
- •1.Специфіка нового погляду на людину в епоху Відродження.
- •2.Основні принципи філософії Миколи Кузанського.
- •3.;Охарактеризуйте нову “картину світу” в епоху Відродження.
- •4.Основні засади філософії ф.Прокоповича.
- •6.Проблема свободи і творчості в філософії м.Бердяєва.
- •7.“Філософія всеєдності” в.Соловйова.
- •8.Основні риси філософської думки в культурі Київської Русі.
- •9.Охарактеризуйте теологічні теорії походження релігії.
- •10.Охарактеризуйте наукові теорії походження релігії.
- •11.Предмет, об’єкт, значення релігієзнавства як науки, що досліджує природу релігії.
- •12.Характерні риси романтизму як останнього в Європі виразу “загального світобачення”.
- •13.Теорія пізнання і.Канта.
- •14.Антропологічна проблематика філософії л.Фейєрбаха.
- •15.Сутність суб’єктивного ідеалізму та діалектики у філософії й.Фіхте.
- •16.Охарактеризуйте “філософію тотожності” ф.Шеллінга.
- •17.В чому полягає сутність трьох стадій життя за вченням с.К’єркегора?
- •18.Поняття “екзистенція” в філософії с.К’єркегора.
- •19.Сутність поняття “відчуження” в філософії марксизму.
- •20.Вчення про “вроджені ідеї” р.Декарта.
- •21.Пантеїстичні погляди б.Спінози.
- •22.Основні ідеї суб’єктивного ідеалізму Дж.Берклі.
- •23.Охарактеризуйте провідні ідеї епохи Просвітництва.
- •49.В чому полягає специфіка пізнання за вченням Платона?
- •50.Розкрийте значення та взаємозв’язок таких понять як “матерія” і “форма” у філософії Арістотеля
- •51.Антропологічна проблематика у філософії Арістотеля
- •52.Охарактеризуйте основні риси філософії стоїцизму
- •53. Розкрийте сутність та значення філософії епікуреїзму
- •54.Основні ідеї філософії неоплатонізму
- •55.Провідні ідеї філософських поглядів Піфагора.
- •56.Специфіка філософських поглядів софістів.
- •57.Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси первісних релігійних вірувань.
- •58.Розкрийте сутність та значення тотемізму
- •59.Розкрийте сутність та значення фетишизму.
- •60. Розкрийте сутність та значення анімізму
- •61.Характерні риси шаманізму як первісної форми релігії.
- •62.Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси ранніх національних релігій
- •63.Дайте загальну характеристику та визначте специфічні риси пізніх національних релігій
- •65.Специфіка поглядів на сутність людини ф.М.Достоєвського
- •66.Значення російської релігійної філософії у переосмисленні становища людини у Всесвіті
- •68.“Проект” всезагальногоспасіння людства у філософських поглядах Федорова
- •69.М.Бердяєв про “Епоху Духа в християнстві»
- •73. Охарактеризуйте основні риси філософії неотомізму.
- •Охарактеризуйте філософію структуралізму.
- •75.Специфіка розуміння людини в біологічному напрямі філософської антропології.
- •76.Специфіка розуміння людини в функціональному напрямі філософської антропології.
- •77.Особливості філософії ірраціоналізму.
- •79.Основні думки твору Августина Блаженного “Про град Божий”.
- •80.Сутність філософії Августина Блаженного.
- •81.Погляди ф.Аквінського на буття та пізнання.
- •Етика і.Канта.
- •86.Конкретизуйте поняття “істина”
- •87.Охарактеризуйте чуттєве та раціональне відображення. Визначте їх форми.
- •88. В чому полягає відмінність розвитку від руху?
- •89.Специфіка атеїстичного екзистенціалізму ж.П.Сартра.
- •90.Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.
17.В чому полягає сутність трьох стадій життя за вченням с.К’єркегора?
Ключовим у спадщині К'єркегора є вчення про три стадії людського існування. Вперше К'єркегор формулює його в «Або - або». Остаточну формулювання вчення одержало в роботі «Заключне ненаукове післямова до" Філософським крихтах "».
К'єркегор виділяє три стадії людського існування: естетична, етична та релігійна. На естетичної стадії людина живе, керуючись почуттями. Головне на цьому етапі - задоволення в житті, девіз - «зривай день!». Вища і кінцевий прояв цієї стадії - еротика. На цій стадії людина може провести все життя. Але часто, існуючи на естетичної стадії, людина стикається з відчаєм безглуздості такого життя. Тоді людина може перейти через переживання відчаю на етичну стадію, коли його вчинками керує розум і почуття обов'язку. На етичної стадії естетична не зникає безслідно, а відбувається постійно коливання між естетичним та етичним. Врешті-решт людина може прийти до усвідомлення обмеженості як естетичного, так і етичного способу життя, знову відчувши відчай. Тоді дискретно може статися прорив на духовну стадію, де людиною керує серце, віра, яка не підвладна ні чуттєвості, ні розуму.
18.Поняття “екзистенція” в філософії с.К’єркегора.
На противагу жорстокій однозначності раціоналістичного «безособового» тлумачення істини К’єркегор висуває концепцію «екзистенціальної» (особистісної) істини, змальовує осягнення істини як результат зіткнення протилежних «життєвих позицій». Такий підхід, на відміну від традиційно раціоналістичного, однозначно «усередненого» розуміння істини, дає можливість, на думку К’єркегора, побачити «поліфонію» істини, реконструювати особистісно неповторні риси її багатозначної структури. Філософія К’єркегора не була сприйнята сучасниками. Лише в ХХ ст.. до його вчення звертаються протестантська теологія, російська релігійно-ідеалістична філософія, екзистенціалізм.
19.Сутність поняття “відчуження” в філософії марксизму.
Проблема людини у марксизмі органічно пов'язана з теоретичним осмисленням такого суспільного феномена як відчуження.
Під останнім розуміється складне явище, змістом якого є перетворення самого процесу людської діяльності і її результатів (творів, соціальних інститутів і організацій, грошей, духовних цінностей та ін.) в силу, що панує над людиною, тисне на неї, диктує певні вимоги, силу, протилежну її бажанням та прагненням.
Основоположники марксистської філософії прийшли до висновку, що причиною відчуження є експлуатація людини людиною, в основі якої лежить приватна власність на засоби виробництва. Вони запропонували і конкретний шлях виходу з ситуації, що склалася, — знищення приватної власності на засоби виробництва.
Це можна здійснити, на їхню думку, через утвердження нового типу власності — власності всіх і кожного водночас на ті засоби, якими створюються матеріальні цінності, власності, суспільної за своїм характером. Ідея знищення приватної власності та подолання відчуження проходить червоною ниткою через увесь марксизм.