовий процес
- •35. Якості мислення і структура інтелекту
- •36. Розлади мислення
- •37. Поняття про емоції
- •38. Емоційні якості особистості
- •39. Фізіологічні основи емоцій і почуттів
- •40. Властивості і види емоцій
- •41. Конфліктні емоційні стани (стрес, афект, фрустрація).
- •42. Вищі емоції - почуття
- •43. Воля. Вольові якості особистості.
- •44. Структура вольової дії.
- •45. Поняття і класифікація психічних станів.
- •50. Специфічні стани психіки людини.
- •51. Поняття і структура особистості
- •58. Поняття про темперамент і його фізіологічні основи
- •59. Типи темпераменту і їхні психологічні характеристики
- •60. Облік темпераменту в діяльності
- •62. Характер і його формування
- •63. Типологія характеру
- •64. Акцентуації характеру по к.Леонгарду
24. Види пам'яті
Відповідно до типу матеріалу, що запам'ятовується, виділяють чотири види пам'яті. Генетично первинною вважають рухову пам'ять, тобто здатність запам'ятовувати і відтворювати систему рухових операцій. Потім формується образна пам'ять, тобто можливість зберігати і надалі використовувати дані нашого сприйняття. У залежності від того, який аналізатор брав найбільшу участь у формуванні образа, можна говорити про п'ять підвидів образної пам'яті: зорової, слухової, дотикової, нюхової і смакової. Психіка людини орієнтована насамперед на зорову і слухову пам'ять, що відрізняються в неї великою диференціацією.
Практично одночасно з рухової формується емоційна пам'ять – збереження пережитих нами почуттів, власних емоційних станів і ефектів (пам'ять страху, сорому, сліпої люті). Вищим видом пам'яті, властивим тільки людині, вважається вербальна (іноді названа словесно-логічна чи семантична) пам'ять. З її допомогою утворюється інформаційна база людського інтелекту, здійснюється більшість розумових дій (читання, рахунок). Семантична пам'ять, як продукт культури, містить у собі форми мислення, способи пізнання й аналізу, основні граматичні правила рідної мови.
По ступеням вольового процесу запам'ятовування і відтворення розрізняють мимовільну (недовільну) (ми іноді і не хочемо, а запам'ятовуємо) і довільну пам'ять (інформація запам'ятовується цілеспрямовано, за допомогою спеціальних прийомів). Але вольове зусилля не гарантує успіху, ми часто забуваємо саме те, що і боялися забути. Мимовільна пам'ять сильно розвинута в дитинстві, у дорослих слабшає.
Ефективність довільної пам'яті залежить:
1. Від цілей запам'ятовування (наскільки міцно та надовго людина хоче запам'ятати).
2. Від прийомів завчання. Прийоми навчання:
а) Механічне дослівне багаторазове повторення - працює механична пам'ять, витрачається багато сил, часу, а результати низькі. Механічна пам'ять- це пам'ять, заснована на повторенні матеріалу без його осмислення;
б) логічний переказ, що включає: логічне осмислення материалу, систематизацію, виділення головних логічних компонентів інформації, переказ своїми словами - логічна пам'ять (значеннєва) - вид пам'яті, заснований на встановленні в матеріалі значеннєвих зв'язків, що запам'ятовується. Ефективність логічної пам'яті в 20 разів вище механічної;
в) образні прийоми запам'ятовування (переклад інформації в образи, графіки, схеми, картинки) - образна пам'ять;
г) мнемотехнічні прийоми запам'ятовування (спеціальні прийоми для полегшення запам'ятовування).
Пам'ять вибіркова, що помітно при мимовільному запам'ятовуванні.
Найбільш загадковими є механізми генетичної пам'яті, за допомогою якої відбувається спадково обумовлена регуляція психічних реакцій і дій людини, пов'язаних з вродженими інстинктами самозбереження і розмноження.
25. РІВНІ ПАМ'ЯТІ
Існує декілька рівнів пам'яті, які розрізняються тим, як довго ка кожному з них може зберігатися інформація. 1 рівень - безпосередній чи сенсорний тип пам'яті. Її системи утримують точні і повні дані про те, як сприймається світ нашими органами почуттів на рівні рецепторів. Тривалість збереження даних 0,1-0,5 секунд. Якщо отримана на першому (сенсорному) рівні інформація приверне увагу вищих відділів мозку, вона буде зберігатися ще близько 20 секунд (без повторення або повторного відтворення сигналу, поки мозок її обробляє й інтерпретує). Це другий рівень – короткочасна пам'ять (КП). КП обмежена по обсязі, при однократному пред'явленні в КП міститься в середньому 7 ± 2. Це магічна формула пам'яті людини, тобто в середньому з одного разу людин може запам'ятати від 5 до 9 слів, цифр, чисел, фігур, картинок, шматків інформації.
І тільки роблячи свідомі зусилля, знову і знову повторюючи матеріал, що міститься в короткочасній пам'яті, його можна утримати на невизначено довгий час (попадає в довгострокову пам'ять), інакше інформація може забутися цілком. Отже, короткочасна пам'ять піддається свідомій регуляції, може контролюватися людиною. А "безпосередні відбитки" сенсорної інформації повторити не можна, вони зберігаються лише десяті частки секунди і продовжити їх психіка не може. Короткочасна пам'ять дозволяє людині переробляти великий обсяг інформації, не перевантажуючи мозок, завдяки тому, що вона відсіює все непотрібне і залишає потенційно корисне, необхідне для рішення актуальних проблем (оперативна пам'ять).
Довгострокова пам'ять (ДП) забезпечує тривале збереження інформації. Її обсяг і тривалість взагалом безмежні. Введення в довгострокову пам'ять нового матеріалу і наступне відтворення його вимагають значних зусиль.
Буває двох типів:
1) ДП зі свідомим доступом (тобто людина може по своїй волі витягти, згадати потрібну інформацію);
2) ДП закрита (людина в природних умовах не має до неї доступу, а лише при гіпнозі, при роздратуванні ділянок мозку може одержати до неї доступ і актуалізувати у всіх деталях образи, переживання, картини всього життя людини).
Оперативна пам'ять - вид пам'яті, що виявляється в ході виконання визначеної діяльності, що обслуговує цю діяльність завдяки збереженню інформації, яка надходить як із КП, так і з ДП, необхідної для виконання поточної діяльності.
Проміжна пам'ять – забезпечує збереження інформації протягом декількох годин, накопичує інформацію протягом дня, а в час нічного сну відводиться організмом для очищення проміжної пам'яті і категоризації інформації, накопиченої за минулий день перекладом її в довгострокову пам'ять. По закінченні сну проміжна пам'ять знову готова до прийому нової інформації. У людини, що спить менш трьох годин у добу, проміжна пам'ять не встигає очищатися, у результаті порушується виконання розумових, обчислювальних операцій, знижуються увага, короткочасна пам'ять, з'являються помилки у речі, у діях.