34. Гуманістична переорієнтація дисциплінарної будови знань в добу Відродження.

Розвиток наукової творчості наприкінці епохи Відродження остаточно зруйнував підірваний етичним індивідуалізмом дисциплінарний образ науки та викликав до життя різноманітні варіанти класифікації наук на нових засадах. Ідеї загального гуманістичного спрямування в культурному розвитку цієї епохи знайшли своє відображення в галузі класифікації людських знань. Італійські та іспанські гуманісти в висунули новий принцип поділу, заснований на врахуванні властивостей і здібностей самої людської особистості. Суб’єктивний принцип у розробці класифікації наук мав прогресивне значення, оскільки сприяв відходу від теологічної концепції попереднього періоду.

35. Розвиток західноєвропейської математики в добу Відродження.

З-поміж арабомовних учених чільне місце належало самаркандському математику і астроному Аль-Каші. Він показав велике мистецтво при виконанні обчислень, яке можна порівняти з досягненням європейців наприкінці 16 ст. У 15 ст. майстри лічби в Італії володіли арифметичними операціями, враховуючи дії з ірраціональними числами, а італійські художники були гарними спеціалістами з геометрії. На початку 16 ст. італійські математики довели, що можна розвивати нову математичну теорію, якої не було у греків і арабів. Ті, хто жив у ту епоху, намагалися не лише засвоїти науку класиків, а й створити нове, вийти за межі класичного. Щодо геометрії 16 ст., то давньогрецька геометрія ще не втратила свого престижу, особливо з того часу, коли були знайдені праці Архімеда, вперше видані Н.Тартальєю.

36. Створення геліоцентричної системи світу.

У 15 ст. супроводжувався розвиток астрономії на основі Альмагесту. Й.Мюллер проводив спостереження над кометами. До цього ж періоду належать і астрономічні відкриття Леонардо да Вінчі. Він першим дав пояснення тьмяному сяянню у темній частині місяця. Фракастро проводив спостереження над кометами. Петро Ноніус правильно визначив тривалість сутінок та їх зміну залежно від широти. Жан Фернель 1528 р. знову виміряв розмір Землі і отримав результат, похибка якого була менше 1%. Значний розвиток астрономічних знань у 16 ст. пов'язаний з іменем Миколи Коперніка, творця геліоцентричної системи світу. Встановивши як рух Землі навколо своєї осію так і рух її та планет навколо Сонця, М.Коперніка випливало вчення про наявність багатьох світів.

37. Механіка як поле діяльності техніків і митців в добу Відродження.

У епоху Відродження зростає значення механіки.Механіка була потрібна для розвитку астрономії, військової справи, гідротехніки, будівництва, архітектури. Значну частину роботи по створенню науки про рух виконували інженери і практики, які займалися в основному прикладними питаннями. Працю плеяди минулого продовжив Леонардо да Вінчі. Його великими попередниками були Роберто Вальнуто та Франческо ді Джорджо Мартіні, які займалися гідравлікою, балістикою, архітектурою, скульптурою, живописом. Механіки шукали пояснення причин природніх властивостей та явищ, що відкриваються при застосуванні та створенні нових технічних пристроїв, пізнанні природніх процесів.