65. Утворення Автономної Молдавської срр

За Конституцією УСРР 1919 року Україна була унітарною державою. В 1924 році волею більшовицької партії в її складі з'явилося автономне вкраплення.Ставлячи стратегічні політичні цілі, більшовицьке керівництво СРСР приймає рішення про створення молдавської державності. Але оскільки більша частина молдавської території знаходилася під владою Румунії, було вирішено розмістити цю державність на українській території. За переписом 1926 року 48,5 відсотка населення Молдавської АСРР становили українці і тільки 30,1 відсотка — молдавани.За вказівкою з Москви 29 липня 1924 року ЦК КП(б)У прийняв рішення про утворення Молдавської автономної республіки. Це рішення було підтверджене постановою ВУЦВК «Про утворення Молдавської автономної СРР» від 12 жовтня 1924 р. 19—23 квітня в м. Балті (нині районний центр Одеської області) відбувся І Всемолдавський з'їзд Рад, який підтвердив проголошення Молдавської АСРР і прийняв Конституцію МАСРР. 10 травня 1925 року IX Всеукраїнський з'їзд Рад затвердив Молдавську АСРР у складі УСРР.

Проблема українського населення так званої Придністровської республіки, шо існує нині, була закладена політикою більшовицької партії в ті роки, оскільки до складу Молдавської АСРР включили райони, де, головним чином, проживали українці.

66. Соціально-економічні й політичні наслідки індустріалізації в Україні

Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення оборони країни.1929 – курс на форсовану індустріалізацію. Цей рік Й. Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму». 5 грудня 1929 року ЦК ВКП(б) прийняв постанову " Про реорганізацію управління промисловістю", яка стала підвалиною економіки командного типу. Основною ланкою управління оголошувалися підприємства. Але вони не отримали тієї самостійності, яку мали трести в роки непу. Авантюристична індустріалізація призвела до падіння життєвого рівня народу. Запровадження карткової системи не дозволяло використати зароблені гроші на придбання товарів понад гарантованого картками мінімуму. Фактично, були ліквідовані матеріальні стимули зростання продуктивності праці.Індустріалізація привела до структурних змін у суспільному ладі України. Якщо в 1929 році робітничий клас України становив 690 тис, то в кінці 1932 року вже 1275 тис. Наприкінці 1932 року в СРСР вперше в його історії тільки для населення міст і новобудов були запроваджені паспорти. Більше половини всього приросту робітників забезпечило село, що не було випадковістю. Адже теоретична диктатура робітничого класу була основою партійної диктатури на практиці. Селяни-власники становили більшість народу, від імені якого власністю народу розпоряджався партійно-державний апарат. Доки селянин сам вирішував, що йому сіяти і що продавати на ринку, — не він залежав від держави, а навпаки, держава залежала від нього. Ось чому було проголошено курс на колективізацію сільського господарства.Індустріалізація привела до істотних змін у структурі народного господарства України. Зокрема, змінилося співвідношення між промисловим і сільськогосподарським виробництвом.У процесі індустріалізації Україна випередила за рівнем розвитку ряд західноєвропейських країн. Вона зайняла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуну, четверте місце в світі за видобутком вугілля. З аграрної країни Україна перетворилася в промислово-аграрну. Та потрібно не забувати, що ці досягнення були не заслугою розумного керівництва більшовицької партії, а ціною за геноцид українського народу.Наслідки індустріалізації:Перетворення України із аграрної країни в індустріальну-аграрну;Збільшення промислового потенціалу в 7 разів;Залучення в промисловість України значної частини загальносоюзних коштів (20%);Виникнення в українській промисловості нових галузей (кольорова металургія, електрометалургія, маргаринова промисловість);Здійснення індустріалізації за рахунок сільського господарства, що спричинило перехід до насильницької колективізації;Низький життєвий рівень населення;Ліквідація ринкових відносин, створення командно-адміністративної економіки.