- •2. Правові основи функціонування підприємств.
- •4.Класифікація і структура підприємств. Інтеграційні форми підприємств.
- •8. Методи управління діяльністю підприємства.
- •11. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції.
- •12. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •13.Методичні основи планування діяльності підприємства. Тактичне та оперативне планування.
- •14. Стратегія розвитку підприємства і бізнес-планування.
- •17. Кадрова політика і система управління персоналом підприємства
- •18. Показники і методи розрахунку продуктивності праці на підприємствах.
- •19. Мотивація трудової діяльності працівників
- •20. Оплата праці: сутність, функції, державна політика і загальна організація
- •21. Форми і системи оплати праці робітників.
- •22. Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу.
- •23. Поняття капіталу, його види. Основні виробничі фонди підприємства: визначення, структура і склад
- •24. Вартісна оцінка та облік основних виробничих фондів підприємства.
- •25. Спрацювання, амортизація і відтворення основних виробничих фондів (ремонт, модернізація, заміна).
- •26. Ефективність відтворення і використання основних фондів.
- •33. Поняття, склад і структура інвестицій.
- •36. Оцінювання ефективності виробничих і фінансових інвестицій.
- •37. Оцінювання ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •38. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва.
- •39. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства.
- •40. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва.
- •42. Сутнісна характеристика, структура і принципи організації виробничих процесів. Організаційні типи виробництва.
- •43. Методи і форми організації виробництва.
- •45. Стандатизація та сертифікація продукції.
- •56. Поняття економічної безпеки підприємства. Внутрішньовиробничі та позавиробничі складові економічної безпеки.
- •59. Санація (фінансове оздоровлення) підприємств. Банкрутство і ліквідація підприємств.
42. Сутнісна характеристика, структура і принципи організації виробничих процесів. Організаційні типи виробництва.
Особливості діяльності підприємства, специфіка конкретних технічних та організаційних рішень істотно залежать від типу виробництва. Тип виробництва — це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Є три типи виробництва: одиничне, серійне й масове.
Підприємства одиничного виробництва виготовляють продукцію в одиничних екземплярах, що не повторюються взагалі або повторюються нерегулярно. На дільницях і в цехах переважають одиничні процеси, але є робочі місця та цілі підрозділи із серійним виробництвом уніфікованих деталей і вузлів для різних виробів (шестерні, валики, кріпильні деталі, ручки, контрольні прилади тощо). До підприємств одиничного виробництва належать заводи важкого, енергетичного машинобудування, суднобудування та ін.
Підприємства серійного виробництва випускають серії виробів обмеженої номенклатури, які періодично повторюються. Серія це певна кількість виробів одного типорозміру, що виготовляється за незмінною технічною документацією. На серійних підприємствах робочі місця переважно серійного типу виробництва. Водночас можуть використовуватися і процеси масового виробництва уніфікованих деталей на потокових лініях. Типовими прикладами підприємств серійного виробництва є верстатобудівні, літакобудівні заводи, підприємства з виробництва сільськогосподарської техніки, електровозів тощо.
Підприємства масового виробництва безперервно випускають один або кілька виробів протягом тривалого часу за умов високої внутрішньозаводської спеціалізації. На робочих місцях переважають масові процеси, проте в окремих випадках за низької трудомісткості операцій використовуються серійні типи виробництва, наприклад на заготівельних процесах. До таких підприємств належать автомобільні, тракторні заводи, підприємства з виготовлення годинників, телерадіоапаратури та ін.
Тип виробництва істотно впливає на його організаційно-технічну побудову й ефективність. Від типу виробництва залежить виробнича структура підприємства і його підрозділів, вибір технологічних процесів, устаткування й оснащення, методів організації виробництва та управління. Найбільш ефективним є масове виробництво, де легко застосовувати високопродуктивне спеціальне устаткування й максимально реалізувати принципи раціональної організації виробничого процесу. Технічно та організаційно складним і найменш ефективним є одиничне виробництво. Тому важливою передумовою підвищення ефективності виробництва є збільшення його серійності, перехід (за можливості) від одиничного до серійного, а від серійного до масового виробництва. Досягається це різними способами, зокрема розширенням ринку збуту і збільшенням серій виробів, уніфікацією деталей і агрегатів особливо складних машин і приладів, запровадженням групових методів обробки тощо.
43. Методи і форми організації виробництва.
Виробничий процес — це сукупність взаємозв'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці.
Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес — сукупність дій зі зміни та визначення стану предмета праці. На підприємствах здійснюються різноманітні виробничі процеси, їх поділяють передусім за такими ознаками: призначення, перебіг у часі, ступінь автоматизації.
Основні процеси в низці виробництв поділяються на стадії: заготівельну, обробну, випускну (складальну). Разом вони утворюють основне виробництво. До допоміжних належать процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів. Допоміжні процеси групуються за їхнім призначенням, утворюючи такі допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне, енергетичне та ін. Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних. До них належать складські, транспортні процеси.
Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція.
Операція — це закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над тим самим предметом праці без переналагоджування устаткування. З усіх операцій спеціально виділяють технологічні, сукупність яких утворює технологічний процес.
Принципи організації виробничого процесу. Виробничий процес та окремі його операції мають бути раціонально організовані в просторі і часі. Для цього за проектування та організації виробничого процесу слід дотримуватися певних принципів. До таких принципів належать: спеціалізація, пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність, автоматичність, гнучкість, гомеостатичність.
Збільшуючи однорідність виробництва, спеціалізація спрощує його організацію, створює передумови для його автоматизації, унаслідок чого поліпшується використання ресурсів підприємства, підвищується якість продукції, знижується її собівартість.
Рівень внутрішньозаводської спеціалізації істотно залежить від конструктивної, технологічної та організаційної уніфікації. Уніфікація — це зведення продукції, методів її виробництва або їхніх елементів до єдиних форм, розмірів, структури, складу. Уніфікація дає змогу зменшити номенклатуру деталей і вузлів, розумно обмежити різноманітність методів виробництва, типи й марки устаткування, маршрути виготовлення деталей тощо.