По тесту 1:

Першу спробу осмислити капіталістичну ринкову економіку зробили меркантилісти. Поняття «меркантилізм» походить від латинського слова «mercari» - торгувати. В англійській і французькій мовах «mercantile» означає «торговий», а італійське «mercante» означає «торговець» або «купець». Проте, слід зазначити, що меркантилістська система насправді є значно складнішою концепцією.

Як відомо, витіснення натурального господарства товарно-грошовими, а по суті - ринковими економічними відносинами охоплює конкретний історичний відрізок часу. К. Маркс назвав його періодом «первісного нагромадження капіталу». Значна частина економістів, у тому числі і К. Маркс, пов’язують цей період з великими географічними відкриттями, які сприяли розвитку міжнародної торгівлі. У цей період гроші стали тією економічною силою, яка протистояла силі феодального маєтку. Більше того, сам феодальний маєток, втягнутий у ринкові відносини, відчуває ненаситну жадобу до грошей. Сила не тільки окремих господарських одиниць, а й цілих держав починає вимірюватись безпосередньо їхніми грошовими ресурсами.

Меркантилізм - це ціла епоха, коли так звані меркантилісти, хоч і не погоджували між собою ні принципів, ні загального аналітичного інструментарію, але майже протягом трьох століть отримувалися загальних “принципів” наукового світогляду. Меркантилісти підкреслювали, що золото і будь-який скарб є показниками багатства країни. Вони вважали доцільним: 1) підтримку владою імпорту дешевої сировини для промисловості; 2) регулювання зовнішньої торгівлі з метою забезпечення припливу в країну золота і срібла; 3) протекціоністські тарифи держави на імпортовані промислові товари, а також заохочення нею експорту, особливо готової продукції; 4) ріст населення для підтримки низького рівня заробітної плати, розширення бази оподаткування і нагромадження капіталу.

Таким чином, багатство країни меркантилісти вбачали у золоті і сріблі, а його джерелом вважали зовнішню торгівлю, яка через нееквівалентний обмін забезпечувала активний торговельний баланс.

Яскравим представником цього напрямку в Англії був Ман Томас (1571-1641), француз Антуан де Монкретьен (1575-1621) першим ужив термін «політична економія» (1615). У цей період (15-16 століття) економічна наука розглядалося як навчання про національне суспільне господарство, мистецтво його ведення. Меркантилізм можна розглядати як рекомендації державі по веденню всього суспільного господарства, керуванню економікою країни. Меркантилісти ігнорують сферу виробництва і вважають, що нагромадження національного багатства, це насамперед результат удалої діяльності торговців.

Завдання 3. Дайте стислу відповідь на наступне проблемне запитання: "Що Ви знаєте про еволюцію форм вартості? Чи достатній їх аналіз для сучасної характеристики грошей?"

Основи вчення трудової теорії вартості заклали англійські економісти У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо. Проте найповніше її розробив К.Маркс. Розкриваючи еволюцію форм вартості, він довів, що вона хоча реально й існує, проте безпосередньо не сприймається, а виявляється лише у мінових відносинах. Товар набуває форми вартості лише при зіставленні з іншими товарами.

Вартість створюється в процесі виробництва і проявляється в фазі обміну у вигляді мінової вартості.

Проста, окрема або випадкова форма вартості. Відносини обміну виникають у первіснообщинному суспільстві між общинами. Цей первісний обмін мав окремий та випадковий характер. Уже в простому та випадковому обміні, в простій формі вартості містяться дві сторони вираження вартості: відносна та еквівалентна. Зіставлення двох товарів у обміні означає, що кожен з них перебуває у певному становищі та виконує певну роль. Якщо полотно обмінюється на сюртук, це означає, що полотно відіграє активну роль. Воно виражає свою вартість в іншому товарі – сюртуці, який слугує формою вираження вартості іншого товару, відіграє пасивну роль.

Особливістю простої, окремої або випадкової форми вартості було те, що роль еквівалента виконували різні товари.

Повна, або розгорнута, форма вартості. На відміну від простої форми вартості, яка виникає та існує за умов, коли один товар випадково обмінюється на інший, повна форма вартості виникає вже на вищій стадії товарного виробництва та обміну, коли один товар перебуває у відносній формі вартості і може обмінюватися на інші різноманітні товари. Отже, різні види праці прирівнюються один до одного і відбувається їхнє уречевлення як вартостей (речей). Повна, або розгорнута, форма вартості може бути подана так: х товару А = у товару Б = товару В чи товару Г, чи товару Д і т. д. При цій формі вартості відбувається ще безпосередній обмін товару на товар. Проте такий обмін має відносно вузькі межі. Якщо власник сокири має потребу в зерні, а власник зерна - в полотні, то безпосередній обмін сокири на зерно є неможливим. Треба було йти обхідним шляхом: обміняти сокиру на полотно, а вже за цей товар придбати зерно. Ці труднощі ускладнювалися рівнем розвитку обміну та залученням до нього все більшої маси продуктів праці. Безпосередній обмін товару на товар вступав у все більшу суперечність з потребами розширення та прискорення обміну.

Загальна форма вартості. Сутність загальної форми вартості полягає в тому, що з усього товарного світу виділяється загальний еквівалент. Вартість почала зрощуватися зі своєю формою, отримувати одне зовнішнє вираження. Те, що є вираженням вартості для одного товару, є таким і для інших товарів, для всього товарного світу.

Золото стає грішми. Однак за своєю природою воно не є грішми. Протягом певного часу в історії суспільства золото існувало просто як метал. Тільки розвиток товарних відносин завдяки фізичним властивостям золота, а саме – однорідність, можливість легкого поділу на частини, зберігання без втрат і високої вартості у невеликій кількості – робить його грішми.

БІЛЕТ 10.

Завдання 1. Визначте правильну відповідь у кожному тестовому завданні. (Відповіді на всі тести подайте у вигляді таблиці):

Правильна відповідь	Коментар (за бажанням студента)
а
а, в	Домашні господарства проявляють три види економічної активності: пропонують фактори виробництва, споживають частину отриманого доходу і заощаджують.
б	Оборотні виробничі фонди повністю споживаються в кожному виробничому циклі, відразу і повністю переносять свою вартість на продукцію, що створюється, і в процесі виробництва змінюють натуральну форму.
а, б

Тестові завдання:

1. Відносини власності впливають на економічне життя за такими напрямками:

а) визначають характер розподілу і споживання створеного продукту;

б) визначають цілі та мотиви виробництва;

в) визначають дії економічних законів певної економічної системи.

2. В умовах ринкової економіки домашні господарства:

а) виготовляють та продають товари та послуги;

б) володіють факторами виробництва;

в) купують та споживають товари та послуги;

г) залучають та використовують фактори виробництва.

3. З якою критеріальною ознакою пов’язане виділення в капіталі його оборотної частини:

а) багаторазове використання в виробничих циклах, перенесення вартості частинами;

б) повне використання та перенесення вартості протягом одного виробничого циклу;

в) кругооборот капіталу.

4. Складовими ланками фінансової системи України є:

а) державні фінанси;

б) фінанси підприємницьких структур;

в) грошові доходи учасників процесу відтворення.

Завдання 2. Оберіть один з вищенаведених тестів, проаналізуйте і письмово дайте розгорнуте обґрунтування правильної на вашу думку відповіді. Дайте визначення понять, які зустрічаються в тесті.

По тесту 4:

Фінанси як складова частина фінансової системи займають визначальне місце в структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріального і нематеріального блага, національний доход - основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

Фінансова система - це сукупність фінансових операцій, що проводяться суб'єктами фінансової діяльності з використанням визначеного фінансово-кредитного механізму.

Фінансова система України складається з: державних фінансів; фінансів недержавних підприємств і установ; фінансів громадян; фінансів іноземних осіб; державного бюджету; державних цільових фондів; державного кредиту; державних підприємств і установ.