73. Охарактеризуйте основні риси філософії неотомізму.

Неотомістський реалізм відстоює незалежне від людської свідомості існування природи і суспільства, водночас проголошуючи останні продуктом творчої діяльності Бога та об`єктом його управління. Неотомістична концепція буття дуалістична: абсолютне, надприродне буття, і буття, створене Богом. Абсолютне буття - Бог. Розум людини - неспроможний пізнати сутність явищ, але вони не заперечують його існування. Віра і розум знаходяться в гармонійних відносинах, вони не суперечать одне одному, вони доповнюють одне одного.

Знання, що здобуті за допомогою розуму, повинні бути постійно під контролем віри. Віра розширює можливості розуму, виступаючи при цьому єдиним критерієм істинності. Раціональне знання - це форма віри і в цьому плані філософія мусить бути прислужницею релігії. Особа в неотомізмі універсальною метою і смислом свого існування має споглядання божественного блага. Прагнучи до блага, вона набуває інтелектуальних моральних та теологічних чеснот на становлення чких і має бути орієнтоване суспільне життя.

74. Охарактеризуйте філософію структуралізму.

Структуралізм - це загальна назва ряду напрямків, що виникли в філософії до 1940-х років. Свою головну задачу структуралізм бачить у виявленні структури, «скелета», основи досліджуваного об'єкта. Структура (будова) - внутрішній устрій об'єкта, сукупність постійних відносин між елементами об'єкта, які зберігаються в процесі зміни, розвитку об'єкта. Якщо нам відома структура об'єкта, то стає зрозуміло і як об'єкт «працює», функціонує, яким чином можна його змінити і навіть поліпшити. Однак, будь-який об'єкт ми сприймаємо і описуємо за допомогою мови, тому структуралізм приділяє велику увагу вивченню внутрішньої будови мови як тієї системи, яка представляє нам об'єкт, формує його в нашій свідомості.

75.Специфіка розуміння людини в біологічному напрямі філософської антропології.

Біологічний напрям розглядає людину тільки як специфічну тварину. Людина - це біологічно недосконала тварина, непристосована до існування в сьогоденні, і тому виникає соціальне напруження. Людина є біологічно недостатньою, бо вона захищена інстинктами, "не завершена" і "незакріплена" в своїй тваринно-біологічній організації.

76.Специфіка розуміння людини в функціональному напрямі філософської антропології.

Функціональний підхід вважає, що визначити людину через її вроджену здібність - інстинкт, психіку тощо неможливо. Це можна зробити через працю, як істинно людську діяльність.

77.Особливості філософії ірраціоналізму.

Ірраціоналізм — філософські течії, що проголошують верховенство почуттєвого начала і роблять його основною характеристикою як самого світу, так і світосприйняття. Філософія знаменує собою відмову від визнання розумних підстав дійсності і висуває на перший план ірраціональний момент. Розуму було відведено утилітарне місце в пізнанні, а ірраціональне було чітко тематизовано й проблематизовано. Предстаники оголосилилюдську волю незалежною від розуму, філософи уявляли її «абсолютно вільним бажанням», спорідненим «несповщуючим силам» Всесвіту, що виступає першопочатком буття.

78.Охарактеризуйте філософію епохи Середньовіччя. Філософська думка середніх віків ґрунтується на вірі в єдиного бога (монотеїзм). Основу монотеїзму становлять два важливі принципи: ідея божественного творіння та ідея божественного одкровення. Середньовічне мислення за своєю суттю є теоцентричне: реальністю, яка визначає все суще, є не природа, а Бог. Вчення про буття. Бог створив світ із нічого, створив актом своєї волі, внаслідок своєї всемогутності. У середньовічній філософії Бог вічний, незмінний, ні від чого не залежить і є джерелом усього сущого. Створений світ не має такої самостійності, тому що існує не завдяки собі, а завдяки Богові. Звідси мінливість світу, його плинність і несамостійність. Вчення про людину. Людина є поєднання божественного і самототожного розуму з мертвим, інертним тілом. Мета і сенс життя полягає у тому, щоб звільнити розум, дух від матерії і з’єднатися з єдиним розумом.