Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Monitoryng gruntiv.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
577.54 Кб
Скачать

6.3. Критерії оцінювання і види ґрунтово-екологічного моніторингу

Складовою методичної основи ґрунтового моніторингу є система показників контролю, за допомогою яких можна впливати на стан і процеси в ґрунті, регулювати його родючість. Тому необхідним є встановлення регіональних критеріїв гранично допустимих навантажень на ґрунт і ГДК різних забруднювачів та необхідних видів моніторингу.

Критерії оцінювання ґрунтово-екологічного моніторингу. Як ознака виконуваної оцінки, мірило для оцінки предмета чи явища, вони мають бути порівнюваними у часі й просторі і сприяти управлінню ґрунтовими процесами з метою створення оптимальних умов росту та розвитку сільськогосподарських культур. Це зумовлює низку обмежень при доборі критеріїв оцінки при моніторингу ґрунтів. Найважливішими умовами обрання певних критеріїв є незначна мінливість за відносно довгий проміжок часу під впливом природних факторів при одночасній можливості встановити коливання показників внаслідок дії антропогенних і техногенних факторів; наявність простої і зручної методики, що дає змогу визначити і кількісно оцінити показник; наявність функціональної залежності між критерієм і дією антропогенних факторів; просторово-часову його симетричність (ізотропність) (табл. 6.4).

.V

Процеси, які контролюються

Показники

Глибина зразків, см

Періодичність визначень

1

2

3

4

5

1.

Зміна структури ґрунтового покриву і контроль землекористування

Змитість, дефльованість, залуженість, засолонцьо-ваність, засоленість, мочаристість, оглеєність, елювійованість, намитість, гумусність, окультуреність, глибина органогенного (торфового) шару, ступінь цього розкладання і зольності, дренованість (осушеність), озалізненість, окарбона-ченість осушених земель, вторинна насиченість і кислотність, зруйнованість і рекультивованість

Раз на 15-20 років

Трансформація земельних угідь за ґрунтовим покривом

Структура ґрунтового покриву земель, які вилучаються для несільсько-господарських потреб, і його оцінка в балах.

Щороку

Контроль оптимальності землекористування

Площі рекомендованих і фактичних угідь

Щороку

Контроль

оптимальності

технологій

Рекомендовані фактичні види та дози органічних і мінеральних добрив, пестицидів, способи основного обробітку, протиерозійні заходи.

Щороку

Контроль комплексної охорони ґрунтів (освоєння контурно-меліоративної організації території )

Організація територій, протяжність найпростіших гідротехнічних споруд, протяжність і висота лісових смуг, захищеність ділянки, %; площа постійного залуження, в т.ч. на зразкових агроландшафтах

Раз на 5 років

1

2

3

4

5

Визначення зміни властивостей ґрунту під впливом ерозійних процесів

Вміст гумусу (вихідний, після впливу ерозії у ґрунті та наносі);

якісний склад органічної речовини (в тих самих зразках)

Вміст фосфору і калію Структурно-агрегатний склад

0-10

0-10

0-10

Те саме

Визначення втрат ґрунту

Щільність складення ґрунту

0-10

Те саме

і води

Маса рідкого (м3/га)

10-20

У період

на стокових

і твердого (т/га)стоку

прояву

майданчиках

ерозії

Визначення втрат ґрунту на контрольних ділянках

Маса (т/га) втрат ґрунту

30-40

Визначення прогнозних втрат води і ґрунту при ерозійних процесах залежно від господарського використання і стану ґрунту

Маса рідкого (м3/га) і твердого (т/га) стоків; еколого-економічні збитки

-

Те саме

Іригаційна ерозія

Облік зруйнованої водою площі ґрунту. Облік маси(т/га) конусів виносу

У кінці періоду прояву ерозії

Облік характеру пошкоджень поверхні ґрунту

Визначення інтенсивності прояву вітрової ерозії

Стан ґрунтів меліоративного фонду

Якість вод

Хімічний склад

-

Двічі

для зрошення

зрошуваних вод, концентрації забруднюючих речовин, активність іонів Са, N3, К, Н, N03, СІ, <І; наявність радіоактивних сполук

на рік

1

2

3

4

5

Рівень і склад

підґрунтових

вод

Глибина залягання підґрунтових вод, хімічний склад (рН, N03, Са, М^, N8, К); концентрації забруднюючих речовин (СІ, 804, НСОз)

Двічі на рік

Засоленість ґрунтів і підґрунтя зони аерації

Вміст водорозчинних солей

0-25 25-50 50-75 75-99

Раз на

3-5 років

Вторинне

засолон-

цювання

Склад увібраних катіонів: активність іонів Н, Са, N3;

розрахунок співвідношення Са/№, Ня/Сві

0-20 20-40

Раз на 5 років

Раз на 5 років

Оцінка темпів спрацювання осушених торфовищ

Вторинне осушення

Трансформація органічної речовини

Глибина органічних горизонтів

Щільність складення торфу

Зольність торфу Ступінь розкладання торфу

Ступінь гуміфікації торфу

0-20

30-40 30-40

30-40

Вторинне озалізнення

Осушених гігроморфних ґрунтів

Форми заліза

30-40

Те саме

5.

Оцінка ефективної родючості земель

Якість рослинницької продукції: вміст азоту й сирого протеїну, нітратів, фосфору, масова частка калію, цукру в цукрових буряках Вміст у харчових продуктах і кормах токсичних елементів: заліза, міді, свинцю, кадмію, цинку

-

Щороку

Для об'єктивного інформаційного забезпечення і прийняття правильних рішень ґрунтовий моніторинг повинен забезпечувати вихідні, поточні та періодичні дані про основні характеристики ґрунтового покриву. Обов'язковими оціночними критеріями є гранулометричний та мінералогічний склад, дані гумусного стану ґрунту, оціночні дані формування режимів ґрунту.

Види ґрунтово-екологічного моніторингу. Залежно від характеру контрольованої інформації та поставленої мети виокремлюють (С. Веремеєнко) перспективний (періодичність спостережень 1 раз на 10 років), віддалений (періодичність спостережень 1 раз на 5-10 років) та оперативний (щорічні режимні спостереження) види моніторингу (табл. 6.5).

Види моніторингу, періодичність спостережень

Показники, оцінюючі критерії

Процеси, які контролюються

1

2

3

1. Перспек­тивний Не частіше 1 разу за 10 років

1. Гранулометричний склад:

— вміст фізичної глини та піску;

— співвідношення фракцій за горизонтами

Лесиваж, кольматаж

2. Хімічний склад:

—валовий вміст макро-та мікроелементів, важких металів;

—фракційний склад макроелементів

Опідзолення, оглеення, вилуговування та акумуляція хімічних елементів

3. Мінералогічний склад: — кількісний та якісний склад мінералів мулистої фракції

Швидкість та спрямованість процесів

Трансформації мінеральної частини ґрунту

2. Віддалений 1 раз в 5—10 років

1.Оцінка гумусного стану ґрунту:

— вміст гумусу;

— валові запаси гумусу;

— якісний склад гумусу;

— баланс органічної речовини

Особливість

та інтенсивність

трансформації

ґрунтової органіки

2. Оцінка темпів спрацю­вання торфових ґрунтів:

— потужність органогенного горизонту та запаси органіки;

— зольність та ступінь розкладу торфу;

— ступінь гуміфікації торфу

Спрямування процесу в бік дегумуфікації або гумусо-накопичення

1

2

•ч

3. Біологічна активність:

- азотфіксація, нітрифікація та денітрифікація;

- целюлозолітична активність;

- загальна біологічна активність;

- фермативна активність

Інтенсивність та спрямованість процесів трансформації свіжих органічних решток та гумусу, міграція макроелементів

3. Оперативний Щорічно режимні спостереження здійснюються протягом року або вегетаційного періоду

1. Поживний режим:

- вміст рухомих форм макро- та мікроелементів;

- використовувані запаси макроелементів

Забезпеченість ґрунту поживними елементами

2. Водний режим:

- вологість ґрунту;

- запаси продуктивної вологи;

2.1. Режим РГВ

на меліорованих землях

Особливості накопичення та витрат вологи в ґрунті

3. Температурний режим:

- температура ґрунту;

- індекс прогрівання;

- суми активних

та ефективних температур

Теплообмін

в ґрунтах, тепло-

забезпеченість

ґрунту

4. Оцінка агроекологічного стану:

- збалансованість

за поживними елементами;

- щільність радіоактивного забруднення;

- вміст рухомих форм важких металів;

- вміст пестицидів

4.1.Оцінка інтенсивності проявів ерозії:

- розвиток водної лінійної та площинної ерозії;

- дефляція та виникнення пилових бур;

- іригаційна ерозія

Можливість забезпечення урожаю поживними елементами ґрунту та отримання екологічно чистої продукції

Розвиток

та інтенсивність

ерозійних процесів

5. Оцінка фізико-хімічного стану ґрунтів:

- рН сольове та водне;

- гідролітична кислотність;

- ємність катіонного обміну;

- ступінь насичення основами

Зміна фізико-хімічних властивостей ґрунту, прояв фізико-хімічної деградації ґрунтів

Перспективний та віддалений моніторинги дають змогу контролювати показники, що характеризують стан структурної частини ґрунту, оцінюючи яку, з'ясовують потенційну родючість. Ці показники (валовий, хімічний, мінералогічний, гранулометричний склад, вміст валових запасів та якісного складу гумусу, валові запаси азоту, фосфору, калію, мікроелементів, важких металів, радіонуклідів) малодинамічні, кількісно змінюються дуже повільно. Контроль за ними слід здійснювати не частіше, як один раз на 5-10 років.

Оперативний моніторинг забезпечує постійне спостереження за найбільш динамічними показниками (рухомі форми поживних елементів, рН, фізичний стан ґрунту, вміст рухомих форм важких металів), що зумовлюють рівень ефективної родючості та агроекологічний стан ґрунтів.

Система моніторингу ґрунтів, яка передбачає комплексне виконання перспективного, віддаленого та оперативного його видів, сприяє отримуванню об'єктивної інформації про гранулометричний, мінералогічний склад ґрунту, вміст у ньому гумусу; показники формування водного, температурного, поживного, окисно-відновного режимів та показники екологічного стану ґрунту (рівень еродованості, ступінь деградованості за рівнем забруднення важкими металами, пестицидами). На основі інформації про стан ґрунту розробляють заходи з управління продуктивністю ґрунтів, тобто підвищення їх родючості та поліпшення екологічного стану ґрунтового покриву.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]