- •Моніторинг стану ґрунтів
- •6.1. Сучасний стан ґрунтового покриву Землі і антропогенний вплив на нього
- •6.1. Сучасний стан ґрунтового покриву Землі і антропогенний вплив на нього
- •Деградовані грунти - грунти, що втратили або істотно зменшили свою родючість чи відчутно погіршили окремі властивості під впливом несприятливих природних або антропогенних чинників.
- •Шляхи надходження й особливості міграції забруднюючих речовин у ґрунті
- •6.2. Наукові і організаційні засади створення ґрунтового моніторингу
- •Моніторинг ґрунтового покриву - система стійких спостережень, діагностування, прогнозування та вироблення рекомендацій щодо управління станом грунтів з метою збереження і відтворення їх родючості.
- •6.3. Критерії оцінювання і види ґрунтово-екологічного моніторингу
- •6.4. Основні принципи спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунту
- •6.5. Особливості організації спостереження і контролювання забруднення ґрунтів пестицидами
- •6.6. Організація моніторингу забруднення ґрунтів важкими металами
- •Карта забруднення ґрунту - топографічне зменшене зображення узагальненого математично визначеного розподілення забруднених грунтів на певній території.
- •6.7. Моніторинг меліорованих земель
- •Меліоративний моніторинг - система спостережень, оцінювання, прогнозування та прийняття рішень з метою оптимізації меліорованих земель і прилеглих до них територій.
- •Критерії оцінювання екологічного стану осушуваних та прилеглих до них земель
- •Критерії оцінювання екологічного стану зрошуваних і прилеглих до них земель
- •Інтегральна оцінка еколого-меліоративного стану
- •Еколого-меліоративна стійкість землі - здатність геологічного середовища протистояти впливу зрошувальних меліорацій, враховуючи рівень техногенного навантаження.
- •Запитання. Завдання
Критерії оцінювання екологічного стану зрошуваних і прилеглих до них земель
Поширеним видом меліорацій є зрошення - штучне воложення ґрунту з метою забезпечення необхідного вод-юго та пов'язаного з ним теплового режимів на сільськогосподарських землях, які зазнають дефіциту вологи, для успішного розвитку вирощуваних культур. Цей вид меліорації впливає на екологічний стан зрошуваних і прилеглих до них земель, а отже, з метою оцінювання і прогнозування змін, що відбуваються на цих територіях, необхідно запроваджувати еколого-меліоративний моніторинг.
Еколого-меліоративний моніторинг зрошуваних і прилеглих до них земель передбачає здійснення спостереження за:
еколого-меліоративним станом земель і динамікою його мінливості. При цьому визначають рівневий і гідрохімічний режими ґрунтових та підземних вод, водно-сольовий режим ґрунтів і порід зони аерації, окисно-відновний і поживний режими ґрунтів, поширення й інтенсивність розвитку негативних геоекологічних та ґрунтоутворюючих процесів, стан забруднення ґрунтів і підземних вод;
технічним станом зрошувальних та колекторно-дренажних систем спостережної мережі;
кількістю та якістю поливних і дренажно-стічних вод.
Кількісне оцінювання еколого-меліоративного стану земель (загального стану геологічного середовища, що зазнало впливу меліорації) на певний момент часу проводять за комплексом гідрогеологічних, інженерно-геологічних і ґрунтово-меліоративних показників, а також показників забруднення ґрунтів і вод (ґрунтових, підземних, дренажно-скидних). До гідрогеологічних показників належать: середня за вегетаційно-поливний період глибина залягання рівня ґрунтових вод (РГВ); глибина залягання РГВ у передпосівний період; мінералізація ґрунтових вод, їх гідрохімічний склад. Інженерно-геологічні показники охоплюють коефіцієнт порис--: 'м-іттого шару, підорного шару і товщі порід, а та-"чпгенних геологічних процесів.
-"игтх показників
ватості ґрунтів, ступінь обслуговування ґруии~, ну залягання першого від поверхні сольового горизонту, глибину залягання солонцевого горизонту. До показників забруднення належать загальне забруднення ґрунтових, підземних і скидних вод.
Для оцінювання прийнято шкалу - геометричну прогресію, що розширюється відповідно до погіршення еколого-меліоративного стану зрошуваних і прилеглих до них земель. За критеріями оцінювання обов'язкових показників виділяють п'ять категорій стану: добрий (0,2 бала); задовільний (1,0 бал); задовільний із загрозою погіршення (5,0 балів); незадовільний (25,0 балів); дуже незадовільний (125,0 балів).
Сумарну оцінку еколого-меліоративного стану зрошуваних і прилеглих до них земель виконують окремо за групами показників за середнім балом Бс, який розраховують за формулою:
де п - число показників, за якими виконують оцінку; т - порядковий номер категорії еколого-меліоративного стану т = 1, 2, 3, 4, 5; Біт - бал і-го показника у категорії т (0,2-125,0 балів).
Інтегральне (підсумкове) оцінювання еколого-меліоративного стану наведено у табл. 6.9.