- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
Для безпечної експлуатації всі пересувні крани повинні мати достатню стійкість проти перекидання. Особливо високі вимоги ставляться до стійкості стрілових пересувних кранів, де вона забезпечується лише силою тяжіння власної маси, проекція якої на площину опори завжди повинна розміщуватися всередині опорного контуру (рис. 1.22).
Стрілові крани
Рис. 1.22 |
Перекидними силами є: сила тяжіння вантажу, інерційні сили та вітрові навантаження.
Розрахунок кранів на стійкість слід робити як для робочого положення крана з вантажем (вантажна стійкість), так і для неробочого стану крана без вантажу (власна стійкість) при найбільш несприятливих комбінаціях навантажень. Стійкість крана характеризується коефіцієнтом стійкості.
Коефіцієнтом вантажної стійкості крана називають відношення моменту сил відносно ребра перекидання, який створюється силою тяжіння частин крана з урахуванням усіх додаткових сил (вітрових, інерційних) та сил від найбільшого допустимого при роботі уклону до моменту сил, який створюється робочим вантажем відносно того самого ребра перекидання.
Коефіцієнт власної стійкості крана визначають як відношення моменту від сили тяжіння всіх частин крана з урахуванням уклону шляху в бік перекидання відносно ребра перекидання до моменту від вітрового навантаження неробочого стану крана відносно того самого ребра перекидання.
Коефіцієнт вантажної стійкості
, |
(1.75) |
де – момент стримувальних сил відносно ребра перекидання ;
– сумарний момент сил інерції крана і вантажу в момент пуску (гальмування);
– момент від вітрових сил;
– момент від сили вантажу номінального відносно ребра .
Коефіцієнт власної стійкості крана
, |
(1.76) |
де Fв – сила вітру при неробочому стані крана;
– плече дії сили;
– кут нахилу крана;
– відстань від центра мас крана до площини, яка проходить через точку опорного контуру;
– відстань від осі обертання крана до ребра перекидання;
– відстань від площини, яка проходить через вісь повороту крана паралельно ребру перекидання до центра мас крана.
Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
При технічному обслуговуванні і ремонті автомобіля необхідно мати вільний доступ до його агрегатів, вузлів та деталей зверху, збоку та знизу. Обсяг робіт при ТО і ремонті автомобіля на різних його рівнях розподіляється приблизно так: 40-45% - знизу, 10-20% - збоку і 40-45% - зверху.
Підйомно-оглядове обладнання призначене для забезпечення зручного доступу до агрегатів, вузлів та деталей автомобіля в процесі ТО та ремонті.
3.1 Оглядові канави
Оглядові канави використовують при проведенні ТО, ремонті, діагностуванні та контролю якості ремонту автомобіля. Канави забезпечують одночасно фронт робіт знизу, збоку і зверху.
Оглядові канави описані в[28].
3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
Естакади представляють собою колійні мости, розміщені вище рівня землі на 0,7...1,4 м з рамками, які мають уклон 20...25% для заїзду і з’їзду автомобіля. Естакади бувають глухі (тупикові) (рис. 1.24, а) і проїзні (рис. 1.24, б).
Широкі канави а) б)
а – з міжколісним мостом; б – з виважуванням коліс Рис. 1.23 |
Схеми будови
естакад
Рис.1.24
|
Естакади будують із металу, залізобетону і дерева.
Під невисокими естакадами будують неглибокі оглядові канави.
Естакади використовують для щоденного обслуговування та при обслуговуванні автомобілів, які знаходяться у відриві від основної бази.
Гаражні домкрати служать для підйому передніх і задніх частин автомобіля. Вантажопідйомність домкратів від 1,0 до 20,0 т.
Найбільш розповсюджені гідравлічні домкрати моделей П-310, БС-162, (Угорщина) та пневматичні БС-200, мод.692 фірми “Bet Muller” (Франція).
Перекидачі призначені для бокового нахилу автомобіля при обслуговуванні і ремонті днища. Максимальна вантажопідйомність 2,0 т. Нахил автомобіля до . Найбільш відомий гідравлічний перекидач П-146. Застосовуються також електромеханічні і ручні перекидачі.