9. Сертификаты tco и mprii

Все мы хоть раз слышали о том, что мониторы опасны для здоровья. С целью снижения риска для здоровья различными организациями были разработаны рекомендации по параметрам мониторов, следуя которым производители мониторов борются за наше здоровье. Все стандарты безопасности для мониторов регламентируют максимально допустимые значения электрических и магнитных полей создаваемых монитором при работе. Практически в каждой развитой стране есть собственные стандарты, но особую популярность во всем мире (так сложилось исторически) завоевали стандарты, разработанные в Швеции и известные под именами TCO и MPRII. Расскажем о них подробнее.

9.1. TCO

«TCO (The Swedish Confederation of Professional Employees, Шведская Конфедерация Профессиональных Коллективов Рабочих), членами которой являются 1,3 миллиона Шведских профессионалов, организационно состоит из 19 объединений, которые работают вместе с целью улучшения условий работы своих членов. Эти 1,3 млн. членов представляю широкий спектр рабочих и служащих из государственного и частного сектора экономики.

Учителя, инженеры, экономисты, секретари и няньки лишь немногие из групп, которые все вместе формируют TCO. Это означает, что TCO отражает большой срез общества, что обеспечивает ей широкую поддержку».

Это была цитата из официального документа TCO. Дело в том, что более 80% служащих и рабочих в Швеции имеют дело с компьютерами, поэтому главная задача TCO это разработать стандарты безопасности при работе с компьютерами, т.е. обеспечить своим членам и всем остальным безопасное и комфортное рабочее место. Кроме разработки стандартов безопасности, TCO участвует в создании специальных инструментов для тестирования мониторов и компьютеров.

Стандарты TCO разработаны с целью гарантировать пользователям компьютеров безопасную работу. Этим стандартам должен соответствовать каждый монитор, продаваемый в Швеции и в Европе. Рекомендации TCO используются производителями мониторов для создания более качественных продуктов, которые менее опасны для здоровья пользователей. Суть рекомендаций TCO состоит не только в определении допустимых значений различного типа излучений, но и в определении минимально приемлемых параметров мониторов, например поддерживаемых разрешений, интенсивности свечения люминофора, запас яркости, энергопотребление, шумность и т.д. Более того, кроме требований в документах TCO приводятся подробные методики тестирования мониторов. Некоторые документы и дополнительную информацию можно найти на официальном сайте TCO: tco-info.com

В состав разработанных TCO рекомендаций сегодня входят три стандарта: TCO’92, TCO’95 и TCO’99, нетрудно догадаться, что цифры означают год их принятия.

Большинство измерений во время тестирований на соответствие стандартам TCO проводятся на расстоянии 30 см спереди от экрана, и на расстоянии 50 см вокруг монитора. Для сравнения во время тестирования мониторов на соответствие другому стандарту MPRII все измерения производятся на расстоянии 50 см спереди экрана и вокруг монитора. Это объясняет то, что стандарты TCO более жесткие, чем MPRII.

9.1.1. TCO '92

С тандарт TCO’92 был разработан исключительно для мониторов и определяет величину максимально допустимых электромагнитных излучений при работе монитора, а так же устанавливает стандарт на функции энергосбережения мониторов. Кроме того, монитор, сертифицированный по TCO’92, должен соответствовать стандарту на энергопотребление NUTEK и соответствовать Европейским стандартам на пожарную и электрическую безопасность.

9.1.2. TCO '95

С тандарт TCO’95 распространяется на весь персональный компьютер, т.е. на монитор, системный блок и клавиатуру и касается эргономических свойств, излучений (электрических и магнитных полей, шума и тепла), режимов энергосбережения и экологии (с требованием к обязательной адаптации продукта и технологического процесса производства на фабрике). Заметим, что в данном случае термин "персональный компьютер" включает в себя рабочие станции, серверы, настольные и напольные компьютеры, а также компьютеры Macintosh.

Стандарт TCO’95 существует наряду с TCO’92 и не отменяет последний.

9.1.3. TCO '99

TCO’99 предъявляет более жесткие требования, чем TCO’95 в следующих областях: эргономика (физическая, визуальная и удобство использования), энергия, излучение (электрических и магнитных полей), окружающая среда и экология, а также пожарная и электрическая безопасность. Стандарт TCO’99 распространяется на традиционные CRT мониторы, плоско панельные мониторы (Flat Panel Displays), портативные компьютеры (Laptop и Notebook), системные блоки и клавиатуры.

В разработке стандарта TCO’99 приняли участие TCO, Naturskyddsforeningen и Statens Energimyndighet (The Swedish National Energy Administration, Шведское Национальное Агентство по Энергетике).

Экологические требования включают в себя ограничения на присутствие тяжелых металлов, броминатов и хлоринатов, фреонов (CFC) и хлорированных веществ внутри материалов.

Любой продукт должен быть подготовлен к переработке, а производитель обязан иметь разработанную политику по утилизации, которая должна исполняться в каждой стране, в которой действует компания.

Требования по энергосбережению включают в себя необходимость того, чтобы компьютер и/или монитор после определенного времени бездействия снижали уровень потребления энергии на одну или более ступеней. При этом период времени восстановления до рабочего режима потребления энергии, должен устраивать пользователя.

9.2. MPR II

Это еще один стандарт, разработанный в Швеции, где правительство и неправительственные организации очень сильно заботятся о здоровье населения страны. MPRII был разработан SWEDAC (The Swedish Board for Technical Accreditation) и определяет максимально допустимые величины излучения магнитного и электрического полей, а также методы их измерения. MPRII базируется на концепции о том, что люди живут и работают в местах, где уже есть магнитные и электрические поля, поэтому устройства, которые мы используем, такие как монитор для компьютера, не должны создавать электрические и магнитные поля, большие чем те, которые уже существуют. Заметим, что стандарты TCO требуют снижения излучений электрических и магнитных полей от устройств на столько, насколько это технически возможно, вне зависимости от электрических и магнитных полей уже существующих вокруг нас. Впрочем, мы уже отмечали, что стандарты TCO жестче, чем MPRII.

Министерство общего и профессионального образования

Российской Федерации

Комсомольский-на-Амура Государственный Технический Университет

Факультет компьютерных технологий

Кафедра информационных систем

Лабораторная работа

По дисциплине «Технические средства информатизации»

Мониторы

                                             

                                                            

Комсомольск-на-Амуре

1999

 

Мониторы, методические указания к лабораторным работам по курсу «ТСИ» / Сост. Комаров М.А., Олещук А.Ш., Комсомольск-на-Амуре, КнАГТУ, 1999, 24с.

 

 

 

 

 

                                                                              Содержание

 

 

1.   Мониторы сегодня.

2.   CRT мониторы.

1.1.       SHADOW MASK.

1.2.       SLOT MASK.

1.3.       APERTURE GRILLE.

3.   LCD Monitors.

4.   Plasma monitors.

5.   FED monitors.

6.   LEP monitors.

6.1.  Технология.

6.2.  LEP-дисплеи: день сегодняшний.

6.3.  LEP-дисплеи: день завтрашний.

7.   Видеоадаптеры.

8.   Sizes-Resolutions-Refresh Rate.

8.1.       Максимальная разрешающая способность.

9.   Сертификаты TCO и MPRII.

9.1.       TCO

9.1.1. TCO '92

9.1.2. TCO '95

9.1.3. TCO '99

9.2.  MPR II.

10.  Лабораторная работа.

Клавиатура

На лінійці – Панель задач, постійно розташована кнопка Пуск, за допомогою якої відкривається головне меню операційної системи. З натисканням цієї кнопки починається робота в середовищі Windows-95/98. Крім того, на панелі завдань розташовуються кнопки всіх відкритих додатків (запущених програм), з якими працює користувач, а також індикатор перемикання мови клавіатури, годинник, а за наявності звукової карти — значок регулятора звуку. Таким чином, натиснувши кнопку значка «Клавіатура», можна налагодити клавіатуру та перевірити її властивості.

Наявність панелі завдань дозволяє завжди бачити, які програми запущені, навіть коли їх вікна згорнуті, а також дає можливість натискуванням кнопок додатків швидко переходити з одного додатку до іншого. Панель завдань — одна з головних особливостей Windows-95/98.

3. Текстовий редактор MSWord. Опції меню «Файл»

Форматування сторінок. При введенні і друкуванні тексту Word використовує встановлені за замовчуванням розміри поля сторінки. Змінити ці параметри можна за допомогою команди Файл/Параметры страницы. При цьому відкривається вікно діалогу Параметри страницы, яке має ряд вкладинок.

Вкладника Поля дозволяє встановити розміри верхнього, нижнього, ЛІВОГО і правого полів. Поле Образец цієї вкладники показує, який вигляд матиме сторінка з встановленими параметрами поля при друкуванні.

Вкладника Размер бумаги дозволяє вибрати стандартні розміри із списка форматів, які підтримує Word. Якщо ні один із стандартних розмірів не підходить, то слід вибрати в списку форматів елемент Специальний і для нього вказати ширину і висоту В полі Ориентация потрібно вказати орієнтацію документа Книжная (рядки документа паралельні короткій стороні аркуша) або Альбомная (рядки паралельні довгій стороні аркуша). В разі зміни орієнтації документа з книжної на альбомну Word використовує розміри верхнього і нижнього полів для правого і лівого поля. При переході з альбомного на книжковий формат праве і ліве поле стають відповідно верхнім і нижнім.

Створення документів. При створенні нового документа слід подати команду Файл/Создать або натиснути відповідну кнопку панелі інструментів Стандартная. При цьому відкривається вікно діалогу Создание документа.

Переглянути шаблони, які приєднані до активного документу, можна за допомогою команди Файл/Шаблоны".

Для створення нового шаблона слід подати команду Файл/Создать і в полі Новий документ вікна діалогу Создать встановити опцію Шаблон. Після натиснення кнопки ОК на екран виведеться вікно шаблона. Від вікна документа воно відрізняється тільки назвою рядка заголовка — ШАБЛОН замість ДОКУМЕНТ".

Далі слід ввести необхідні дані (параметри форматування, текстові поля) і зберегти шаблон. Щоб зберегти документ як шаблон, слід подати команду Файл/Сохранить как, а потім у полі Тип файла вибрати елемент Шаблон документа. Правила додержання хорошого стилю роботи потребують для кожного документа (в тому числі і для шаблона) заповнення довідки, в яку включаються основні відомості про документ. Тому після збереження нового документа чи шаблона бажано виконати команду Файл/свойства і заповнити потрібні рядки у вікні діалогу Свойства.

Збереження документів.Для збереження тексту документа в каталозі на магнітному диску слід виконати команду Файл/Сохранить або натиснути відповідну кнопку панелі інструментів Стандартная. Якщо документ новий і ця команда виконується для нього вперше, то відкривається вікно діалогу Сохранение документа.

Якщо команда Файл/Сохранить виконується не вперше або документ завантажувався з магнітного диска, то за командою Файл/Сохранить документ записується на диск під старим іменем без діалогу з користувачем.

Якщо ж потрібно зберегти файл під новим іменем, в іншій папці або з іншим форматом, то потрібно виконати команду Файл/Сохранить как. При цьому відкривається вікно діалогу Сохранение документа, і всі дії користувача аналогічні діям при збереженні нового документа.

Завантаження документа. Будь-який текст, який був збережений під певним іменем, можна завантажити для перегляду або редагування. Для цього слід подати команду Файл/Открыть — на екрані з'явиться вікно діалогу Открытие документа, в якому можна вказати дисковод, каталог, ім'я файлу. Опція Тип файла дозволяє завантажувати документи в форматі, відмінному від формату Word. Процедура вибору формату подібна аналогічній процедурі для вікна діалогу Сохранить как.

НАлгодждження Принтера

Цей документ з'явився, як результат 3-х днів напружених експериментів з принтером Canon LBP-810, на предмет друку його в ОС Linux через локальну мережу на ПК з Windows. Намучився я з ним добре, а тому поспішаю доповісти світу, як це можна зробити у найпростіший спосіб.

Історична довідка: Останнім часом на ринку периферійного обладнання з'явилось багато так званих win-принтерів. Особливостями їх реалізації та експлуатації є те, що ці принтери не розуміють стандартизованої мови передачі графічної інформації такої як PostScript чи PCL. Вся логіка роботи цих принтерів зберігається у Windows-драйвері, і тільки він знає у якому форматі дані передавати на принтер. Ускладнює ситуацію, ще й те, що фірми-виробники периферійного обладнання, ретельно приховують особливості реалізації своїх протоколів передачі даних (принтер – ПК), а відповідно, для аматорів, що мають змогу написати драйвер, не має ніякої можливості створити власну реалізацію драйверу для іншої операційної системи, що відрізняється від MS Windows. Ускладнює ситуацію, ще й механізм друку у операційних системах сімейства Windows.

Розгляну це на прикладі. Коли мова йде про локально під'єднаний до ПК принтер схема його роботи зрозуміла:

Програма –> ОС –> Драйвер принтеру –> Спул друку–> Принтер

Якщо друк відбувається на мережевий принтер, то схема більш заплутана:

Програма –> ОС –> Драйвер принтеру –>Мережа –> Спул друку на ПК з принтером –> Принтер

Вадою мережевого друку у Windows на мій погляд є те, що віддалений ПК повинен знати, всі особливості мережевого принтеру, тобто мати його драйвер.

У операційних системах сімейства Unix, друк через мережу відбувається за іншою схемою:

Програма –> ОС –> Документ у форматі PostScript –>Мережа –> Сервер друку на ПК з принтером –> Драйвер принтеру –> Принтер

Використання стандартизованої мови PostScript спрощує доступ до мережевих принтерів. Ваша прикладна програма відправляє дані по мережі у вигляді PostScript, а вже віддалений сервер друку форматує документ відповідно до вимог конкретного принтеру.

Але ми маємо справу з Windows ідеологією, а тому слід вирішувати проблему друку на win-принтері з інших операційних систем.

Одразу скажу, що примусити друкувати принтер, що локально під'єднаний до Linux комп'ютера мені не вдалося. Якщо на ПК не використовується VMWare, то це взагалі дуже важко. Гадаю що існує один теоретичний спосіб, але тільки у моїй уяві. Суть його полягає в тому, щоб використати можливості емуляції Windows (мова йде про Wine). Але про це потім.

В мою задачу входило налагодження друку на принтері, що під'єднаний до Windows комп'ютера, з операційної системи Linux. Після ознайомлення з відповідною документацією в мережі Internet, я виробив методику налагодження друку на будь-якому windows-принтері з Linux. Для чистоти опису експерименту наведу характеристики програмних та апаратних засобів, що були в мене під час проведення експериментів:

ПК з Windows: Pentium-II 233MHz / 64Mb RAM / Chipset 440BX / AGP ATI Rage II 4Mb / HDD 3,2Gb / CD-ROM Samsung 32x / FDD / Ethernet card DEC PCI 10-BaseT / ATX 250W. Операційна система - Windows 98. Принтер – Canon LBP-810 з паралельним інтерфейсним кабелем.

ПК з Linux: Pentium-MMX 166MHz / 64MbRAM / Chipset 430VX / PCI s3 1Mb / HDD 3,2Gb / CD-RW Teac W54E / FDD / Ethernet card Realtek 8029 PCI 10-BaseT / AT 200W. Операційна система – ASP Linux 7.3.

На комп'ютері з Linux використовувалась система друку LPRng, тому на її прикладі і буде наведена методика встановлення.

Linux-комп'ютер посилає по локальній мережі документ у форматі PostScript. Операційна система Windows не знає, що з цим форматом робити, а тому потрібне програмне забезпечення, що може конвертувати файл з PostScript у формат зрозумілий Windows (GDI контекст). І таке програмне забезпечення є, до того ж воно вільно розповсюджується. Інтерпретатор мови PostScript носить назву Ghostscript і створений практично для усіх відомих операційних систем включаючи Linux, Windows, DOS тощо. Для спрощення роботи з PostScript файлами інтерпретатор поряд з переглядачем, що у системах Windows має назву GSView.

Щоб наступний опис був більш зрозумілим, спробую схематично пояснити, як ми примусимо систему Windows розуміти PostScript-файли, та друкувати їх на “безмозгому” windows-принтері. План такий: на мережевий “фіктивний” PostScript принтер (який ми створимо трохи пізніше”) приходить по локальній мережі PostScript-файл, що був посланий з Linux-ПК. Принтер без жодної зміни документу відсилає його на віртуальний порт, що буде існувати завдяки програмі RedMon (описано теж далі по тексту, наберіться терпіння). Віртуальний порт RedMon (наприклад, RPT1: ) передає дані інтерпретатору мови PostScript (тобто її реалізації Ghostscript), яка в свою чергу передає їх на реальний win-принтер для друку. Якщо Вам все зрозуміло, можете далі не читати цей манускрипт. А для тих хто зрозумів не дуже чітко спробую пояснити більш детально.

Отже першим кроком для налагодження друку на win-принтері буде скачування з мережі Інтернет Ghostscript та GSView.

Знайти їх ви зможете за такою адресою: http://www.cs.wisc.edu/~ghost/index.html

Мені до рук потрапив Ghostscript версії 5.10 (файли gs510fn1.zip, gs510fn2.zip, gs510ini.zip та gs510w32.zip) та GSView версії 2.4 (файл gsview24.zip). Згідно інструкції по встановленню, я розгорнув архів GSView до тимчасової директорії і в неї скопіював 4 файла з архівами від Ghostscript. Запустив програму інсталяції (setup.exe), яка встановила переглядач PostScript файлів (GSView) та сам інтерпретатор Ghostscript. У моєму випадку це були директорія c:\gstools\gs5.10 (на майбутнє, важливо запам'ятати цю папку).

Настала черга перевірити роботу Ghostscript. Знаходимо будь-який файл з розширенням *.PS (у форматі PostScript) та відкриваємо у переглядачі GSView. Перевірка роботи Ghostscript через використання GSView обов'язкова, тому що без належно встановленого Ghostscript далі буде дуже важко.

Якщо файл на екрані виглядає належним чином, спробуємо його надрукувати. Тут я зіштовхнувся з великою перешкодою. Після натиску на кнопку зі зображенням принтеру, на екрані з'явилось діалогове вікно, в якому необхідно було обрати драйвер принтеру. Як ви самі розумієте, драйвера до Canon LBP-810 там не було. Всі спроби обрати інший наче “схожий” драйвер закінчувались марно. Принтер не хотів нічого друкувати.

Довелось поринути у простір Інтернет та шукати відповіді на це питання. На щастя вона не примусила себе довго чекати. Виявляється, що існує універсальний драйвер для друку на будь-якому windows-принтері, якщо він розуміє графічний друк. Цей драйвер називається mswinpr2. Особливостями цього драйверу є те, що він конвертує елементи мови PostScript у виклики Windows GDI.

Після обрання драйверу друку – mswinpr2, нарешті, з мого Canon LBP-810 з'явилась надрукована сторінка.

Якщо Ghostscript на вашому комп'ютері працює, можна переходити до другого етапу – встановлення RedMon – утиліти, що дозволяє встановити перенаправлення даних з порту на прикладну програму. Знайти її можна на цьому сайті: http://www.ghostgum.com.au

Інсталяція RedMon не повинна викликати у вас складнощів.

Встановлюємо фіктивний PostScript принтер. Наприклад, “HP LaserJet 4/4MP PostScript”. Далі в параметрах принтеру необхідно встановити друк у віртуальний порт RedMon. Для цього відкриваємо вікно властивостей встановленого принтеру, та натискаємо кнопку Додати порт... . З вікна вибору порту обираємо пункт – Redirect Monitor, та погоджуємось із назвою RPT1:. Пам'ятайте, що всі ці маніпуляції ви повинні зробити для нового фіктивного (HP LaserJet 4/4MP PostScript), а не для реального (Canon LBP-810) принтеру. Забороніть також використання двостороннього обміну даних в параметрах черги друку.

Нарешті дійшла черга до пояснення утиліті RedMon, як здійснити друк за допомогою Ghostscript. В параметрах PostScript принтеру натискаємо кнопку “Параметри порту ...”, у діалоговому вікні у полі введення “Enter the program name”записуємо шлях до програми Ghostscript, в моєму випадку це

c:\gstools\gs5.10\gswin32c.exe

У наступному полі вводимо командного для запуску інтерпретатора Ghostscript. В мене вона була такою:

-Ic:\gstools\gs5.10;c:\gstools\gs5.10\fonts -sDEVICE=mswinpr2 -sPAPERSIZE=a4 -dNOPAUSE -sOutputFile="//spool/Canon LBP-810" -

Зверніть увагу на параметр -I. Він вказує де у системі розташований Ghostscript та шрифти до нього. Дуже важливий рядок -sOutputFile="//spool/Canon LBP-810" – тут вказано ім'я вашого справжнього принтеру. Якщо воно відрізняється від Canon LBP-810 вкажіть власну назву, але літера в літеру. В кінці команди необхідно дописати пробіл та дефіс, без них ваша команда не спрацює. Параметр -sPAPERSIZE=a4 я додав потім, коли зрозумів, що ніяк не можу надрукувати внизу сторінки, щось ближче до краю за 2,4 см. Якщо вас дратують блимаючі консольні вікна під час друку встановіть параметр Run у “Hidden”.

Перевірте друк на PostScript принтері спочатку з будь-якої програми системи Windows. Для цього у стандартному діалозі друку вкажіть Ваш фіктивний “HP LaserJet 4/4MP PostScript”. Якщо принтер надрукує саме те, що ви очікували, вважайте, що налагодження win-принтеру майже завершено. Залишаться одні дрібниці: встановлення доступу до принтера з мережі, налагодження Samba і друк з Linux комп'ютера через будь-який PostScript-драйвер.

У моєму випадку я зупинився на системі друку через використання Samba. Драйвер друку вказав як звичайний PostScript (якщо налагодження друку через Samba, у вас викликає проблеми, зверність до відповідної документації. Як на мене, то це доволі просто).

Але існує альтернативний засіб друку на win-принтерах. Для цього необхідно використати LPD серверу для Windows. Я спробував демо-версії SDI LDP, Mocha LDP, WinLPD і жоден з них мене не вразив. Справа в тому, що друк на принтер відбувається доволі просто, але конвертації даних з формату PostScript у мову зрозумілу принтеру ні. А як підключити до цих серверів Ghostscript я так і не зрозумів. Використовувати ж при цьому RedMon та “фіктивний” PostScript принтер мені вважається недоречним. До того ж всі LDP сервери, що були мною використанні платні (приблизно 25$), а платити за програмні продукти користувачі Linux м'яко кажучи не звикли.

Пам'ятаєте, як на початку цього документу я згадував про існування “уявного” методу друку із застосуванням програмного комплексу Wine. На жаль, не можу приписати себе до “гуру” чи хоча б знавців системи Wine. Але суть метода полягає в тому, щоб примусити працювати драйвер написаний для системи Windows. Це звичайно плід моєї уяви, не зважайте ... .

Для закінчення хочу висловити ряд думок з приводу використання системи друку у системі Linux. На превеликий жаль виробники апаратного обладнання ігнорують цю систему. Можливо у майбутньому ситуація виправиться на краще. Принаймні системи друку LPRng значно повільніша за відповідну систему друку Windows, це особливо стосується роздруку документів, що містять графіку. При використанні друку через Ghostscript, що був описаний на цій сторінці, швидкість друку значно збільшується. Так мій Canon LBP-810 друкує швидше ніж HP 1200 у сусідньому офісі. Навіть якість роздруку краща, все ж такі використовується рідний драйвер принтеру від виробника.

P.S. Коли ця стаття була мною написана, я вирішив скристатися цією методикою по налагоджуванню друку на win-принтері з Linux комп'ютера. Цікаво, що ПК який потрапив до моїх рук теж мав принтер Canon LBP-810 та ліцензійну систему Windows 98, але другу редакцію (SE). Першою несподіванкою було зависання системи при встановленні GSView. Коли я перезавантажив ПК GSView став без проблем. Але проблеми на цьому не закінчились. При перевірці друку через фіктивний PostScript принтер – з програми OpenOffice з принтеру з'явились лише порожні аркуші. А програма Блокнот (Notepad.exe) надрукувала сторінку вірно. Коли відбувався друк з Linux, то латинські літери друкувались без змін, а всі українські були величезного розміру і розташовувались у верхньому лівому куті аркуша (комусь це може здатися жартом, але насправді все так і було – наче у страшному сні). Я цілий день провів у порівнянні параметрів двох принтерів та 3-х персональних комп'ютерів (2-х з Windows та 1-го з Linux). І тільки в 15 годин 42 хвилини вдача посміхнулась мені. Порівнюючи параметри RedMon при друці через Ghostscript я знайшов помилку. Замість маленького дефісу в кінці рядка там стояло велике тире. А з'явилось воно там тому, що конфігурації двох ПК були настільки схожі, що з природної лінноші, я просто скопіював з цього опису рядок параметрів, а “розумний” OpenOffice Writer, при створенні цього документу, взяв і замінив дефіс на тире.